• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Економічна сутність ПДВ, його фіскальна роль, платники, об’єкт оподаткування.

Податок на додану вартість (ПДВ) – це непрямий податок, що є частиною новоствореної вартості, яка утворюється на кожному етапі виробництва або обігу, його сума входить до продажної ціни на товари (роботи, послуги) і сплачується кінцевим споживачем.

Якщо розуміти буквально, то ПДВ – це податок на додану вартість, створену на даному конкретному етапі руху товару, в результаті чого відбувається ліквідація кумулятивного (каскадного) ефекту оподаткування.

По суті, додана вартість наближається за своїм обсягом до заново створеної вартості (частини національного доходу), виробленої в даній господарській структурі (ланці). Визначення доданої вартості дає змогу обчислити всі ті податки, котрі дана господарська ланка заплатила при закупівлі товарів (робіт, послуг). Якщо виходити з того, що додана вартість – це створений прибуток чи вартість чистої продукції, то в цьому випадку додана вартість визначається шляхом додавання її складових елементів – заробітної плати, відсотків, ренти і прибутку.

У статистичному підрахунку показник доданої вартості можна визначити як різницю між вартістю реалізованої продукції і затратами на її виробництво й реалізацію, між загальною сумою продажу і загальною сумою закупівель від усіх інших господарюючих суб'єктів.

Під час кожного акта купівлі-продажу податок нараховується за стандартною ставкою, а фактично виплачується в сумі, зменшеній на величину ПДВ, сплачену на попередній стадії. Кінцевий споживач оплачує товар за ціною, збільшеною на всю суму платежів ПДВ, авансованих на попередніх стадіях виробництва і руху товару.

Основним законодавчим актом, що регулює взаємовідносини платників ПДВ з бюджетом в даний час, є Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 20755- VI норми якого вступили в дію з 1 січня 2011 року, а саме:

– Розділ V «Податок на додану вартість»

– Розділи XX «Перехідні положення», підрозділ 2 «Особливості справляння податку на додану вартість»

З метою реалізації положень Податкового кодексу в частині адміністрування ПДВ ДПА України розроблено та затверджено ряд нормативних актів, зокрема такі накази ДПА:

q "Про затвердження форми Податкової накладної та порядку її заповнення", від 21.12.2010 р. № 969 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за № 1401/18696;

q "Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядку його ведення" від 24.12.2010 р. № 1002 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 р. за № 1402/18697;

q "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" від 25.01.2011 р. № 41 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 за № 197/18935.

Крім цього Кабінетом Міністрів України прийнято такі постанови:

q "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29.12.2010 р. №1246(відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України);

q "Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку" від 27.12.2010 р. № 1238 (відповідно до пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України).

Необхідно зазначити, що фіскальна функція ПДВ полягає в мобілізації суттєвих надходжень від нього до дохідної частини державного бюджету. Реалізація цієї функції дає змогу державі надавати державні послуги (у сфері національної оборони та правоохоронної діяльності, соціальні послуги тощо).

У структурі бюджетів різних країн частка ПДВ досить велика: у Франції він забезпечує 45%усіх податкових надходжень; у структурі бюджету Данії ПДВ посідає друге місце після прибуткового податку з фізичних осіб і забезпечує 19% від загальної суми податкових надходжень; у Німеччині з податків на юридичних осіб найвищі доходи приносить державі саме ПДВ – його питома вага в доходах бюджету становить близько 28% – це друге місце після прибуткового податку.

У Великобританії серед непрямих податків основним також є ПДВ. Він формує 17% бюджету країни.

В Україні у формуванні дохідної частини державного бюджету ПДВ також відіграє не останню роль. Протягом 2008-2010 років податковими органами України до Зведеного бюджету було мобілізовано відповідно за роками: 92082,6 млн. грн., 84596,7 млн. грн., 86315,9 млн. грн., податку на додану вартість. Надходження ПДВ в 2010 році в порівнянні з 2008 роком зменшились на 5,7 млрд. грн., у порівнянні з 2009 роком – збільшились на 1,7 млрд. грн., (таблиця 1. рис. 1).

Таблиця 1

Показники стану надходжень податку на додану вартість до Зведеного бюджету України за період 2008-2010 рр., (млн. грн.)*

* Джерело: За даними оперативного обліку ДПА України

Аналізуючи показники, наведені в табл.1, можна стрерджувати, що податок на додану вартість займає провідне місце в дохідній частині Зведеного бюджету України (рис.1).

Рис.1. Динаміка стану надходжень ПДВ до Зведеного бюджету України за період 2008-2010 роки, (млн. грн.).

Згідно норм Податкового кодексу України (ст.180.)платниками ПДВ є:

· будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку;

· будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

· будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України , а також:

o особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;

o особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

· особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи;

· особа - управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.

Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів;

· особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави;

· особа, що уповноважена вносити податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому КМУ. (рис.2).

Необхідно зазначити, що нормами Кодексу встановлені певні вимоги згідно яких суб’єкт господарської діяльності зобов’язаний зареєструватись в податковому органі за своїм місцезнаходженням, як платник ПДВ, та отримати свідоцтво. Причому суб’єкт підприємницької діяльності має право добровільно зареєструватись в податковому органі як платник податку на додану вартість.

Рис.2. Склад платників ПДВ

Отже, обов’язковій реєстрації підлягають ті особи в яких загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

В тих випадках, якщо суб’єкт господарювання не є платником ПДВ у зв’язку з тим, що не зареєстрований як платник податку, ввозить товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законом, такі особи сплачують податок під час митного оформлення товарів без реєстрації як платники такого податку.

Схема порядку реєстрації платників ПДВ відображена на рис.3.

Рис.3 Схема реєстрації особи як платника ПДВ.

Нормами Податкового кодексу України визначено склад операцій, які підлягають оподаткуванню ПДВ (рис.4).

Рис.4. Склад операцій, які підлягають оподаткуванню ПДВ.

Нормами Кодексу визначено склад операцій, що не є об'єктом оподаткування ПДВ, зокрема :

- випуск (емісія), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, Міністерством фінансів України, органами місцевого самоврядування, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами (у тому числі пенсійними активами, фондами банківського управління), відповідно до закону.

- передача майна у схов (відповідальне зберігання), а також у лізинг (оренду), крім передачі у фінансовий лізинг;

- повернення майна із схову (відповідального зберігання) його власнику, а також майна, попередньо переданого в лізинг (оренду) лізингодавцю (орендодавцю), крім переданого у фінансовий лізинг;

- передача майна в заставу (іпотеку) позикодавцю (кредитору) та/або в забезпечення іншої дійсної вимоги кредитора, повернення такого майна із застави (іпотеки) його власнику після закінчення дії відповідного договору, якщо місце такої передачі (повернення) знаходиться на митній території України;

- надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності, а також пов'язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів;

- надання послуг із загальнообов'язкового державного соціального страхування (у тому числі пенсійного страхування), недержавного пенсійного забезпечення, залучення та обслуговування пенсійних вкладів та рахунків учасників фондів банківського управління, адміністрування недержавних пенсійних фондів;

- обігу валютних цінностей (у тому числі національної та іноземної валюти), банківських металів, банкнот та монет Національного банку України, за винятком тих, що використовуються для нумізматичних цілей;

- надання послуг з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення, розміщення та повернення коштів за договорами позики, депозиту, вкладу (у тому числі пенсійного), управління коштами та цінними паперами (корпоративними правами та деривативами), доручення, надання, управління і переуступки фінансових кредитів, кредитних гарантій і банківських поручительств особою, що надала такі кредити, гарантії або поручительства тощо.

Базою оподаткування операцій з постачання товарів (робіт, послуг) на митній території України є договірна (контрактна) вартість (але не нижче звичайних цін), з урахуванням акцизного податку (по підакцизних товарах), ввізного мита, інших податків, зборів та платежів, що включаються в ціну товарів, робіт та послуг.

При постачанні на митну територію імпортних товарів базою оподаткування є договірна (контрактна ) вартість, але не не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку (по підакцизних товарах) та ввізного мита. Визначена вартімть імпортних товарів перераховується в українську валюту згідно курсу Нацбанку, що діє на день подачі вантажної митної декларації для митного оформлення.

При постачанні товарів(робіт, послуг) без оплати, або з частковою оплатою їх вартості, натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах із платником податку, а також постачання товарів для невиробничого використання база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижче звичайних цін.

Звичайна ціна – це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Вважається що звичайна ціна відповідає рівню ринкових відносин.

При здійсненні комісійної торгівлі товарами, що придбані в осіб, які не зареєстровані платниками ПДВ, базою оподаткування є комісійна винагорода.

При постачанні необоротних активів, у тому числі в разі їх самостійної ліквідації, переведення з виробничих у невиробничі, переведення з використання в оподатковуваних операціях для використання в неоподатковуваних, база оподаткування визначається виходячи з їх балансової вартості на момент їх постачання.

При постачанні товарів за договорами фінансового лізингу базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість, але не нижче ціни придбання об’єкта лізингу.

5.2 Методика обчислення та сплати в бюджет податку на додану вартість:

А) дата виникнення податкового зобов’язання з ПДВ;

Податок на додану вартість обчислюється за ставкою 20 відсотків до бази оподаткування і включається в ціну товарів, робіт, послуг.(з 1 січня 2014 року передбачено застосування ставки ПДВ 17%).

По окремих операціях податковим законодавством (ст.195 Податкового кодексу) встановлено оподаткування ПДВ за нульовою ставкою, зокрема:

§ експорту товарів (супутніх послуг), якщо їх експорт підтверджений митною декларацією, оформленою відповідно до вимог митного законодавства;

§ постачання товарів:

Ø для заправки або забезпечення морських суден, що: використовуються для навігаційної діяльності, перевезення пасажирів або вантажів за плату, промислової, риболовецької або іншої господарської діяльності, що провадиться за межами територіальних вод України;використовуються для рятування або подання допомоги в нейтральних або територіальних водах інших країн;входять до складу Військово-Морських Сил України та відправляються за межі територіальних вод України, у тому числі на якірні стоянки;

Ø для заправки або забезпечення повітряних суден, які: виконують міжнародні рейси для навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату; входять до складу Повітряних Сил України та відправляються за межі повітряного кордону України, у тому числі у місця тимчасового базування;

Ø для заправки (дозаправки) та забезпечення космічних кораблів, космічних ракетних носіїв або супутників Землі, і тощо.

Слід відзначити, що товари, придбані у безмитних магазинах без сплати податку на додану вартість, у разі зворотного ввезення таких товарів на митну територію України підлягають оподаткуванню у порядку, передбаченому для оподаткування операцій з імпорту.

Оподатковуються за нульовою ставкою і ряд послуг, а саме:

§ міжнародні перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

§ послуги, що передбачають роботи з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або отримувачем-нерезидентом.

До робіт з рухомим майном належать роботи з переробки товарів, що можуть включати власне переробку (обробку) товарів - монтаж, збирання, монтування та налагодження, у результаті чого створюються інші товари, у тому числі постачання послуг з переробки давальницької сировини, а також модернізацію та ремонт товарів, що передбачає проведення комплексу операцій з частковим або повним відновленням виробничого ресурсу об'єкта (або його складових частин), визначеного нормативно-технічною документацією, у результаті виконання якого передбачається поліпшення стану такого об'єкта;

§ послуги з обслуговування повітряних суден, що виконують міжнародні рейси тощо.

Економічне значення нульової ставки ПДВ полягає в тому, що платники в яких є операції, що оподатковувались за цією ставкою в звітному періоді, мають право на податковий кредит.

Податковий кредит з ПДВ це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду.

Для правильного визначення податкового зобов’язання ПДВ важливим є встановлення (визначення) дати його виникнення.

Згідно Ст.187 Податкового кодексу датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг є дата, яка припадає на податковий (звітний) період протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

· дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

· дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Якщо постачання товарів або послуг відбувається з використанням торговельних автоматів або іншого подібного устаткування, що не передбачає наявності касового апарата, контрольованого уповноваженою на це фізичною особою, датою виникнення податкових зобов'язань вважається дата виймання з таких торговельних апаратів або подібного устаткування грошової виручки.

Датою виникнення податкових зобов'язань орендодавця (лізингодавця) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичної передачі об'єкта фінансової оренди (лізингу) у користування орендарю (лізингоотримувачу).

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом.

Датою виникнення податкових зобов'язань зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Б) характеристика податкової накладної;

Відповідно до норм Податкового кодексу платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна є важливим елементом податкового обліку ПДВ та реєструється Єдиному реєстрі податкових накладних, який ведеться ДПА України.

Відсутність факту реєстрації платником податку – продавцем поддат-кових накладних, в Єдиному реєстрі податкових накладних та порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця

від обов’язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в подат-ковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.

Податкова накладна складається у день виникнення податкових зобо-

в’язань у двох примірниках, при цьому оригінал видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом, та одночасно відображається у податкових зобо-в’язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Необхідно зазначити, що реєстри виданих та отриманих податкових

накладних подаються платниками податку разом із декларацією за відпо-відний звітний період до органів ДПС в електронному вигляді з метою виявлення можливих розбіжностей з даними контрагентів, про що подат-ковий орган повідомляє платника податку, який протягом 10 днів з моменту отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов’язання без застосування штрафних санкцій.

Отже, це посилює відповідальність як продавців, так і покупців щодо належного ведення податкового обліку з податку на додану вартість.

Право складання податкових накладних надано виключно особам, зареєстрованим в податковому органі як платники ПДВ.

Таким чином, платник податку – продавець товарів/послуг, зобо-в'язаний надати покупцю на його вимогу податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. При цьому дата та час, зафіксовані у квитанції, є підтвердженням дати і часу подання податкової накладної в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України.

Якщо надіслані податкові накладні не відповідають вимогам нормам Кодексу, то протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх із зазначен-ням причин. У випадку, коли платник податку не отримав таку квитанцію протягом операційного дня, то податкова накладна вважається зареєстро-ваною у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку – продавцем податко-вих накладних, в Єдиному реєстрі податкових накладних та порядку запов-нення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.

При встановленні розбіжностей даних податкової накладної та Єди-ного реєстру податкових накладних дає право органам ДПС на позапланову виїзну документальну перевірку такого платника ПДВ.

Якщо продавець відмовляється надати податкову накладну або якщо такий продавець порушує порядок її заповнення та порядок реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, то покупець товарів (робіт, послуг)

має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою (з доданням копій товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг або копій первинних документів, складених відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг) на такого продавця. А це є підставою для включення сум податку до складу подат-кового кредиту.

Відповідно до п. 11 підрозділу 2 роз. XX Податкового кодексу ‘Пе -рехідні положення” встановлено, що реєстрація податкових накладних плат-

никами податку – продавцями, в Єдиному реєстрі податкових накладних за-

проваджується для платників податку на додану вартість, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить:

понад 1 мільйон гривень – з 1 січня 2011 року;

понад 500 тисяч гривень – з 1 квітня 2011 року;

понад 100 тисяч гривень – з 1 липня 2011 року;

понад 10 тисяч гривень – з 1 січня 2012 року.

Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних.

При ввезенні товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, є митна декларація, оформлена відповідно до норм Митного кодексу, яка підтверджує факт сплати податку.

Податкова накладна не виписується , якщо обсяг разової поставки товарів не перевищує 200 грн., а також при продажі транспортних квитків та при виписуванні готельних рахунків.

Платники ПДВ зобов’язані вести окремий облік оподатковуваних податком операцій, а також операцій, які не є об’єктом оподаткування та звільнені від оподаткування згідно із законодавством. Результати обліку відображаються у податкових деклараціях.

Платник податку також зобов'язані вести реєстри отриманих і виданих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються поряд-ковий номер податкової накладної, дата її виписки, загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника по-датку – продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку.

Платники податку щомісяця у передбачені для місячної звітності терміни подають органу державної податкової служби в електронному вигляді копії записів у реєстрах виданих і отриманих податкових накладних за такий період.

Орган державної податкової служби розробляє та розміщує на своєму

офіційному веб-сайті програму ведення обліку записів у Реєстрах виданих та

отриманих податкових накладних в електронному вигляді та забезпечує її

безкоштовне розповсюдження (разом із змінами та доповненнями). А це дає можливість забезпечити ефективний контроль за правильністю нарахування податку та запобіганню порушенням податкового законодавства.

Читайте також:

1. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
2. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
3. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
4. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
5. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
6. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
7. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
8. III. Економічна інтерпретація результатів статистичного дослідження банків
9. III. Процедура встановлення категорій об’єктам туристичної інфраструктури
10. T. Сутність, етіологія та патогенез порушень опорно-рухової системи
11. Аварії на пожежно-вибухонебезпечних об’єктах
12. Аварії на радіаційно небезпечних об’єктах.

Переглядів: 2529