• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Сутність податку на прибуток. Платники, об’єкт оподаткування, ставки податку.

Застосування податку на прибуток підприємств в Україні має ряд вагомих об’єктивних і суб’єктивних підстав (крім, безумовно, важливого регулювального призначення). Суть цих аргументів зводиться до наступного:

1. Податок на прибуток юридичних осіб входить до числа найбільших джерел податкових надходжень до Зведеного бюджету України.

2. Традиційно суб’єктний склад податку на прибуток підприємств значно ширший від встановленого переліку платників податку на прибуток корпорацій західноєвропейських держав.

3. Адміністрування податку на прибуток із найширшого кола юридичних осіб є зручнішим і дешевшим в порівнянні із обчисленням індивідуального податку з доходів ( на заході – прибуткового податку).

4. Теоретично оподаткування прибутку є вигідним і для підприємств, бо податок сплачується з чистого фінансового результату від виробничо-комерційної діяльності, що не зачіпає самих факторів виробництва і усуває подвійний фіск.

Отже використання в Україні податку на прибуток підприємств є виправданим.

На сьогодні у системі державних фінансів податок на прибуток є одним із бюджетоутворюючих, який лише трохи поступається ПДВ. Крім цього, з року в рік його відрахування до бюджету країни відбувалося прямо пропорційно зростанню економіки.

Так, почина­ючи з 2003 р. план із цього податку виконувався щоро­ку, причому зі значним перевиконанням чи збільшенням над­ходжень. Якщо в 2004 р. надій­шло 16 млрд. грн. податку на прибуток, то в 2005 р. - 23 млрд. грн., в 2006 р. - 25 млрд. грн., в 2007 р. - 34,4 млрд. грн., в 2008 р. - 47,4 млрд. грн., в 2009р - 30,9 млрд. грн., а в 2010 році до Зведеного бюджету України надійшло 40,3 млрд.грн. Спостерігається зменшення надходжень податку на прибуток тільки у 2009 році, що пов’язано із фінансовою та економічною кризою в державі.

В таблиці 8.1 відображено показники стану надходжень податку на прибуток підприємств до Зведеного бюджету України за період 2007-2010 роки.

Станом на 1 січня 2011 року надходження до Зведеного бюджету України склали 314506,2 млн.грн. і в порівнянні з 2007 роком збільшились на 94569,7 млн.грн., темп росту – 42,9%.

Податкові надходження склали 234447,7 млн.грн. та збільшились в порівнянні з 2007 роком на 73183,5 млн.грн., або на 45,4%.

Таблиця 8.1

Показники стану надходжень податку на прибуток до Зведеного бюджету України в розрізі форм власності (груп платників) за період 2007-2010 рр. (млн.грн.)*

* складено на підставі звітів Держказначейства України “Про виконання Зведеного бюджету України” за 2007-2010 роки.

Законодавчою базою при оподаткуванні прибутку підприємств починаючи з 1 квітня 2011 року є розділ III “Податок на прибуток підприємств” Податкового кодексу України та відповідні нормативно-правові акти видані Державною податковою службою України.

Для розкриття економічної сутності податку на прибуток, необхідно з’ясувати такі питання: хто виступає платниками податку на прибуток, які ставки податку, що є об’єктом оподаткування та його складові.

Склад платників податку на прибуток відповідно до ст.133 Податкового кодексу України відображено в таблиці 1.1[1]

Таблиці 8.2

Склад платників податку на прибуток з числа резидентів та нерезидентів

Слід зазначити, що платниками податку на прибуток з числа резидентів є

неприбуткові установи та організації в разі отримання прибутку від неосновної діяльності та/або доходів, що підлягають оподаткуванню відповідно до розділу ІІІ ПКУ. Так, Згідно з пп. 14.1.121 п. 14.1 ст. 14 ПКУ неприбуткові підприєм-ства,установи та організації – підприємства, установи та організації, основ-ною метою діяльності яких є не одержання прибутку, а провадження благодій-ної діяльності та меценатства й іншої діяльності, передбаченої законодавством.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про благодійництво та благодійні

організації” благодійна діяльність – це добровільна безкорислива діяльність

благодійних організацій, що не передбачає одержання прибутків від цієї діяль-

ності, а благодійна організація – недержавна організація, основною метою діяльності якої є здійснення благодійної діяльності в інтересах суспільства або окремих категорій осіб згідно із цим Законом. Також, згідно зі ст. 1 цього ж Закону, меценатство – добровільна безкорислива матеріальна, фінансова, організаційна та інша підтримка фізичними особами набувачів благодійної допомоги; а спонсорство – добровільна матеріальна, фінансова, організаційна та інша підтримка фізичними та юридичними особами набувачів благодійної допомоги з метою популяризації виключно свого імені (найменування), свого знака для товарів і послуг.

Якщо діяльність неприбуткових установ та організацій, спрямована на отримання прибутку та/або доходи, що підлягають оподаткуванню, то такі доходи (прибуток) оподатковуються на загальних підставах.

Відповідно до Закону України «Про Національний банк України».

Національний банк є юридичною особою, має відокремлене майно, що є об’єктом права державної власності і перебуває у його повному господарському віданні. Ст. 5 Закону визначає порядок формування доходів і

видатків Національного банку України. Плановані доходи та витрати НБУ відображаються в кошторисі його доходів і витрат. Кошторис доходів і витрат повинен забезпечувати можливість виконання НБУ його функцій, встановлених Конституцією України та Законом «Про Національний банк України».

