НТП як структурно – утворюючий чинник розвитку сфери міжнародних послуг.

Науково-технічний прогрес не тільки «поглиблюється» — веде до подальшого збільшення інтелектуальної місткості продукції традиційно «підпорядкованих» йому галузей, а й «поширюється» — охоплює ті сфери економіки, які раніше були малочутливими до нього.Науково-технічні послуги за самою своєю сучасною природою не можуть не вносити радикальних змін до системи міжнародної кооперації, розподілу суспільних ресурсів, передусім робочої сили та капіталів. Причому такі зміни є взаємно пов’язаними: потреба в збільшенні послуг у сферах комп’ютерно-інформаційних технологій, телекомунікацій, кредитно-фінансовому, страхувальному секторах, торгівлі, автосервісі зумовили приплив до них як додаткової робочої сили, так і інвестицій.Специфіка та функціональна роль саме міжнародної торгівлі послугами особливо тісно пов’язані з сучасним характером економічного, науково-технічного прогресу, зростанням значення інформаційного обміну, збільшенням інтелектуальної компо-ненти у ВВП. У результаті цих перетворень кардинально змі-нюється уявлення про послуги як про щось таке, що передусім стосується побутової сфери та потребує від того, хто їх надає, не вельми високої кваліфікації. Відтепер навпаки: сфера послуг потребує великого «інтелектуального навантаження», передусім завдяки таким своїм компонентам, як електронні програмні розробки, телекомунікації, ділові, наукомісткі, кредитно-фінансові та страхові послуги, охорона здоров’я, інші групи наукомістких галузей. А частка традиційних колись послуг — продажно-го сервісу, виконання побутових замовлень, ремонту й обслу-говування автотранспорту, розважальних заходів — зменшується. Крім того, автоматизація та інформатизація конторської праці витісняє зі сфери послуг канцелярських працівників, а така особливість сфери послуг, як можливість працювати в ній неповний робочий день або тиждень, збільшує можливості залучення до неї молоді, зокрема студентської, осіб пенсійного віку, жінок.

Сфера послуг лідирує за критерієм наукомісткості виробництва, причому це лідерство стає дедалі виразнішим. Наприклад, у США наприкінці минулого століття на частку послуг у високотехнологічному секторі господарства припадало близько 4/5 фірм і третина зайнятих. Причому приріст робочої сили у сфері послуг відбувався саме завдяки цьому сектору. Характерним є постійне збільшення витрат на НДДКР провідними корпораціями та дрібнішими компаніями. Наприклад, відома американська компанія «Tellabs», яка працює у сфері телекомунікацій, вирішила підвищити в 2000 р. рівень витрат на НДДКР на 30 %, довівши його до 345 млн дол. Ще більші масштаби в ще більш відомої компанії «Microsoft». Якщо ще в 1999 фінансовому році (який закінчується 30 червня) вона витратила на НДДКР 3,1 млрд дол., то відповідний показник на 2000 р. зріс на 23 % і досяг 3,8 млрд дол. Якщо комп’ютерні, телекомунікаційні компанії стали піонерами впровадження інформаційних технологій та нового
рівня НДДКР, то слідом за ними значно активізували свої
зусилля щодо проведення власних досліджень і високотехнічних робіт фірми, які зайняті в усіх інших сферах міжнародних послуг.Чималою мірою подібна динаміка в індустріально розвинутих країнах зумовлюється активною політикою урядів. Саме державні установи формують ключові принципи освіти й опосередковано — парадигму комерційних витрат на НДДКР. Середній показник державних витрат на освіту по країнах ОЕСР дорівнює 12,5 % усіх державних витрат. Держава стимулює проведення НДДКР податковими та інституційними засобами

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Які фактори та економічні умови визначають особивості участі України у міжнародній торгівлі послугами	\|	Послуги посередників у міжнародній економічній діяльності: поняття та їх класифікація.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.