• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Організаційна культура

Організаційну культуру слід розглядати як один із резервів підви­щення ефективності організації. Організаційна культура — це комплекс цінностей, очікувань, традицій, норм поведінки, які сприймаються більшою частиною колективу. До основних елементів організаційної культури можна віднести такі суб'єктивні чинники, як: історія організа­ції, її традиції, організаційні норми, ритуали, стиль спілкування, гасла та правила. До об'єктивних елементів належать територія, обладнання робочих місць, різного роду зручності для персоналу. За Сате, культура складається із норм поведінки, єдності поглядів, матеріальних цінно­стей, мови, стосунків, однакових почуттів.

Безперечно, організаційною культурою необхідно управляти, ще означає її формування, підтримку і розвиток. Модель управління культурою організації за Сате передбачає:

— втручання керівників у поведінку персоналу;

— обґрунтування поведінки персоналу;

— вплив на комунікаційні процеси в організації;

— управління процесом добору та звільнення кадрів.

Модель Пітера та Утермана базується на більш психологічному підході до управління організаційною культурою. Вони вважають, ще необхідно перш за все впливати на ціннісні орієнтири працівників:

— виховувати віру в успіх;

— навіювати та обґрунтовувати думку, що саме споживач (клієнт диктує умови роботи організації;

— заохочувати самостійність та винахідливість;

— формувати погляди персоналу на компетентність як основне джерело ефективності роботи;

— виховувати віру в ефективність простих структур управління;

— обґрунтовувати вигідність оптимального узгодження жорсткогс та гнучкого управління.

Ю. І. Палеха та В. О. Кудін доводять, що культура управління — це складова культури організації. Культура управління — це теорія ра­ціональної організації роботи апарата управління, прищеплення йому найбільш ефективних засобів, форм і методів його праці. До основних ознак рівня культури управління вони віднесли такі чинники:

— Глибина наукового розуміння життя. ,

— Широта мислення.

— Доброзичливість, людяність.

— Щирість і природність у поведінці.

— Правдивість та відвертість.

— Толерантність, чуйність, повага до інших.

— Скромність.

— Розвинене почуття гідності.

— Чемність, готовність відгукнутися на прохання інших.

— Природне дотримання прийнятих у суспільстві правил поведін­ки.

— Поважне ставлення до звичаїв, норм життєдіяльності інших. Основними ознаками безкультур'я керівника вважаються:

— Поверховість, зазнайство, зверхність.

— Грубість, жорстокість.

— Словоблуддя, нечесність.

— Непорядність, аморальність у поведінці.

— Брехливість, підступність.

— Байдужість, корисливе ставлення до інших.

— Формальне дотримання норм і правил поведінки.

— Зрадливість, вандалізм.

— Підлабузництво, заздрощі.

Читайте також:

1. I.3. КУЛЬТУРА УЧЕБНОГО ТРУДА
2. II. КУЛЬТУРА КИЇВСЬКОЇ РУСІ
3. II.2. Культура конспектирования
4. II.3. Культура слушания
5. III. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ПІСЛЯ ТАТАРО-МОНГОЛЬСЬКОЇ НАВАЛИ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХIII – XV ст.)
6. IV. КУЛЬТУРА УКРАЇНИ XVI-XVIII ст.
7. IV. КУЛЬТУРА УКРАЇНИ XVI-XVIII ст.
8. IV. НАУКА И КУЛЬТУРА
9. V. ТРАДИЦІЙНА КУЛЬТУРА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ
10. VІ. План та організаційна структура заняття
11. А. Трипільська культура.
12. Адукацыя і культура.

Переглядів: 408