НБУ за підсумками кожного кварталу поточного року у разі перевищення кошторисних доходів над кошторисними витратами вносить до 20 числа місяця наступного за звітним кварталом позитивну різницю до Державного бюджету України поточного року. Позитивна різниця перевищення кошторисних доходів над кошторисними витратами за підсумками четвертого кварталу вноситься до Державного бюджету України поточного року на підставі затвердженого кош-торису доходів та витрат Національного банку України до 10 грудня поточного року. Позитивна різниця між сумою перевищення кошторисних доходів над

кошторисними витратами, затвердженою у звіті про виконання кошторису НБУ за підсумками року, та сумою перевищення кошторисних доходів над кошто-

рисними витратами, внесеною до Державного бюджету України протягом звітного року, вноситься до Державного бюджету України до 20 січня наступного за звітним року.

Установи кримінально-виконавчої системи та їх підприємства, які вико-ристовують працю спецконтингенту, спрямовують доходи, отримані від діяль-ності, визначеної спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань виконання покарань України, на фінансування господарської діяльності таких установ та підприємств, з включенням сум таких доходів до відповідних кошторисів їх фінансування, затверджених зазначеним органом виконавчої влади. Отже установи кримінально-виконавчої системи та їх підприємства, які використовують працю спецконтингенту, є окремою категорією платників податку на прибуток, але отримані доходи (які фактично підпадають під дію пільгового режиму оподаткування) повинні направляти виключно на фінансування власної господарської діяльності. В іншому випадку отриманий прибуток підлягає оподаткуванню на загальних підставах.

Об’єктом оподаткування в резидента визнається прибуток, який отри-мується платником податку як на території України, так і за її межами. Тобто платник податку у визначення прибутку до оподаткування включає доходи та

витрати, які отримуються ним у процесі господарської діяльності як на тери-торії України, так і за її межами (закордонні філіали, представництва, участі в іноземних компаніях тощо).

Прибуток, як об’єкт оподаткування визначається за формулою:

П = Д − С − Ві , (1)

де П – прибуток звітного податкового періоду; Д – доходи звітного податко-вого періоду; С – собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг; Ві– інші витрати звітного податкового періоду. Розглянемо дані три складові, які впливають на розмір обчислюваного оподаткованого прибутку.

Стосовно першої складової ( Д )..- доходи, то ст. 135-137 Податкового кодексу регламентують спеціальний порядок визначення доходу як об’єкта оподаткування.

Друга складова ( С ) – собівартість реалізованих товарів, виконаних ро-

біт, наданих послуг - витрати, що прямо пов’язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, вико-наних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стан-дартів) бухгалтерського обліку.

Щодо третьої складової ( Ві ) - інші витрати звітного періоду, які вклю-

чаються для визначення оподаткованого прибутку, регламентуються п.п. 138.10-138.12 статті 138 Податкового кодексу і будуть розглянуті нижче.. Крім цього до складу інших витрат, існують певні особливості щодо порядку їх

Отже об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду.

Для нерезидентів об'єктом оподаткування є прибуток (дохід), який отриманий на території України.

Залежно від складності визначення об’єкта оподаткування (враховуючи

специфіку діяльності окремих платників податку на прибуток) нормами Кодек- су визначено три групи ставок податку на прибуток, а саме: А) основну ставку; Б) ставки податку для страхової діяльності; В) ставки податку для оподаткування нерезидентів.

Основна ставка податку становить 16 % від об'єкта оподаткування. Нормами Кодексу регламентується поетапне зниження ставки податку на прибуток з 25 % у 2010 році, до 16 % з 01.01.2014 р. Така поетапність зниження ставки податку пояснюється тим, що податок на прибуток є основним бюджетоутворюючим податком і одноразове зменшення ставки податку з 25 до 16 % негативно позначиться на збалансованості дохідної і видаткової частини бюджету країни та стабільності всієї системи державних фінансів України.

За нульовою ставкоюоподатковується прибуток, який отримують стра-хові компанії від страхової діяльності з довгострокового страхування життя та пенсійного страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, що є

загальноприйнятою нормою в практиці прибуткового оподаткування юридич-

них осіб.

Найбільший перелік додаткових ставок податку на прибуток передбачено для оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України (див. табл. 8.3). Це зумовлено складністю в оподаткуванні доходів нерези -дентів.

Таблиця 8.3

ВСТАВКА

Читайте також:

1. III. Процедура встановлення категорій об’єктам туристичної інфраструктури
2. III. РИЗИК ТА ПРИБУТКОВІ СТАВКИ
3. T. Сутність, етіологія та патогенез порушень опорно-рухової системи
4. Аварії на пожежно-вибухонебезпечних об’єктах
5. Аварії на радіаційно небезпечних об’єктах.
6. Аварії на радіаційно-небезпечних об’єктах
7. Аварії на хімічно небезпечних об’єктах.
8. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
9. Автоматичне і ручне створення об’єктів.
10. Авторське право і право власності на матеріальний об’єкт, в якому втілено твір
11. Адміністративний захист об’єктів інтелектуальної власності від недобросовісної конкуренції
12. Адміністративно-правовий захист об’єктів інтелектуальної власності

Переглядів: 1104