МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
ПосиланняПосилання у тексті курсовоїої роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад: „[16, с.138]”, “… у працях [1-7]…” або “Згідно з Законом України про Державний бюджет на 2013 рік передбачено … [2]”. При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, таблиці, формули, рівняння, додатки зазначають їх номери. Приклади запису посилань: “… у розділі 2 …”, “… дивись 2.3. …”, “… за 3.1.5. …”, “… відповідно до 2.3.4.1. …”, “… на рис. 1.2 …”, “… в табл. 3.5 …”, “… за формулою (1.3) …”, “… у додатку Б …”. У повторному посиланні на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово “дивись”, наприклад, “див. табл. 3.2”. Оформлення списку використаних джерел Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. Такий список – одна із суттєвих частин роботи, що віддзеркалює самостійну творчу працю її автора і демонструє ступінь фундаментальності проведеного дослідження. Джерела можна розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті, або в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. При складанні списку використаних джерел можливо дотримуватися і такого порядку: ‑ закони та інструктивні матеріали міністерств і відомств; ‑ інші джерела: монографії, навчальна література, брошури, статті тощо; ‑ матеріали базової установи (підприємства, організації). При цьому закони і інструкції розміщують в списку джерел у хронологічному порядку, а інші джерела – в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. Список повинен мати наскрізну нумерацію. При написанні курсовихих робіт рекомендовано подавати літературу, окрім законодавчо-нормативних актів, не старішу, ніж за останні п’ять років. Бібліографічний опис подається мовою джерела. Бібліографічні описи джерел наводять відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи. Приклади оформлення списку використаних джерел подано у додатку В. Читайте також:
|
||||||||
|