Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Організаційно-правові форми підприємництва

В Україні широко відомі три основні організаційно-правові форми підприємницької діяльності: одноосібні володіння, товариства і корпорації. Кожна з цих форм має певні переваги і недоліки.

Одноосібне володіння — це підприємство, власником якого є фізична особа або ж сім'я. Вона отримує певний дохід (прибуток), але несе весь тягар господарського ризику. Одноосібне володіння є однією з найпростіших форм організації бізнесу і має такі переваги:

- відносна простота заснування, незнанні витрати на засновницько - реєстраційні операції;

- повна самостійність, свобода і оперативність підприємницьких дій;

- максимально можливі спонукальні мотиви до найефективнішого господа­рю­вання;

- забезпечення конфіденційності діяльності, збереження комер­ційної таємниці.

Проте ця форма підприємництва має і значні недоліки.

По-перше, мають місце труднощі із залученням великих капі­талів, а власних фінансових ресурсів одноосібного підприємця зде­більшого не вистачає для розвитку свого діла. Через невисокий рівень платоспроможності комерційні банки неохоче надають таким підприємцям великі кредити, вимагаючи більш високу плату за ко­ристування ними.

По-друге, повна відповідальність за борги. Це означає, що у випадку невдалого господарювання одноосібний власник може втратити не лише особисті заощадження, а й усе власне майно, яке піде на сплату боргів кредиторам.

По-третє, відсутність спеціалізованого менеджменту, що, ясна річ, негативно позначається на ефективності підприємницької діяль­ності. Адже одноосібний власник сам виконує всі управлінські функції. Проте далеко не всі люди здатні на це.

По-четверте, невизначеність термінів функціонування. Під­приємницька діяльність такої організаційної форми юридично при­пиняється у разі банкрутства, позбавлення волі за карний злочин, психічного захворювання або смерті одноосібного власника.

Товариство (партнерство) як форма організації бізнесу часто є логічним продовженням розвитку одноосібного володіння. Така організаційно-правова форма підприємницької діяльності передба­чає об'єднання капіталів двох і більше окремих фізичних або юри­дичних осіб за умов розподілу ризику, прибутку і збитків на основі рівності; спільного контролю результатів бізнесу; активної участі в його веденні. Основою взаємин між сторонами, що вступають у партнерство, є договір.

За ступенем участі засновників (партнерів) у діяльності підприє­мства прийнято розрізняти товариства: повні (з повною відповідаль­ністю), командитні, товариства з додатковою та обмеженою відпо­відальністю.

Повним (з повною відповідальністю) вважається таке товари­ство, всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за його зобов'язання­ми всім своїм майном.

Командитним визнається товариство, яке поряд з учасниками, що несуть відповідальність за його зобов'язаннями всім своїм май­ном, включає принаймні одного учасника, відповідальність котрого обмежується внеском у майно такого організаційного утворення.

Товариство з додатковою відповідальністю — це таке госпо­дарське товариство, партнери якого відповідають за його зобов'я­заннями перед кредиторами своїми внесками до статутного фонду, а за недостатності цих коштів — і додатково, належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі.

У товаристві з обмеженою відповідальністю учасники несуть відповідальність за господарську діяльність у межах їхніх внесків у вигляді майна, грошей, продуктів інтелектуальної власності тощо.

Для всіх видів товариств (партнерств) спільним є те, що їх ство­рення і функціонування здійснюється на основі установчої угоди між партнерами.

До переваг господарських товариств належать:

- ширші можливості щодо розвитку виробництва або надання послуг, посередництва тощо;

- збільшення фінансової незалежності та дієспроможності завдя­ки об'єднанню ресурсів кількох партнерів; менший ризик з погляду комерційних банків, що сприяє одержанню певних пільг у кредитуванні;

- велика свобода та оперативність господарських дій; кілька парт­нерів звичайно швидше приймають виважені управлінські рішення;

- додаткові можливості розвитку ефективного менеджменту завдяки застосуванню функціональної спеціалізації працівників і залученню професіональних менеджерів.

Проте цей тип організації підприємницької діяльності має певні недоліки.

1 Необмежена відповідальність будь-якого товариства може загро­жувати всім партнерам так само, як і одноосібному власнику. Крах одного з партнерів може спричинити банкрутство товариства в ціло­му, оскільки в більшості випадків учасники несуть солідарну відпо­відальність.

2 Недостатність досвіду господарювання і несумісність інтересів партнерів можуть провокувати малоефективну діяльність, а колек­тивний менеджмент—негнучке управління товариством.

3 Непередбачуваність процесу і результатів діяльності товари­ства як нестійкої організаційно-правової форми підприємництва знач­но збільшують господарський ризик і зменшують впевненість у до­сягненні очікуваного зиску.

