Функціонування складових бюджетної системи України

На функціонування бюджетної системи впливають окремі її складові, а також інші частини економічної системи, які наведені на рис. 4.4 [17].

При Міністерстві фінансів діють організації, що входять до складу фінансових органів України: Державне казначейство та Державна контрольно-ревізійна служба.

Державне казначейство було створено у 1995 році з метою забезпечення ефективного управління бюджетними коштами та підвищення оперативності у фінансуванні видатків у межах наявних фінансових ресурсів. Правові засади діяльності Державного казначейства визначені в Положенні про Державне казначейство [16]. Воно складається з Головного управління (вища ланка), територіальних управлінь в АРК, областях, містах Київ та Севастополь (середня ланка) з відділеннями в районах, містах, районах у містах (базова ланка). Органи Державного казначейства мають рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного герба та своїм найменуванням. Головне управління Державного казначейства та його територіальні органи у своїй діяльності взаємодіють з міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади, НБУ, банківськими установами, Державною податковою службою, місцевими фінансовими органами, Державною контрольно-ревізійною службою.

Функції казначейства можна згрупувати за такими напрямами:

- організація та здійснення виконання бюджету за доходами та видатками, ведення обліку касового виконання бюджету, контроль (в тому

числі і за цільовим використанням бюджетних коштів);

- складання звітності про стан виконання зведеного та державного бюджетів;

- регулювання міжбюджетних відносин, в тому числі з цільовими фондами;

На практиці ці завдання виконуються у формі постійного руху бюджетних коштів від їх надходження до бюджету, розмежування між ланками бюджетної системи до отримання бюджетних коштів конкретними розпорядниками.

Статус та завдання Державної контрольно-ревізійної служби визначено Законом „Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні” [8]. Вона координує свою діяльність з місцевими радами народних депутатів та органами виконавчої влади, фінансовими органами, Державною податковою службою, іншими контролюючими органами, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки. До складу Державної контрольно-ревізійної служби входять: Головне контрольно-ревізійне управління; контрольно-ревізійні управління в АРК, областях, містах Києві та Севастополі; контрольно-ревізійні районні відділення.

Основними завданнями Державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням і достовірністю бухгалтерського обліку та звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів; розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень і запобігання їх виникненню.

Державний контроль здійснюється у формі ревізій і перевірок. З ініціативи Державної контрольно-ревізійної служби ревізія або перевірка державного підприємства, організації може проводитися не частіше одного разу на рік. Перевірку приватних підприємств за дорученням правоохоронних органів може бути проведено в будь-який час. Органи Державної контрольно-ревізійної служби здійснюють контроль за:

- цільовим та ефективним використанням коштів бюджетів всіх рівнів;

- цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів, одержаних під гарантію КМУ;

- порядком ведення бухгалтерського обліку та достовірністю звітності про виконання державного та місцевих бюджетів, кошторисів.

Державна контрольно-ревізійна служба щомісячно надає Верховній Раді та Міністерству фінансів узагальнені результати звітів про проведені перевірки.

Діяльність державної податкової служби регулюється Законом "Про державну податкову службу в Україні" [6]. До системи органів Державної податкової служби належать:

- Державна податкова адміністрація (ДПА) (вища ланка);

- державні податкові адміністрації в АРК, областях, містах Києві та Севастополі (середня ланка);

- державні податкові інспекції в районах, містах, районах у містах (базова ланка).

До складу органів державної податкової служби входять відповідні спеціальні підрозділи з боротьби з податковими правопорушеннями — податкова міліція. Основними завданнями органів державної податкової служби є:

- здійснення контролю за додержанням податкового законодавства;

- ухвалення у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;

- формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків — юридичних осіб;

- запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Органи державної податкової служби координують свою діяльність з фінансовими органами, органами Державного казначейства, органами служби безпеки, внутрішніх справ, прокуратури, статистики, митними, контрольно-ревізійною службою, іншими контролюючими органами, банківськими установами, а також з податковими службами інших держав.

Діяльність Рахункової палати регулюється Законом "Про Рахункову палату Верховної Ради України" [12], де передбачені правові засади, статус, функції, повноваження і порядок їх здійснення, а також Бюджетним кодексом (Додаток А), де передбачені повноваження щодо контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Рахункова палата (РП) є постійно діючим вищим органом державного фінансово-економічного контролю, який формується Верховною Радою. Рахункова палата здійснює свою діяльність самостійно, незалежно від будь-яких інших державних органів. ЇЇ завданнями є:

- організація і здійснення контролю за своєчасним виконанням дохідної та видаткової частин державного бюджету, витрачанням бюджетних коштів, у тому числі коштів загальнодержавних цільових фондів, за обсягами, структурою та їх цільовим призначенням;

- здійснення контролю за утворенням і погашенням внутрішнього і зовнішнього боргу, визначення ефективності та доцільності витрачання державних коштів, валютних та кредитно-фінансових ресурсів;

- контроль за фінансуванням загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і національно-культурного розвитку, охорони довкілля, використання об'єктів права власності, які не підлягають приватизації;

- контроль за законністю та своєчасністю руху коштів державного бюджету та коштів позабюджетних фондів в установах НБУ та уповноважених банках;

- здійснення контролю за грошовою емісією, використанням золотого запасу, дорогоцінних металів, каміння, наданням кредитів та здійсненням операцій щодо розміщення золотого і валютного резервів;

- аналіз виявлених відхилень від показників державного бюджету та підготовка пропозицій про їх усунення, а також про удосконалення бюджетного процесу в цілому;

- виконання інших завдань, передбачених чинним законодавством.

РП має право контролювати також місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, банки, кредитні установи, господарські товариства, страхові компанії, інші фінансові установи та їх спілки, асоціації та інші об'єднання незалежно від форм власності, якщо вони отримують, перераховують, використовують кошти державного бюджету, мають частку державної власності у своєму статутному фонді, або використовують об'єкти державної власності чи управляють ними, а також у разі надання їм державою митних, податкових та інших пільг.

Бюджетним кодексом передбачено, що до повноважень Рахункової палати з контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить здійснення контролю за:

- використанням коштів державного бюджету відповідно до Закону „Про Державний бюджет України”;

- утворенням, обслуговуванням і погашенням державного боргу;

- ефективністю використання та управління коштами державного бюджету;

- використанням бюджетних коштів у частині фінансування повноважень місцевих державних адміністрацій та делегованих місцевому самоврядуванню повноважень органів виконавчої влади щодо доходів і видатків.

До складу РП входять голова та члени Рахункової палати: перший заступник і заступник голови, інші контролери та секретар. Для здійснення своєї діяльності РП має апарат, який утримується за рахунок визначених у державному бюджеті коштів. Основними формами її роботи є перевірки та ревізії. За дорученням Верховної Ради вона зобов'язана проводити експертизу і надавати висновки щодо державного бюджету, окремих напрямів бюджетної, грошово-кредитної політики, проектів законодавчих актів, цільових програм, що фінансуються з бюджету.

Щорічно (не пізніше 1 грудня) РП подає Верховній Раді загальний звіт про результати виконання її доручень, проведених перевірок, ревізій та обстежень.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Структура та принципи побудови бюджетної системи України	\|	Організація бюджетного процесу в Україні та його учасники

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.01 сек.