Лекція 2. Психоаналітичний підхід до вивчення психіки за допомогою психомалюнків

Стисла інформація щодо глибиннопсихологічного розуміння суті особистісної проблеми

1. Особистісна проблема не може бути самостійно розв’язана, оскільки суб’єкт не усвідомлює її передумов та каузальних аспектів. Вона пов’язана з внутрішньою стабілізованою суперечністю і сповнена амбівалентних почуттів до лібідіозних осіб.

2. Соціально-психологічними передумовами виникнення особистісної проблеми є протиріччя між позадосвідною біологічною потребою індивіда у набутті та підтримці психологічної сили та постійним фактором соціалізації, який виявляє психологічну слабкість індивіда.

3. З. Фройд пояснює виникнення особистісної проблеми через травматичний досвід дитинства, що був невдало витіснений, зокрема, через комплекс Едіпа, який був неадекватно пережитий, і в ситуації тут-і-тепер вимагає задоволення суперечливих інфантильних цілей з участю об’єктів, що заміщають інцестуальних осіб. Це стає можливим завдяки механізму заміщення і тенденції психіки до вимушеного повторення.

4. А. Адлер вбачає розвиток особистісних проблем у механізмі гіперкомпенсації комплексу неповноцінності, зокрема, в прагненні переважати над іншими. Позадосвідна тенденція психіки «від слабкості – до сили» є інтегруючим механізмом психологічного захисту, але при цьому захисна система є унікальною.

5. К. Юнг визначає особистісну проблему як комплексне утворення, що являє собою афективну несвідому силу, яка нездатна адекватно інтегруватися у свідомість, оскільки центр особистості перебуває в Его, а не в Самості, що позбавляє можливості проникати у сферу несвідомого.

6. Особистісна проблема долається шляхом об’єктивації несвідомого у зв’язку зі свідомим.

7. Символічна мова психомалюнків об’єктивно презентує неусвідомлені аспекти особистісних проблем, хоча її полісемантизм ускладнює пізнання психічної реальності.

8. Інтерпретація символічної мови повинна забезпечувати поєднанням психоаналітичного, феноменлогічного та процесуального підходів.

Мета:ознайомлення студентів з психоаналітичним підходом до інтерпретації комплексу психомалюнків.

Професійна спрямованість:уміння аналізувати прояви колективного несвідомого, індивідуальної несвідомої символіки.

План:

1. Теоретичні передумови психоаналітичного розуміння психомалюнків.

2. Психомалюнок і сновидіння.

3. Спільність символіки міфів, казок і психомалюнків.

4. Символіка психомалюнків:

4.1. Колективне несвідоме та архетипи.

4.2. Прояви індивідуального несвідомого.

4.3. Соціально-психологічна символіка психомалюнків.

Основні поняття

психомалюнок, сновидіння, міфи, казки, архетипи, символи, індивідуальне несвідоме, колективне несвідоме, психоаналіз, трансфер, проекція, заперечення, формування реакції, сублімація, особистісна проблема, невротичний розлад, психологічна імпотенція, заміщення, актуальне минуле, опори, психологічні захисти, комплекс неповноцінності, периферія малюнка, алегоричність сюжету

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Феноменологічний підхід до аналізу психомалюнків	\|	Психомалюнок і сновидіння

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.