• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Пологова травма

ТЕМА №37 Перинатальні ураження нервової системи

Актуальність. Перинатальний період включає: 1) час до пологів, починаючи з 22 повного тижня вагітності, – антенатальний період, 2) власне час пологів — інтранатальний період і 3) час після пологів, який триває до 7-ї доби життя новонародженого, – ранній неонатальний період. Патологічні стани, що виникають в перинатальному періоді, займають друге місце в структурі малюкової захворюваності. Наслідком подібних порушень з боку центральної нервової системи може бути якість подальшого життя.

Питання теми:

І. Перинатальні ураження нервової системи.

1. Визначення поняття.

2. Класифікація.

3. Етіологія.

4. Періоди та основні синдроми перинатальних уражень ЦНС.

5. Діагностика перинатальних уражень ЦНС.

6. Лікування перинатальних уражень ЦНС.

ІІ. Дитячий церебральний параліч (ДЦП).

1. Визначення.

2. Класифікація.

3. Клінічна характеристика основних форм ДЦП.

4.Лікування та реабілітація хворих на дитячий церебральний параліч.

І. Перинатальні ураження нервової системи.

Визначення поняття.

Перинатальні ураження центральної нервової системи – це ті патологічні стани, які виникають під впливом багатьох факторів, які впливають на організм плоду в перинатальному періоді.

2. Класифікація запропонована в 1995 році на Першому українсько-баварському симпозіумі «Медико-соціальна реабілітація дітей з органічним ураженням нервової системи».

1. Пологова травма нервової системи.

2. Гіпоксично-ішемічні ушкодження центральної нервової системи.

3. Ураження нервової системи при інфекційних захворюваннях, специфічних для перинатального періоду.

4. Гемолітична хвороба у плода та новонародженого. Інші метаболічні енцефалопатії.

5. Вроджені вади розвитку нервової системи, деформації та хромосомні аномалії.

Пологова травма

З-поміж травм, що трапляються в новонароджених у пологах, вирізняють пологові травми головного та спинного мозку. Усі внутрішньочерепні крововиливи за локалізацією поділяються на епідуральні, субдуральні, субарахноїдальні, внутрішньошлуночкові, внутрішньомозкові (в тому числі й мозочкові). Субарахноїдальні, внутрішньомозкові та внутрішньошлуночкові крововиливи можуть бути як травматичного, так і гіпоксичного генезу (гіпоксично-геморагічні ураження ЦНС). Гіпоксично-геморагічні ураження ЦНС більш характерні для глибоко недоношених (29-31-й тиждень гестації, вагою менше 1500 г) та екстремально недоношених дітей (менше 29-ти тижнів гестації та вагою менше 1000 г). В патогенезі внутрішньошлуночкового крововиливу у недоношених дітей важливою ланкою є зародковий (гермінальний) матрикс, представлений хаотич­но розташованим незрілим капілярним руслом, стінки якого складаються з одного шару ендотелію без тканинної підтри­мки (відсутні гладкі м'язові волокна, колаген чи еластин). Наявність високого рівня кровотоку, фібрінолітичної актив­ності і відсутність ауторегуляції є причиною уразливості гермінального матриксу для крововиливу. Він виявляється переважно в субепендимальній ділянці бічних, третього і четвертого шлуноч­ків та існує у плода в період між 24 та 32 тижнями, що зумовлює часте виникнення внутрішньошлуночкового крововиливу гіпоксичного генезу в недоноше­них. Тому крововилив у недоношених новонароджених із нередукованого гер­мінального матриксу найчастіше локалізується в субепендимальній і паравентрикулярній зонах над голівкою і тілом хвостатого ядра на рівні міжшлуночкового отвору. Внутрішньошлуночковий крововилив трапляється в середньому у 25% недоношених.

Травма спинного мозку є найменш вивченою родовою травмою нервової системи. Тяжкі крововиливи ведуть до зупинки дихання при народженні і до високої смертності в неонатальному періоді. Розтягнення хребта може вести до опущення стовбура мозку та вклинення його в великий потиличний отвір. Дислокація чи переломи хребців одразу вказують на тяжке ураження спинного мозку. При легкому ураженні спостерігається непостійна минаюча м’язова гіпотонія, ослаблений крик, нерізко виражені дихальні розлади. У випадках більш тяжких уражень виникає симптоматика, характерна для спінального шоку: синдром дихальних розладів, адинамія, м’язова гіпотонія, арефлексія, ноги розігнуті і відведені в стегнах, нерухомі, часом з рідкими спонтанними рухами. Часом виявляється двобічний (рідше однобічний) тотальний параліч плечового сплетення або параліч його верхньої частини - параліч Дюшенна-Ерба, параліч діафрагми, синдром Бернара-Горнера. У недоношених клінічна симптоматика може з’являтись через декілька днів після травми, тобто існує латентний період благополуччя від моменту травми до її клінічних проявів.

Читайте також:

1. Автоматизовані системи управлінні охороною праці, обліку, аналізу та дослідження травматизму
2. Алгоритм діагностики при травмах живота.
3. Аналіз виробничого травматизму
4. Аналіз виробничого травматизму і професійних захворювань в рослинницькому технологічному комплексі
5. Аналіз виробничого травматизму у адміністративно-територіальних одиницях України за 2006-2009 роки
6. АНАЛІЗ І ПРОФІЛАКТИКА ПРОФЗАХВОРЮВАНЬ ТА ВИРОБНИЧОГО ТРАВМАТИЗМУ
7. Аналіз і профілактика травматизму, профзахворюваності на виробництві.
8. Аналіз та оцінка виробничого травматизму в галузі
9. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності в галузі
10. Види електротравматизму.
11. Визначення економічних наслідків виробничого травматизму та професійних захворювань
12. Виникнення однорідних травм у людей, що перебувають у подібних умовах праці і побуту, називається травматизмом.

Переглядів: 919