• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Власність, її сутність, форми і місце в економічній системі

Відносини власності виникають між людьми з приводу привласнення матеріаль­них і духовних благ. Привласнення означає відношення людей до певних речей, як до своїх.

Правові відносини власності виража­ються в закріпленні за різними суб'єктами прав володіння, користування і розпорядження. Стаття 2 Закону України «Про власність» так трактує право власності: «Право власності — це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном».

Отже, відносини власності втілюються насамперед у пев­них юридичних нормативних актах. Власність з юридичної точки зору – це повноваження власника, які розкриваються в:

- право володіння. Початкова форма власності, яка виражає відносини, пов'язані з наявністю у того чи іншого суб'єкта об'єктів власності з господарським володінням ними. Саме по собі володіння не означає повної власності. Володарем об'єкта може бути як власник, так і не власник (наприклад, орендар);

- право користування. Виражає економічні відносини влас­ності з приводу виробничого чи особистого викори­стання корисних властивостей її об'єктів відповідно до функціонального призначення останніх;

- право розпорядження. Вища і всеохопна категорія прав власності, яка передбачає, що розпорядник об'єкта є його повним власником, отже, має право самостійно вирішувати долю певного об'єкта (використовувати, продавати, обмінювати, здавати в оренду, дарувати, ліквідувати тощо) або делегувати таке право іншим суб'єктам ринкової системи

Але власність — це не лише юридична, а й економічна категорія. Причому остання є визначальною: саме економічні відносини власності детермі­нують їхню юридичну форму. Взаємозв'язок тут такий: економічні відносини власності є первинними, базисними, а юридичні — вто­ринними, похідними, оскільки зумовлюються економічними відносинами.

Власність в економічному сенсі являє собою складну си­стему господарських відносин, які існують у виробництві. Ця система включає в себе такі групи відносин:

- відносини з приводу привласнення умов виробництва і його результатів;

- відносини господарського використання майна;

- економічні форми реалізації відносин власності.

Характер цих відносин на різних етапах суспільного роз­витку складався не однаково. Для його характеристики важли­во розрізняти типи, форми і види власності.

Найскладнішою проблемою економічної науки є проблема форм власності. Існують два підходи до класифікації форм влас­ності: вертикально-історичний і горизонтально-структурний.

Вертикально-історичний підхід визначає історичні форми власності, які зароджуються у процесі тривалої еволюції су­спільства, і зміни однієї форми власності іншою. Кож­ному етапу розвитку людського суспільства відповідає певна фор­ма власності, яка відбиває досягнутий рівень розвитку продуктив­них сил, особливості привласнення засобів і результатів виробни­цтва та основного суб'єкта, який концентрує права власності.

Горизонтально-структурний підхід визначає класифікацію економічних форм власності, а також її види і типи.

Умовами і критеріями означеної класифікації є рівень роз­витку продуктивних сил, характер поєднання працівника із засобами виробництва, ступінь правочинностей суб'єкта на ресурси, результати й управління виробництвом, механізм роз­поділу доходу тощо.

Читайте також:

1. D – моделювання в графічній системі КОМПАС
2. II. Найважливіші проблеми, що визначають розвиток місцевого самоврядування і є спільними для будь-яких урядових систем.
3. T. Сутність, етіологія та патогенез порушень опорно-рухової системи
4. А) Відносини власності і форми господарювання в сільському господарстві
5. А) Заробітна плата її форми та системи.
6. А) Заробітна плата, її форми та системи.
7. А/. Форми здійснення народовладдя та види виборчих систем.
8. Автоматизоване робоче місце (АРМ) бухгалтера: призначення, функції та його рівні
9. Автоматизоване робоче місце метролога
10. Автоматизовані форми та системи обліку.
11. Автономна Республіка Крим, регіональні та місцеві органи державної влади.
12. Аграрні відносини, їх специфіка та місце в економічній системі

Переглядів: 567