• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Формули

Таблиці

Ілюстрації

Ілюструвати дисертацію необхідно виходячи із загально­го задуму. Слід виключати ілюстрації випадкові, що поясню­ють другорядні деталі тексту. Кожна ілюстрація має відпові­дати текстові, а текст — ілюстрації.

Ілюстрація має бути чітко відтворена (електрографічне копіювання, мікрофільмування). Ілюстрації слід виконувати чорнилом, тушшю або пастою чорного кольору на білому не­прозорому папері.

В дисертації слід застосовувати лише штрихові ілюстрації і оригінали фотознімків. Основними видами ілюстрацій у дисертації є: креслення, технічний малюнок, схема, діаграма і графік.

Фотознімки розміром меншим від формату А4 наклею­ють на стандартні аркуші білого паперу формату А4.

Ілюстраціям дають назву, яку розміщують після номера ілюстрації. За необхідності ілюстрації доповнюють поясню­вальними даними (підрисунковий текст).

У тексті до ілюстрацій роблять посилання, що містять порядкові номери, під якими ілюстрації розміщені в ди­сертації.

Цифровий матеріал, як правило, слід оформляти у вигляді таблиць (рис. 9.1).

Таблиця (номер) — Назва таблиці

Боковик графи (колонки) (заголовки рядків)

Рис. 9.1. Приклад побудови таблиці

Таблиці є способом подання інформації, при якому цифро­вий чи текстовий матеріал групується в колонки, відокрем­лені одна від одної вертикальними і горизонтальними лініями.

Розрізняють аналітичні та неаналітичні таблиці. Перші таблиці є результатом обробки та аналізу цифрових показ­ників.

Після таких таблиць, як правило, роблять узагальнення як нове (одержане з аналізу) знання. Воно уводиться в текст словами: "Таблиця дає змогу зробити висновок, що...", "з таб­лиці видно, що..." та ін. Такі таблиці дають змогу виявити і сформулювати певні закономірності. В неаналітичних таб­лицях розміщують, як правило, необроблені статистичні дані, необхідні лише для інформації або констатації.

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово "Таблиця" починають з великої літери. Назву не підкреслюють.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підза­головки — з маленьких, якщо вони становлять одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків мають бути не меншою 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блока дисертації або з поворотом за годинни­ковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) назву вміщують тільки над її першою час­тиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці по­вторюють її головку, в другому випадку — боковик.

Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складаєть­ся з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його заміняють словами "Те саме", а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторю­ються, не слід. Якщо цифрові або інші дані в будь-якому ряд­ку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

Вміщувати в дисертацію слід тільки ті таблиці, котрі важ­ко передати текстом (результати експериментальних спос­тережень, порівняння розбіжностей, докладні довідкові дані та ін.).

Деякі особливості має подання формул.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів тре­ба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Пер­ший крок пояснення починають зі слова "де" без двокрапки.

Рівняння і формули слід виділяти з тексту вільними ряд­ками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х) і ділення (:).

Нумерувати слід лише найважливіші формули, на які є посилання в подальшому тексті.

Читайте також:

1. Безпосереднє обчислення з використанням формули Ньютона-Лейбніца.
2. Введення формули в комірку.
3. Виведення формул для знаходження площі паралелограма, трикутника, трапеції. Формули для знаходження площ поверхонь просторових геометричних фігур.
4. Вітальні формули
5. Електронні формули
6. Загальні хімічні формули
7. Із формули (5.4) випливає, що амплітуда результуючого коливання визначається не тільки амплітудами коливань, що додаються, а й змінюється залежно від різниці їхніх початкових фаз.
8. Ймовірність гіпотез. Формули Байєса
9. Лекція 3 Формула повної ймовірності. Формули Байєса
10. Моделі молекул і стереохімічні формули.
11. Основні поняття, визначення, формули.
12. Основні формули

Переглядів: 613