Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Посилання

Дисертацію як кваліфікаційну роботу оцінюють також за рівнем бібліографічного апарату, який є ключем до джерел, використаних автором при її написанні. Бібліографічний апарат представлено цитуванням, посиланнями і списком використаних джерел, які оформляють згідно з ГОСТ 7.1 — 84 "Библиографическое описание документа".

Спочатку розглянемо оформлення цитат.

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншо­го друкованого твору наводять цитати. Науковий етикет ви­магає точно відтворювати цитований текст, бо найменше ско­рочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладе­ний автором.

Загальні вимоги до цитування такі:

• текст цитати починається і закінчується лапками і на­водиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у дже­релі, зі збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділя­ються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується також вираз "так званий";

• цитування має бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекру­чення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, все­редині, на кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

• кожна цитата обов'язково супроводжується посилан­ням на джерело;

• при непрямому цитуванні (переказі, викладенні думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тек­сту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його висновків і давати відпо­відні посилання на джерело;

• цитування не повинне бути ні надмірним, ні недостатнім, бо і те, і те знижує рівень наукової праці: надмірне цитуван­ня створює враження компілятивності праці, а недостатнє — знижує наукову цінність викладеного матеріалу;

• якщо необхідно виявити ставлення автора дисертаційної праці до окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак питання;

І

• якщо автор дисертаційної праці, наводячи цитату, виді­ляє в ній деякі слова, робить спеціальне застереження, тоді після тексту, який пояснює виділення, ставиться крапка, потім дефіс і вказуються ініціали автора дисертації, а весь текст застереження вміщується у круглі дужки. Варіантами та­ких застережень є: (курсив наш. — Н.К.), (підкреслено мною. — Н.К.), (розрядка моя. — Н.К.).

Коли використовуються відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел, які мають велику кількість сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул джерела, на яке дано посилання в дисертації.

Бібліографічне посилання — сукупність бібліографічних відомостей про цитовану працю, розглядуваний або згадува­ний у тексті дисертації інший документ (його частини або групи документів), необхідних для їх загальної характерис­тики, ідентифікації і пошуку.

При написанні дисертації здобувач повинен давати поси­лання на джерела, матеріали з яких наводяться в дисертації, або на ідеях і висновках яких розробляються проблеми, завдан­ня, питання дисертації. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитуван­ня документа, надають необхідну інформацію щодо нього, допо­магають з'ясувати його зміст, обсяг, інші вихідні дані. Посила­тися слід на останні видання публікацій. На більш ранні ви­дання можна посилатися лише в тому разі, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання, або коли дисертант хоче показати еволюцію в поглядах автора.

Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сто­рінок, у посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке є посилання в дисертації.

Посилання в тексті дисертації на джерела слід позначити порядковим номером за переліком посилань, виділеним дво­ма квадратними дужками, наприклад, "... у працях [1—6]...".

Допускається наводити посилання на джерела у винос­ках, при цьому оформлення посилання має відповідати його бібліографічному описові за переліком посилань із зазна­ченням номера. Наприклад, цитата в тексті:

"60-ті роки характеризувалися високими середньорічними тем­пами приросту національного доходу — 7,8 відсотка, витратами на науку з державного бюджету — 11,2 відсотка, чисельністю нау­кових працівників — 6,9 відсотка" [12] ".

Відповідний опис у переліку посилань:

12. Онопрієнко В.І. Історія української науки XIX—XX століть: Навч. посіб. — К., 1998. — С. 215—216. Відповідне подання виноски:

Онопрієнко В.І. Історія української науки XIX—XX століть. — К., 1998. — С. 215—216.

Обов'язково в основному тексті або у заключних абзацах розділів давати посилання на особисті наукові праці здобу-вача (принаймні ті, перелік яких наведено в авторефераті).

Посилання на ілюстрації дисертації позначають порядко­вим номером ілюстрації, наприклад, "рис. 1.1"; посилання на формули дисертації — порядковим номером формули в дуж­ках. Наприклад, "...у формулі (3.2)". На всі таблиці дисертації повинні бути посилання в тексті. При цьому слово "таблиця" в тексті пишуть скорочено, наприклад: "... в табл. 1.4".

У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вка­зувати скорочено слово "дивись", наприклад: "див. табл. 1.4".


Читайте також:

  1. Абсолютні й відносні посилання у формулах
  2. Посилання
  3. Посилання
  4. Посилання на інші аркуші в межах однієї книги.
  5. Посилання на літературу в тексті та оформлення списку літератури




Переглядів: 1125

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Формули | Додатки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.016 сек.