• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Особливості встановлення меж кадастрових зон і кадастрових кварталів

Розробка індексних карт об'єктів адміністративно-територ­іального поділу (населених пунктів, сільських рад тощо) поля­гає в поділі відповідних територій на кадастрові зони та кадас­трові квартали з подальшим присвоєнням кадастрових номерів земельним ділянкам. При цьому важливе значення має встанов­лення меж кадастрових кварталів. Серед можливих підходів найбільш поширеним є встановлення фіксованих меж кадаст­рових кварталів. З цією метою можна використовувати осьові лінії доріг, лінії тротуарів, межі землеволодінь, червоні лінії тощо. Межа кварталу моделюється полігоном (або полілінією), що проходить через характерні точки (вузли) з фіксованими координатами. До недоліків такого підходу належить просторо­ва нестабільність зазначених ліній, пов'язана з реконструкцією шляхів, змінами у містобудівній документації та ін. При цьому в межах кадастрового кварталу знаходяться як землі землеко-ристувань, так і землі загального використання, причому ос­танні частково, оскільки вони розділені осьовими або іншими лініями на декілька частин. Це призводить до певних труднощів, пов'язаних із необхідністю перевизначення координат вузлів меж кварталів, ускладненням розрахунку балансу площ кадас­трових кварталів і кадастрових зон тощо.

Земельне право України

Перспективнішим, на наш погляд, є підхід, що базується на топологічному способі опису меж кадастрових кварталів, коли межі кварталів збігаються з межами землекористувань. У тако­му разі задають тільки топологію полігона межі кадастрового кварталу, тобто вказують лише номери тих меж (сторін) пол­ігонів земельних ділянок, які є одночасно і складовими поліго­на межі кварталу. Конкретні значення координат вузлів при цьому не використовують. До переваг такого підходу слід відне­сти й те, що полігони меж кварталів виділяють окремо землі землекористувань і землі загального призначення.

Розглянемо особливості цього підходу на прикладі поділу на кадастрові квартали умовного фрагмента кадастрової зони 01 населеного пункту (рис. 10.2). Тут лініями виділено межі кадас­трових кварталів. Причому кадастровий квартал 0001 включає землі землекористувань (земельні ділянки 0001 - 0008), а ка­дастрові квартали 002 та 003 - землі загального призначення (дороги, тротуари, землі під зеленими насадженнями та ін.). Площа кадастрового кварталу уявляється такою, що складаєть­ся з набору земельних ділянок. Для цього використовують ре-ляційне відношення типу "ціле - частина" ("об'єкт - підоб'єкт") ККВ - ЗД (кадастровий квартал - земельна ділянка), яке має таку схему:

ККВ - ЗД (#_ккв, #_зд),

де #_ккв - номер кадастрового кварталу; #_зд - номер земельної ділянки.

Для кадастрового кварталу 001 відношення ККВ - ЗД ма­тиме вигляд, наведений у табл. 10.13.

Таблиця 10.13 Топологічна модель кадастрового кварталу 001

і

J

Розділ X. Правові форми управління замельними ресурсами___________

Топологічна модель кадастрового кварталу 001 виражаєть­ся відношенням ТП - KB (топологічна модель кварталу), яке має таку схему:

ТП - KB (#_ккв, #_ЗД, #_яв, #_кв),

де # - номер початкового вузла сторони полігона земель­ної ділянки; # - номер кінцевого вузла сторони полігона земельної

KB *■

ділянки.

Для кадастрового кварталу 001 відношення ТП - KB мати­ме вигляд, наведений у таблиці 2.

Після вилучення з відношення ТП - KB кортежів із сторо­нами, що повторюються два рази (відмічені знаком *), одержує­мо відношення М - KB (межа кварталу), яке має таку схему:

М - KB (#_ккв, #_ш, #_кв).

Відношення М - KB формується програмно і визначає ті сторони полігонів земельних ділянок, які є складовими поліго­на межі кадастрового кварталу. Аналогічний підхід застосову­ють при формуванні меж кадастрових зон, тільки в такому разі топологічна модель кадастрової зони складається з кадастрових районів.

Запропоновані структура і порядок формування кадастро­вих номерів земельних ділянок та іншої нерухомості забезпе­чують унікальність кадастрових номерів у межах України і мо­жуть бути використані для уніфікації міжвідомчої ідентифікації земельних ділянок та іншої нерухомості в різних автоматизо­ваних інформаційних системах, включаючи систему реєстрації прав. Використання топологічних моделей для встановлення меж кадастрових зон і кадастрових кварталів дозволяє ефек­тивніше використовувати індексні карти. Фіксована позицій­на структура кадастрового номера спрощує формування но­мерів і дає можливість уніфікувати програмне забезпечення щодо їхнього опрацювання в базах даних Державного земель­ного кадастру.

Земельне право України

Розділ X. Правові форми управління замельними ресурсами_______

Таблиця 10.14 Топологічна модель кадастрового кварталу 001

Схема 10.2. Фрагмент кадастрової зони 01

Земельне право України

18. Тенденції щодо створення кадастру майбутнього¹

Сучасний земельно-кадастровий процес значною мірою впливає на формування економічного потенціалу розвинутих країн, торкаючись усіх його сфер, і вплив цей посилюється. Тому провідна наукова думка, аналізуючи перспективи наступ­ного розвитку суспільства, уважно вивчає особливості сучасно­го кадастру як необхідну вихідну умову для формування мо­делі кадастру наступного століття.

Актуальність даного питання була підкреслена на конгресі у Мельбурні в 1994 p., де було поставлене завдання визначити місце і роль кадастрових систем у наступні 20 років.

На виконання цього завдання в 1998 р. Ю. Кауфман і Д. і Д.Стендлер оприлюднили звіт, у якому наводяться результати дослідження стану сучасних кадастрових систем, а також про­гнозуються найбільш пріоритетні напрями кадастрової діляль-ності в 2014 р.

Дослідження опиралися на змістовну інформацію про су­часні національні кадастри, одержану від представників країн різних регіонів світу. Представлений матеріал, характеризуючи стан сучасного кадастру, висвітлив і притаманні йому тенденції, що склалися наприкінці XX ст., серед яких найважливішими є:

? зближення напрямів реєстрації земельної власності када­стрового картографування;

? пошук шляхів підвищення ефективності у питаннях зе­мельного менеджменту, приватизації й маркетингу;

? застосування нових підходів у плануванні використання земельної власності та екологічних аспектів кадастру;

? посилення ідеї створення геоінформаційних систем, що базуються на даних земельного кадастру.

Аналіз означених тенденцій, а також опрацювання інших матеріалів дозволили авторам звіту спрогнозувати основні риси кадастру в XXI ст.

' Войтенко СП., Володін М.О. Провідні тенденції в сучасному кадастрі // Землевпорядний вісник. - 2000. - №1. - С17-20.

Читайте також:

1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
2. III. Процедура встановлення категорій об’єктам туристичної інфраструктури
3. IXX. ОСОБЛИВОСТІ ПРИЙОМУ ДО кафедри військової підготовки НАУ
4. V здатність до встановлення та підтримки гарних особистих стосунків і веденню етичного способу життя.
5. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
6. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
7. XVIII. Особливості прийому та навчання іноземців та осіб без громадянства у вищих навчальних закладах України
8. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
9. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
10. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
11. Аграрна сфера виробництва та її особливості
12. Аграрне виробництво і його особливості

Переглядів: 989