РОЗВИТОК ПСИХІКИ ЛЮДИНИ.

Подальший розвиток психіки на рівні людини відповідно до матеріалістичної крапки зору йде в основному за рахунок пам'яті, мови, мислення й свідомості завдяки ускладненню діяльності й удосконалюванню знарядь праці, що виступають як засобу дослідження навколишнього світу, винаходу й широкому використанню знакових систем. У людини поряд з нижчими рівнями організації психічних процесів, які йому дані від природи, виникають і вищі.

Прискореному психічному розвитку людей сприяли три основні досягнення людства: винахід знарядь праці, виробництво предметів матеріальної й духовної культури й виникнення мови й мови. За допомогою знарядь праці людина одержала можливість впливати на природу й глибше її пізнавати. Перші такі знаряддя - сокира, ніж, молоток - одночасно служили й тієї й іншої мети. Людина виготовляла предмети домашнього побуту й вивчала властивості миру, не дані безпосередньо органам почуттів.

Удосконалювання знарядь і виконуваних з їхньою допомогою трудових операцій вело, у свою чергу, до перетворення й поліпшення функцій руки, завдяки чому вона перетворилася згодом у саме тонких і точне із всіх знарядь трудової діяльності. На прикладі руки вчився пізнавати дійсність очей людини, вона ж сприяла розвитку мислення й створювала основні утвори людського духу. З розширенням знань про світ зростали можливості людини, він здобував здатність бути незалежним від природи й по розумінню змінювати свою власну природу (маються на увазі людське поводження й психіка).

Створювані людьми багатьох поколінь предмети матеріальної й духовної культури не пропадали безвісти, а передавалися й відтворювалися з покоління в покоління, удосконалюючись. Новому поколінню людей не було необхідності винаходити їх заново, досить було навчитися користуватися ними за допомогою інших людей, що вже вміють це робити.

Змінився механізм передачі здатностей, знань, умінь і навичок у спадщину. Тепер не потрібно було міняти генетичний апарат, анатомію й фізіологію організму для того, щоб здійнятися на новий щабель психологічного й поведінкового розвитку. Досить було, маючи гнучкий з народження мозок, що підходить анатомо-фізіологічний апарат, навчитися по-людськи користуватися створеними попередніми поколіннями предметами матеріальної й духовної культури. У знаряддях праці, у предметах людської культури стали людьми передаватися в спадщину їхньої здатності й засвоюватися наступними поколіннями без зміни генотипу, анатомії й фізіології організму' Людин вийшов за межі своєї біологічної обмеженості й відкрив для себе шлях до практично безмежного вдосконалювання.

Завдяки винаходу, удосконалюванню й широкому використанню знарядь, знакових систем людство одержало унікальну можливість зберігати й накопичувати досвід у вигляді різних текстів, продуктів творчої праці, передавати його з покоління в покоління за допомогою продуманої системи навчання й виховання дітей. Наступні покоління засвоювали знання, уміння й навички, вироблені попередніми, і тим самим також ставали цивілізованими людьми. Більше того, оскільки цей процес очеловечивания починається з перших днів життя й дає свої видимі результати досить рано (уже трирічна дитина не біологічна істота, а маленька, цілком цивілізована особистість), в індивіда зберігалася можливість внести свій, особистий внесок у скарбничку цивілізації й тим самим помножити досягнення людства.

Так, поступово, прискорюючись, зі століття в століття вдосконалювалися творчі здатності людей, розширювалися й заглиблювалися їхні знання про світ, усе вище піднімаючи людини над всім іншим тваринним миром. Згодом людин придумав й удосконалив безліч речей, що не мають аналогів у природі. Вони стали йому служити для задоволення власних матеріальних і духовних потреб й одночасно виступали як джерело для розвитку людських здатностей.

Якщо на мить уявити собі, що відбулася всесвітня катастрофа, у результаті якої загинули люди, що мають відповідні здатності, був знищений мир матеріальної й духовної культури й вижили тільки малі діти, то у своєму розвитку людство було б відкинуте на десятки тисяч років тому, тому що комусь і не на чому було б учити дітей ставати людьми.

Але самим, мабуть, значним винаходом людства, що оказали ні із чим не порівнянний вплив на розвиток людей, стали знакові системи. Вони дали поштовх для розвитку математики, інженерії, науки, мистецтва, інших областей людської діяльності. Поява буквеної символіки привело до можливості запису, зберігання й відтворення інформації. Відпала необхідність тримати її в голові окремої людини, зникла небезпека безповоротної втрати через втрату пам'яті або відходу хоронителя інформації з життя.

Особливо видатні досягнення в удосконалюванні способів запису, зберігання й відтворення інформації, які довелися на останні десятиліття поточного сторіччя, привели до нової науково-технічної революції, що активно триває в наш час. Це - винахід магнітної, лазерної й іншої форм запису інформації. Ми, мабуть, перебуваємо зараз на порозі переходу на нову, якісно більше високий щабель психічного й поведінкового розвитку людини, перші ознаки настання якої можна вже помітити. До них ставиться доступність окремо взятій людині практично будь-якої інформації, якщо десь і колись вона кимсь була записана зрозумілою мовою. Сюди ж можна включити й розвиток засобів зв'язку, звільнення людей від рутинної, мало сприятливому їхньому розвитку роботи й передачу її машині, виникнення й удосконалювання способів впливу на природу не стільки з метою її використання для своїх потреб, скільки для збереження й поліпшення самої природи. Бути може, незабаром людям удасться навчитися подібним же чином впливати й на свою природу.

Знакові системи, особливо мова, із самого початку їхнього використання людьми стали діючим засобом впливу людини на самого себе, керування своїм сприйняттям, увагою, пам'яттю, іншими пізнавальними процесами. Поряд з першій, даній людині від природи сигнальною системою (И. П. Павлов), що являла собою органи почуттів, людина одержав другу сигнальну систему, виражену в слові. Маючи відомими людям значеннями, слова стали робити на їхню психологію й поводження такий же вплив, як і предмети, що заміщають ними, , а іноді навіть більше, якщо вони позначали явища й предмети, які важко представити (абстрактні поняття). Друга сигнальна система стала потужним засобом самоврядування й саморегуляції людини. Сприйняття придбало такі якості, як предметність, константність, свідомість, структурність; увага стала довільним, пам'ять — логічної; мислення — словесним й абстрактним. Практично всі психічні процеси людини внаслідок використання мови для керування ними вийшли за межі своєї природної обмеженості, одержали можливість подальшого, потенційно безмежного совершенствования.

Слово стало основним регулятором людських учинків, носієм моральних і культурних цінностей, засобом і джерелом цивілізації людини, його інтелектуального й морального вдосконалювання. Воно ж виступило як головний фактор виховання й навчання. Завдяки слову людина-індивід став людиною-особистістю. Особливу роль у розвитку людей зіграла мова як засіб спілкування. Її розвиток сприяв взаємному інтелектуальному й культурному збагаченню людей, що живуть у різних кінцях миру й мовців на різних мовах.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Семінарське заняття №1	\|	ФОРМУВАННЯ Й РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.