Електромагнітні хвилі, як відомо, є поперечними. У випромінюванні різних джерел (розжарених твердих тіл, газів, що світяться) внаслідок хаотичного руху елементарних джерел світла - атомів та молекул - присутні всілякі напрямки коливань вектора напруженості електричного поля Таке випромінювання називається природний (рис. 6.19а). Якщо спроектувати всі вектори що присутні у природному світлі, на дві взаємно перпендикулярні площини А та В, що проходять через світловий промінь, то суми проекцій на площини А та В виявляються однаковими (рис. 6.19б). Тому природне світло умовно позначають так, як це подано на рис. 6.19в.
Рис. 6.19. Проекції векторів напруженості електричного поля в природному світлі: на площину, перпендикулярну променю а, на дві взаємно перпендикулярні площини А та В 6 та умовне позначення природного світла В.
Випромінювання, в якому коливання вектора Е відбуваються лише в одному напрямку, називається поляризованим (наприклад, випромінювання електрона в поодинокому акті). Площина, в якій розташовані вектор та вектор що визначає напрямок поширення випромінювання (тобто світловий промінь), називається площиною поляризації. На рис. 6.20а зображена площина поляризації А, а на рис. 6.20б наведені умовні позначення поляризованого світла.
Рис. 6.20. Площина поляризації а та умовне позначення поляризованого світла б.
Світло, в якому коливання вектора Е одного напрямку переважає коливання інших напрямків, називається частково поляризованим. Співвідношення символічних позначень характеризує ступінь поляризації (рис. 6.21). Поляризоване світло можна одержати з природного за допомогою приладів, що називаються поляризаторами.
Рис. 6.21. Умовне позначення частково поляризованого світла.