Корпорація (акціонерне товариство) є зараз домінуючою формою підприєм­ницької діяльності. Її власниками вважаються ак­ціонери, що мають обмежену відповідальність у розмірі свого вне­ску в акціонерний капітал корпорації. Весь прибуток корпорації на­лежить її акціонерам. Виокремлюють дві його частини. Одна части­на розподіляється серед акціонерів у вигляді дивідендів, друга — це нерозподілений прибуток, що використовується на реінвестування. Функції власності та контролю поділені між акціонерами (власника­ми акцій) і менеджерами.

Переваги корпорації (акціонерного товариства) є достатньо відо­мими.

По-перше, корпорація є найефективнішою формою організації підприємницької діяльності з огляду на реальну можливість залу­чення необхідних інвестицій. Саме через ринок цінних паперів (фон­дову біржу) вона може об'єднувати різні за розмірами капітали ве­ликої кількості фізичних і юридичних осіб для фінансування сучас­них напрямків науково-технічного й організаційного прогресу, нарощування виробничого потенціалу.

По-друге, потужній корпорації значно простіше постійно збіль­шувати обсяги виробництва або послуг. Це дає добру можливість отримувати постійно зростаючий прибуток.

По-третє, кожний акціонер як співвласник корпорації несе лише обмежену відповідальність (за банкрутства фірми він втрачає тільки вартість своїх акцій). Кредитори можуть пред'явити претензії лише корпо­рації як юридичній особі, а не окремим акціонерам як фізичним особам.

По-четверте, корпорація — це організаційно-правовий утвір, який може функціонувати дуже тривалий період (постійно), що ство­рює необмежені можливості для перспективного розвитку.

Корпоративна форма організації підприємницької діяльності, як і всі інші, має відповідні недоліки:

1 Мають місце певні розбіжності між функціями власності і конт­ролю, що негативно впливає на необхідну гнучкість оперативного управління корпорацією. Розподіл функцій власності та контролю може призвести до виникнення соціальних суперечностей (конфліктів) між менеджерами і акціонерами корпорації.

2 Корпорація сплачує більші податки в розрахунку на одиницю отримуваного прибутку, ніж інші організаційні форми бізнесу. Адже оподаткуванню підлягає спочатку отриманий корпорацією прибу­ток, а потім — дивіденди акціонерів, тобто фактично існує пробле­ма подвійного оподаткування.

3 У корпоративній формі бізнесу існують потенційні можливості для зловживань з боку посадових осіб. Наприклад, керівництво корпорації може організувати емісію акцій для покриття збитків, спричи­нених безгосподарністю певних структурних ланок

УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ:отже,первинною ланкою складного організму народного господарства є підприємства. Від ефектив­ності функціонування підприємства залежать економічний, науко­вий, технічний рівень розвитку країни, добробут усіх верств насе­лення. Підприємництво як явище господарського життя завжди розви­вається у певному соціально-економічному та історичному середо­вищі. Саме тому для його безпосереднього відтворення необхідні певні передумови. Так, економічні передумови підприємництва полягають утому, щоб у суспільстві функціонували багатосуб'єктні власники, а політичні передумови підприємництва передбачають створення у країні сприятливого політичного клімату для підприємництва. Щодо юридичних передумов підприємництва, то вони ґрунтуються на законо­давстві, нормативних актах, розроблених у країні. Важливе значення також має пси­хологічний чинник, сутність якого полягає в позитивній суспільній думці щодо підприємництва. Викладене вище дозволяє сформулювати такий висновок: кожна з організаційних форм підприємницької діяльності (одноосібне воло­діння, товариство, корпорація — акціонерне товариство) має як відповідні фінансово-економічні переваги і соціальну привабливість, так і певні недоліки і проблеми.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

1 Виконати завдання самостійної роботи № 9.

 

ВИКЛАДАЧ – Лісова М. А.


Читайте також:

  1. А) Відносини власності і форми господарювання в сільському господарстві
  2. А) Заробітна плата її форми та системи.
  3. А) Заробітна плата, її форми та системи.
  4. А/. Форми здійснення народовладдя та види виборчих систем.
  5. Автоматизовані форми та системи обліку.
  6. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
  7. Акредитив та його форми
  8. Активні форми участі територіальної громади у вирішенні питань ММС
  9. Алгоритм адресного вибору оптимального безрецептурного вітаміновмісного лікарського препарату, лікарської форми і шляху введення
  10. Аристотель розглядав дві форми грошей — гроші як простий засіб обігу товарів і як засіб обігу грошового капіталу.
  11. Атипові форми.
  12. Б) Перекладіть текст з урахуванням Вашого фаху, знайдіть у ньому займенникові форми і охарактеризуйте особливості їх вживання у науковому тексті.




Переглядів: 912

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Поняття підприємства та умови його існування | ЛЕКЦІЯ № 10(2 год.)

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.