Структура платіжного балансу

Платіжний баланс є результуючим записом усіх міжнародних економічних операцій для певної країни. Його можна поділити вертикально, виділивши дві його половини — дебет і кредит.

Своєрідний горизонтальний поділ платіжного балансу відображає його склад за типами операцій, які він охоплює. Це — експорт та імпорт товарів та послуг, трансферти, рух капіталів та фінансових інструментів.

Отже, платіжний баланс складається з двох частин:

1. Рахунок поточних операцій.

2. Рахунок руху капіталів.

1. Рахунок поточних операцій. Це — розділ міжнародного рахунку країни, який відображає рух за кордон та з-за кордону товарів, послуг та трансфертних платежів. Складається з двох частин:

а) Рахунок торгівлі- містить інформацію про експорт та імпорт товарів.

Рахунок торгівлі наповнюють дані про експорт та імпорт товарів. Якщо експорт товарів перевищує імпорт, кажуть про позитивне сальдо торговельного балансу.Якщо експорт країни є меншим, ніж імпорт, слід констатувати від’ємне сальдо товарної торгівлі.

б) Рахунок невидимої торгівлі відображає надання послуг споживачам за кордоном та придбання послуг резидентами в нерезидентів, а також трансферти. Його наповнюють такі складові:

· виробничі послуги;

· транспортні послуги;

· туризм;

· прибуток на інвестиції;

· трансферти.

2. Рахунок руху капіталів — це розділ міжнародного рахунку країни, який відображає рух кредитних ресурсів та фінансових активів за кордон та з-за кордону. Складається з трьох частин:

а) Рахунок руху довгострокового капіталу відображає зміни довгострокових інвестицій. Зокрема, інвестиції, що здійснюються іноземними громадянами, фірмами до економіки певної країни, становлять кредит. Відповідно, інвестиції, що вивозяться за кордон, — це дебет, а прибуток з них — кредит.

б) Рахунок руху короткотермінового капіталу відображає переміщення інструментів грошового ринку між певною країною та рештою світу. Цей рух залежить від рівня залікової ставки, прибутковості на «короткі» інвестиції.

в) Рахунок руху резервів фіксує збільшення або зменшення золотовалютного резерву країни або міжнародної заборгованості. Отже, резерви можуть використовуватися з метою покриття дефіциту в поточних розрахунках (наповнюватися у разі профіциту). Золотовалютні резерви можуть стати своєрідним валютним «балансиром»: центральний банк може час від часу продавати (закуповувати) інші валюти з метою підтримання бажаного з його погляду курсу власної валюти.

Отже, загальний рух капіталів наповнюють такі складові:

· відплив капіталів;

· приплив капіталів;

· результати угод за урядовими резервами.

Платіжний баланс, згідно з чітким семантичним розумінням, означає, що сумарний дебет дорівнює сумарному кредиту.

Державний бюджет — система грошових відносин, яка виникає між державою, з одного боку, і підприємствами, фірмами, організаціями та населенням, з іншого, з метою формування та використання централізованого фонду грошових ресурсів для задоволення суспільних потреб.

Державний бюджет — це щорічний баланс надходжень та видатків, який розробляють державні органи для активного впливу на економічний процес та підвищення його ефективності. У кожній країні основу державних фінансів становить бюджет, а точніше — бюджетна система, яка включає державний бюджет і бюджет відповідних адміністративних одиниць.

Кожен бюджет має свої власні джерела доходів. Джерелами доходів державного бюджету є податок на прибуток підприємств, об'єднань і організацій; податок на додану вартість; акцизні збори; доходи від зовнішньоекономічної діяльності; прибутковий податок з громадян та ін., згідно з нормативами, що визначаються законодавчими актами. Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок різних місцевих податків та стягнень.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття платіжного балансу та бюджету країни.	\|	Світове господарство та міжнародний ринок: суб’єкти та учасники.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.