• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Складові оцінки за модуль

Критерії екзаменаційної оцінки

VІ. Критерії оцінки знань

V. Шкала оцінки знань студентів

Підсумкова оцінка з дисципліни “Історія української культури” виставляється одночасно за системою ПДАБтаА, національною шкалою та шкалою ECTS:

За 100-бальною шкалою виставляється оцінка за вивчення кожного з 2-х модулів і письмовий іспит.

Загальна оцінка – середньоарифметична за модулі (наприклад, за І модуль – 60 балів, за ІІ – 70; 60+70=130; 130:2=65) та іспит (наприклад, результат модульного контролю – 65 балів, іспит 85; 85+65=130, 130:2=75 балів).

Екзаменаційний білет складається з двох питань. Максимальна сума балів за відповідь на питання – 50 балів.

45-50 балів: студент чітко і всебічно виклав програмний матеріал, висвітив основні історичні події, аргументував і розкрив теоретичні положення, виявив логічне мислення і знання навчальної літератури та інших джерел, знає хронологію історичних подій.

35-44 балів: студент показав міцні знання історичного матеріалу вичерпно і всебічно висвітив основні історичні події, орієнтується у відповідній літературі, основних джерел, виявив знання хронології основних історичних подій, але допустив неточності при висвітленні окремих подій чи фактів.

26-34 балів: студент у цілому відповів на поставлені запитання, але має прогалини у знаннях.

0-25 балів: студент не зумів розкрити питання, майже не орієнтується в історичних подіях, не знає матеріалу.

1. Контрольна робота або співбесіда – до 50 балів.

2. Семінарські заняття – до 30 балів.

3. Конспект – до 20 балів.

Загалом 100 балів.

Контрольна робота або співбесіда

Контрольна робота або співбесіда студентів оцінюється до 50 балів, зокрема 45-50 балів: студент чітко і логічно відповідає на поставленні питання, дає аналіз історичних подій, робить правильні логічні висновки;

31-44 балів: студент показав знання історичного матеріалу, зробив правильні висновки, але допустив неточності при висвітленні окремих подій чи фактів;

15-30 балів: студент у цілому відповів на поставленні запитання, але має певні прогалини у знаннях історичного матеріалу;

0-14 балів: студент не зумів дати задовільну відповідь на питання, майже не орієнтується в історичних подіях, не вміє робити висновки.

Семінарське заняття

Участь студентів у роботі семінарського заняття оцінюється до 30 балів, зокрема:

25-30 балів: немає пропусків занять, систематичні змістовні логічні виступи на кожному семінарі з використанням історичних джерел, наукової літератури;

20-24 балів: виступи на кожному семінарі з використанням історичної літератури, є пропуски занять без поважних причин;

10-19 балів: окремі виступи з використанням лекційного матеріалу і підручника, багато пропусків занять без поважних причин;

0-9 балів: виступи, доповнення.

Конспект

Оцінюється за 20-бальною шкалою.

11-20 балів: згідно з тематичним планом; опрацьовує усі розділи, винесені на самостійне вивчення.

1-10 балів: студент конспектує за лектором, але неуважно, з пропусками; відсутні питання, винесені на самостійне опрацювання.

До одного із основних видів оброблення наукової інформації у вищих навчальних закладах є конспект – це стислий письмовий виклад змісту чого-небудь, а саме лекції. Основна мета процесу нотування інформації – це переробити та записати необхідну інформацію, щоб відновити її у пам’яті через певний час. Існує три види конспектів: текстуальний – основний зміст передається словами й реченнями з тексту; вільний – основний зміст передається своїми словами; комбінований – комбінують вищезазначені види.

А гарний конспект – це конспект лекцій, який може прочитати будь-яка людина, а особливо студент після декількох пар, приклавши мінімум зусиль. Це і є власне заслуга студента, якщо він уже вмієте швидко і зрозуміло записувати.

Для того, щоб конспекти допомагали здати залік чи іспит студентам необхідно запам’ятати кілька простих правил:

1. Конспект повинен бути написаний доступним розбірливим почерком, старанно і чітко.

2.Для конспектів краще вибирати зошити з полями, на яких згодом можна буде ставити позначки, дати лекцій, пояснення чи відзначати незрозумілі або ж важливі місця.

3. Кожна лекція повинна мати дату, тему, план, що значно спростить роботу з текстом.

4. Використовуйте в конспекті принцип наочності– підкреслюйте, виділяйте кольором текст, робіть замальовки таблиць, схем тощо.

5. Не намагайтеся втиснути конспект в одну сторінку. Розділяйте рядками думки, факти.

6. Використовуйте загальноприйняті скорочення і придумуйте власні, тут ваша кмітливість може проявитися у повній мірі, але не захопіться.

Читайте також:

1. V міні – модуль
2. Аналіз відхилень – основний інструмент оцінки діяльності центрів відповідальності
3. Аналіз відхилень — основний інструмент оцінки діяльності центрів відповідальності
4. Аналіз методичних підходів до оцінки конкурентоспроможності фірми
5. Атестація як особливий метод оцінки персоналу
6. Аудиторський ризик і методи його оцінки
7. Бази оцінки, відмінні від ринкової вартості
8. Бізнес-план підприємства: сутність та складові
9. Біосфера, її складові, взаємозв’язок між ними.
10. Бюджет як економічна категорія та його складові
11. Бюджетний процес, його поняття і складові етапи
12. В якості критеріїв для оцінки або вимірювання предмета завдання з надання впевненості не можуть використовуватись очікування, судження або власний досвід аудитора.

Переглядів: 384