Хімічні реакції і фізико-хімічні процеси можуть відбуватися з виділенням або поглинанням енергії.
Термохімія –це розділ фізичної хімії, який вивчає теплові ефекти хімічних реакцій.
Процеси, в яких теплота виділяється, називаються екзотермічними. Зрозуміло, якщо реакція екзотермічна (ΔН<0), то вміст енергії у вихідних речовинах більший, ніж у продуктах реакції.
Процеси, що протікають з поглинанням теплоти – ендотермічні. Речовини, які вступають у реакції при ендотермічних процесах, будуть мати більший запас енергії у порівнянні з вихідними речовинами.
Кількість теплоти, що виділяється або поглинається при реакції, називається тепловим ефектом реакції. Якщо реакція протікає при постійному об’ємі, то згідно з рівняннм (1.6) тепловий ефект реакції:
Qv = Δ U
Якщо реакція протікає при постійному тиску Р, то відповідно до рівняння (1.5) тепловий ефект реакції Qp = ΔН.
Для різних розрахунків в термохімії користуються не хімічними рівняннями, а термохімічними.
Термохімічні рівняння –це запис рівняння хімічної реакції із зазначенням теплового ефекту.
В термохімічних рівняннях вказують абсолютну величину і знак теплового ефекту реакції, який відноситься до одного молю вихідних речовин або продуктів реакції. Тому в термохімічних реакціях можуть бути дробові стехіометричні коефіцієнти. В цих рівняннях відмічають також агрегатний стан кожної речовини (г – газоподібне, р – рідке, т – тверде, к – кристалічне), а інколи їх алотропну форму (графіт, алмаз).
Основним законом термохімії є закон Германа Гесса (російський вчений), який встановлює, що: