• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Безготівкових розрахунків

Безготівкові розрахунки - система грошових розрахунків, які здійснюються без участі готівки, тобто перерахування певної суми з рахунків платників на рахунки одержувачів коштів або заліком взаємних вимог.

Безготівкові розрахунки сприяють:

- прискоренню обігу грошових коштів;

- зменшенню потреби в готівці;

- зменшенню витрат на касові операції, збереженню грошей;

- сприянню акумуляції тимчасово вільних коштів юридичних
та фізичних осіб на рахунках у банках (вони є кредитними ре­сурсами).

Безготівкові розрахунки в народному господарстві організо­вані за певною системою, яка є сукупністю принципів організації безготівкових розрахунків, вимог, що висуваються до їх органі­зації й визначаються конкретними умовами господарювання, спо­собів і форм розрахунків, а також системи регулювання відносин (рис. 4.3).

Рис. 4.3.Система безготівкових розрахунків

Організаторами та основними виконавцями розрахункових операцій є банки. Деякі безготівкові платежі, переважно дрібні, здійснюються підприємствами та організаціями за допомогою поштово-телеграфних переказів через відділення зв'язку, розрахунки бюджетних організацій - через рахунки казначей­ства.

Безготівкові розрахунки організовують за такими принципами:

• правовий режим здійснення розрахунків і платежів (на під­ставі комерційних або фінансових угод і вимог відповідних
нормативно-правових актів);

• здійснення платежів на підставі укладених договорів про розрахунково-касове обслуговування за дорученням клієнта, за
його згодою (акцептом);

• здійснення платежів клієнтом на користь третіх осіб у випад­ках, передбачених законодавством;

• здійснення розрахунків тільки через установи банків і під їх
контролем;

• обов'язкове зберігання коштів у банках, за винятком залишків готівки в касах клієнтів у межах встановлених лімітів;

• самостійний (вільний) вибір форм розрахунків та платіжних
інструментів (клієнти банків для здійснення розрахунків са­мостійно обирають платіжні інструменти і вказують їх під час
укладання договорів);

• доручення платників та розпорядження стягувачів про списан­ня коштів з рахунків повинні складатися на відповідних блан­ках розрахункових документів (виняток становлять розра­хункові документи в електронній формі);

• доручення підприємств про списання коштів зі своїх рахунків
приймаються банками до виконання виключно в межах наяв­них на цих рахунках коштів;

• розпорядження стягувачів про примусове списання коштів з
рахунку платника приймаються банками незалежно від наяв­ності на них достатнього залишку коштів та виконуються част­ково в межах наявного залишку, а в невиконаній сумі повер­таються стягувачам;

• у разі відсутності коштів на рахунку платника банк не здійс­нює облік заборгованості платника, несплаченої вчасно, та не
веде відповідного реєстру, за винятком здійснення банком та­ких операцій в межах укладених цивільно-правових договорів;

• відповідальність клієнтів за достовірність змісту платіжного
документа, повноту і своєчасність сплати податків, зборів та
обов'язкових платежів (за винятком випадків, передбачених
нормативно-правовими актами НБУ);

• банк, Який не може виконати розрахунковий документ на спи­сання коштів з рахунку клієнта в установлений чинним законодавством термін через відсутність коштів на коррахунку, зо­бов'язаний:

- взяти розрахунковий документ платника на облік за відповідним позабалансовим рахунком;

- надіслати письмове повідомлення платнику про невико­нання його розрахункового документа із зазначенням
причини.

Для проведення безготівкових розрахунків використовують­ся такі засоби платежу:

- гроші на банківських рахунках;

- кредит, оформлений документально;

- акцептовані або видані платниками розрахункові документи
(вексель, акредитив);

- вільні кредитні ресурси банку.

Основним способом платежу є перерахування грошових кош­тів з рахунку платника на рахунок постачальника шляхом відпо­відних записів по них. Залежно від характеру платежу, порядку кредитування та інших умов кошти перераховуються по різних видах рахунків.

Інший спосіб платежу - залік взаємних вимог, при якому за­раховуються взаємні борги підприємств і тільки різниця перера­ховується шляхом записів по рахунках.

Форма банківських безготівкових розрахунків визначається платіжним інструментом, за допомогою якого розрахунки здійс­нюються, а також участю банків у їх застосуванні. Платіжні інструменти поділяються на такі групи:

1) ті, що базуються на кредитовому переказі коштів, - платіжні
інструменти рухаються в тому самому напрямку, що й сам
платіж - від платника до одержувача. Платник є ініціатором
платіжної операції та емітентом відповідного інструменту;

2) ті, що базуються на дебетовому переказі коштів, - платіжні
інструменти рухаються у зворотному щодо платежу (руху гро­шей) напрямку. Одержувач грошей є ініціатором платіжної
операції та емітентом відповідного інструменту;

3) пластикові картки, що мають ознаки як кредитових, так і де­бетових інструментів.

В Україні спектр платіжних інструментів, що застосовується в безготівкових розрахунках, значно вужчий, ніж у світовій прак­тиці, і базується переважно на кредитовому переказі коштів. Так, безготівкові розрахунки можуть здійснюватися із застосуванням таких видів платіжних інструментів:

- платіжного доручення;

- платіжної вимоги-д вручення;

- платіжної вимоги;

- розрахункового чека;

- акредитива;

- векселя;

- банківської платіжної картки;

- меморіального ордера (внутрішньобанківські перерахування).

Меморіальний ордер використовують при списанні коштів зрахунку платника для:

- часткової оплати розрахункових документів;

- документального підтвердження операцій з перерахування з
банківських рахунків на користь клієнтів-одержувачів (фізич­них та юридичних осіб) внесених у касу банку коштів;

- перерахування коштів, зарахованих на рахунок «Кредитові
суми до з'ясування»;

- перерахування банком коштів для вжиття заходів з виконан­ня рішення (ухвали) суду, санкціонованої прокурором поста­нови слідчого, постанови державного виконавця про арешт ко­штів на рахунку;

- виконання банком платіжних доручень платника в довільній
формі;

- перерахування банком коштів при закритті акредитива;

- списання банком коштів з рахунку свого клієнта відповідно
до наказу про примусову сплату боргового зобов'язання в разі
несвоєчасного погашення клієнтом кредиту або відсотків за
його користування, якщо це передбачене в кредитному дого­ворі. У реквізиті «Призначення платежу» меморіального ор­дера, який банк складає для оформлення цієї операції, зазна­чаються назва, номер і дата наказу банку, номер і дата кредит­ного договору, за яким надавався кредит, а також назва і стат­тя закону, який передбачає таке списання;

- здійснення банком-кредитором договірного списання коштів
з рахунку свого клієнта на підставі його доручення про таке
списання, зазначеного в договорі про розрахунково-касове обслуговування або іншому договорі про надання банківських по­слуг. У реквізиті меморіального ордера «Призначення плате­жу» банк зазначає номер, дату і пункт договору, яким перед­бачено можливість застосування договірного списання;

- документального оформлення внутрішньобанківських опе­рацій.

Дата складання меморіального ордера має відповідати даті списання коштів з рахунку платника. Меморіальний ордер засвідчується підписами відповідального виконавця банку, який його оформив, і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку.

При проведенні безготівкових розрахунків участь банків з по­зиції зобов'язань та ступеня ризику є різною. За цими критерія­ми розрізняють такі форми участі банків у розрахунках:

- банківський переказ;

- інкасо (доручення на дебетування);

- акредитивна форма.

Наявність різноманітних форм безготівкових розрахунків зу­мовлює різні функції (права та обов'язки) банків. Крім того, у кожній формі використовуються різні інструменти для здійснен­ня платежів, їх склад у різних країнах визначається як рівнем господарського розвитку, так і традиціями, звичаями та стерео­типами, що історично склалися в платіжному обігу.

Для платіжного обороту використовують тільки ті рахунки, за якими суми, що знаходяться на них, або надані кредити мо­жуть бути задіяні негайно, тобто без попереднього повідомлення. Краще за все для цього підходять поточні рахунки. Використан­ня в платіжному обороті вкладних рахунків не дозволяється.

Читайте також:

1. III. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ РОЗРАХУНКІВ КУРСОВОЇ РОБОТИ
2. Алгоритми розрахунків
3. Аналітичний облік розрахунків з персоналом ведеться за кожним працівником, видом виплат та утримань.
4. Аудит використання трудових ресурсів і розрахунків з оплати праці
5. Аудит розрахунків з бюджетами
6. Аудит розрахунків з оплати праці й за соціальним страхуванням.
7. Аудит розрахунків з постачальниками і підрядниками
8. Аудит розрахунків з постачальниками і підрядниками
9. Аудит розрахунків за відшкодуванням завданих збитків
10. Аудит розрахунків за податками і платежами
11. Аудит розрахунків із бюджетом суб’єкта господарювання
12. Аудит розрахунків із підзвітними особами.

Переглядів: 2452