Психомалюнок і сновидіння

Процес сновидіння за своєю природою виключає участь свідомості. У випадку з малюнками ми лише намагаємося знизити контролюючу функцію свідомості.

Робота з психомалюнком подібна до роботи психоаналітика зі сновидінням. Щоправда, коли психоаналітики аналізують сновидіння клієнтів, вони виходять з тем, запропонованих клієнтами, а робота з психомалюнками передбачає «нав’язування» тем малюнків. Однак насправді теми є лише рекомендованими, їх можна доповнювати новими темами, і люди виконують їх спонтанно. Саме спонтанність і визначає характер і зміст зображеного. Клієнт все одно малюватиме те, що «зможе» – своє актуальне (тобто своє сновидіння) Я.

Крім того, тема психомалюнка забезпечує єдність свідомого і несвідомого, що є предметом психологічної практики.

Малюнок та сновидіння єднає образність. У психомалюнку образи домінують над поняттями, але сама техніка виконання малюнка відображає в символах «несвідомі» значення, що мають ірраціональну природу.

Завдяки малюнку в фантазію проникає елемент реальності, і тепер ці картинки починають справляти самостійний реальний вплив. Бо відтепер це не просто фантазія, а реальність на папері, який сприймається як певний вчинок.

Малюнок є мертвим відбитком живого, функціонуючого Я. Такий відбиток треба зробити «говірливим». До цього веде тривалий діалог з автором малюнка (феноменологічний підхід).

У роботі з комплексом малюнків ми намагаємось синтезовано пізнати логіку несвідомго. В малюнку актуальне Я (особистісно важливе в даний момент) відступає на периферію, оскільки відбувається переміщення вгору істотної частини душі. Іншими словами, найважливіша несвідома інформація завжди присутня на свідомо виконаному малюнку, проте не лежить у центрі композиції, а представлена у деталях, суперечностях.

Малюнки відображають актуальне минуле – це енергетично сильні точки пережитого минулого, що залишили сильний слід, який зберігає тенденцію до повторення у кожній підходящій ситуації. Різноманітність тем малюнків створює таку сприятливу ситуацію для прояву таких активних точок несвідомого. Участь свідомості тільки підтверджує їхню інтенсивність. Психомалюнки об’єктивують глибинно-психологічний зміст несвідомого завдяки феномену вимушеного повторення.

З.Фройд звернув увагу на суперечність психіки, яка всю свою активність спрямовує на досягнення насолоди, однак спостерігається вимушене повторення всього того, що спричиняє для Я невдоволення і страждання. Вимушене повторення викликає з минулого такі переживання, які викликають можливість насолоди і раніше не мали шансу на вдоволення, а тому й витіснялися.

Інфантильні ніжні потяги дитини до родителя протилежної статі були приречені на відторгнення свідомістю через несумісність бажань із можливостями їх реалізації через недостатність дитячого розвитку. Втрата надії на любов порушують відчуття власної гідності, що сприяє розвитку почуття неповноцінності.

Ніжні почуття до одного з родителів вичерпуються через розчарування від даремного очікування насолоди. Створюється картина прояву енергетичної сили лібідіозного потягу з усіченим (нереалізованим) кінцем. За такої ситуації відбувається капсулювання нереалізованої енергії (її нагромадження). Саме ця витіснена енергія інцестуозного походження назавжди зберігає прагнення насолоди в поєднанні з неможливістю її досягнення. Тому ніжні почуття людей проходять у стосунках з різними людьми однакові фази і закінчуються агресією, невдоволенням. Такі прояви можна віднести до психологічної імпотенції, коли стосунки настільки омертвляються, що стосунки з партнером стають неможливими.

Чому люди прагнуть до страждання? Тому що провідним захисним механізмом, який забезпечує цей феномен, є заміщення – оживлення невдало витісненої енергії в актуальній життєвій ситуації. Цей механізм виражає боротьбу суперечливих тенденцій та амбівалентних почуттів на шляху відновлення можливостей реалізувати нереалізоване.

Заміщення може набувати вираженої тенденції до пошуку партнера «за аналогією», тобто схожого на первинний лібідіозний об’єкт, або ж від супротивного – пошук партнера з протилежними рисами. В будь-якому випадку людина потрапляє у суперечливу ситуацію. Хоч би яким чудовим не було заміщення, місце первинного лібідіозного об’єкта залишатиметься святим.

Читайте також:

Сновидіння (психічні процеси під час сну). Гіпнопедія.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Лекція 2. Психоаналітичний підхід до вивчення психіки за допомогою психомалюнків	\|	Символіка психомалюнків

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.009 сек.