Особливості використання малюнків у груповій психокорекції

Особливості використання малюнків під час консультування

Часто клієнти неясно вбачають причини та мету свого звернення за психологічною консультацією. Вони висловлюють окремі припущення щодо свого внутрішнього стану, але не можуть його чітко озвучити. Тоді консультація виявляється безпредметною за змістом і неструктурованою за формою.

Психомалюнок дозволяє зняти частину труднощів. Бесіда тепер відбувається опосередковано – через малюнок, який одночасно забезпечує відчуття психологічного захисту і спонукає до відвертості. Будучи приводом для бесіди, психомалюнок є ніби підказкою психологу, адже дозволяє визначити правильні питання і навіть подекуди спрогнозувати відповіді. При цьому обговорення малюнка не зводиться до класичної психодіагностики, а відбувається у формі навчаючого аналізу, у ході якого клієнт поступово усвідомлює, відшуковує потаємні аспекти свого життя.

На психологічних консультаціях з діагностично-корекційною метою можна застосовувати такі теми малюнків: „Я після останньої зустрічі”, „Мої сподівання”, „Я в кабінеті психолога”. Сюжет малюнка необов’язково повинен відповідати темі малюнка. Клієнт зображує свої асоціації щодо запропонованої тематики. Ці художні асоціації – важливий робочий матеріал, до якого можна повертатися пізніше, щоби аналізувати динаміку особистіних змін клієнта.

За допомогою символічної мови клієнт здатен виражати те, що не здатен вербалізувати на консультації. Сублімуючи таким чином, клієнт слабко контролює прояви несвідомого, яке, з одного боку, лишається ніби непоміченим, а з іншого – виразилось у м’язевій активності, що власне є головною метою дії несвідомого.

Іноді малюнки використовують у груповій роботі з психокорекційною метою. Добір теми малюнка здійснюється у двох напрямках:

1) з метою з’ясування феноменів групів, її динаміки;

2) висвітлення почуттів членів групи, історії їхнього життя та з’ясування ставлення до минулого.

Психомалюнок може створювати позитивну емоційну атмосферу у групі. Також він є важливим засобом навчання групи. Члени групи вчаться бачити глибокий психологічний зміст у художніх дрібницях, а потім й у поведінці одне одного. При цьому суб’єкт лишається захищеним від ризику отримати несподівану інтерпретацію, оскільки у малюнках вона не є очевидною і її завжди можна оспорити.

Керівник групи може використовувати психомалюнки для контролю за перебігом групового процесу та особистісними змінами його учасників. Цьому сприяє щоразове виконання малюнків на тему: „Наша група”, „Я – сьогодні”, „Я – в групі”. Такі малюнки відображають результативність соціально-психологічного навчання. Після закінчення групового навчання можна виконати малюнки „Я до навчання – Я після навчання”, „Що я очікував і отримав у групі”.

Ефективним також є узагальнений малюнок, який відображає сприймання всіма учасниками навчання актуальних подій у групі.

Колективний малюнок може використовуватись для з’ясування психологічного портрету окремих членів групи. Важливо, щоб на заняттях кожний учасник доповнював свій фрагмент малюнку. Можна вносити зміни в відповідь на запитання: „Якою б хотілося б бачити цю людину?”, „Що хотілося б змінити у цьому портреті?”

Інші методичні прийоми:

– малювання на вільну тему;

– розмовне малювання (спілкування у парах за допомогою барв, ліній, образів);

– спільне малювання (на одному аркуші);

– додаткове малювання (малюнок передається по колу).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Безвілля, його заподій і переборення.	\|	Феноменологічний підхід до аналізу психомалюнків

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.01 сек.