• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Оформлення основної частини наукової роботи

n Обсяг роботи повинен відповідати вимогам, зазначеним у даних методичних рекомендаціях на 9 сторінці. Робота друкується шрифтом Times New Roman. 14 шрифтом (28-30 рядків на сторінку). Робота на здобуття одного з кваліфікаційних рівнів повинна бути зброшурована і мати міцну палітурку, курсова робота може мати м’яке брошурування. Титульна сторінка оформляється за зразком, що додається. На другій сторінці подається зміст роботи. Вступ повинен складати 3 - 5 сторінок. Текст основної частини наукової роботи поділяється на розділи, підрозділи (пункти та підпункти). Заголовки структурних частин наукової роботи друкують великими літерами, симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Відстань між заголовком (за виключенням заголовку пункту) та текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервали.

n Кожну структурну частину наукової роботи треба починати з нової сторінки. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака “№”. Першою сторінкою наукової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок, але номер сторінки не ставлять; на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки вкінці.

Номер розділу ставлять після слова “РОЗДІЛ”, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Заголовки структурних частин наукової роботи «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «ДОДАТКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», друкують великими літерами симетрично до набору. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.

Підрозділи нумерують в межах кожного розділу. Номер підрозділу (Наприклад: “2.3.”) складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу. У кожному розділі може бути щонайменше два підрозділи. Пункти (Наприклад : “1.2.3.”) нумерують за таким же самим принципом в межах кожного підрозділу. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: «1.3.2.» (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Зразок розміщення та нумерації представлений у Додатку Ж.

Ілюстрації (схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в науковій роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Основними видами ілюстративного матеріалу в наукових роботах є: креслення, технічний рисунок, схема, фотографія, діаграма і графік.

Ілюстрації позначають словом «Рис.», («Мал.») і нумерують послідовно в межах розділу, за виключенням ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатись з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 1.2. (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно піділюстрацією. Підпис під ілюстрацією зазвичай має чотири основних елементи: - найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом «Рис. » («Мал.»); - порядковий номер ілюстрації, який вказується без знаку номера арабськими цифрами; - тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного; - експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначають цифрами, які виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом. Треба зазначити, що експлікація не замінює загального найменування сюжету, а лише пояснює його. Приклад:

Рис. 1.24. Схема розміщення елементів касети:

- розмотувач плівки;

- сталеві ролики;

- привідний валик;

- опорні стояки.

Або ж пояснювальні підписи у комп’ютерному побудуванні рисунка можуть вноситись у «легенду».

Приклади оформлення рисунків:

Рис. 3.5. Батьківсько-дитячі взаємини залежно від стилю виховання

Рис. 2.3. Відсотковий розподіл у групі досліджуваних за результатами методики “Незакінчені речення”

Рис. 2.7. Відсотковий розподіл показників за методом складних словесних асоціацій

Рис. 3.12. Відсотковий розподіл показників вивчення спрямованості особистості

Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається тема, пов'язана з ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу в круглих дужках «(рис. 3.1.)» або зворот типу: «..як це видно з рис. 3.1.» або «.. як це показано на рис. 3.1.».

Якість ілюстрацій повинна забезпечувати їх чітке відтворення (електрографічне копіювання, мікрофільмування). Ілюстрації виконують чорнилом, тушшю або пастою чорного кольору на білому непрозорому папері. У науковій роботі слід застосовувати лише штрихові ілюстрації й оригінали фотознімків. Фотознімки розміром, меншим за формат А4, наклеюють на стандартні аркуші білого паперу формату А4.

Формули в науковій роботі так само нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнту потрібно подавати з нового рядка. Рівняння і формули потрібно виділяти з тексту вільними рядками.

Приклади оформлення формул у тексті наукової роботи:

Метод обробки емпіричних даних представлений методами математичної статистики [61]. В методі обробки статистичних даних використовувався показник відмінності даних виражених у відсотках: достовірності різності відсоткових чисел як різниця відсоткових чисел. Обрахування коефіцієнту достовірності проводилося за формулою:

Р₁ - Р₂ Р₁ - Р₂

Р₁Q₁ + Р₂Q₂ = Р₁( 100% - Р₁ ) + Р₂ ( 100% - Р₂) , (2.1)

n₁ n₂ n₁ n₂

де Р₁ - % у 1-й вибірці;

Р₂ - % у 2-й вибірці;

n₁; n₂; - обсяг вибірок;

Q - ( 100 % - Р).

Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.

Таблиці нумерують за тим же самим принципом. Слово Таблиця та її номер розміщують по правому краю над таблицею, Наприклад: “Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу). В наступному рядку подається малими літерами з першої великої назва таблиці. При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) пишуть: «Продовж, табл.» і вказують її номер, наприклад: «Продовж, табл. 1.2».

Примітки до тексту і таблиць, в яких наводять довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші кілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:
...
...
Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова «Примітка» ставлять крапку.

Приклади оформлення таблиць:

Таблиця 2.3

Читайте також:

1. I. Аналіз контрольної роботи.
2. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
3. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
4. II.ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
5. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
6. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
7. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
8. III. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ РОЗРАХУНКІВ КУРСОВОЇ РОБОТИ
9. Internet. - це мережа з комутацією пакетів, і її можна порівняти з організацією роботи звичайної пошти.
10. IV Етап: Вибір стратегії керування виявленими ризиками й виділення пріоритетних напрямків роботи
11. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
12. IV. Вимоги безпеки після закінчення роботи

Переглядів: 662