Кодування може зіставляти|співставляти| код всьому повідомленню|сполученню| з|із| множини|безлічі| як єдиному цілому чи ж будувати код повідомлення|сполучення| з|із| кодів його частин|часток|. Якщо елементарною частиною|часткою| повідомлення|сполучення| є|з'являється,являється| одна буква|літера| алфавіту, то таке кодування називається алфавітним.
Хай|нехай| задано кінцеву|скінченну| множину|безліч|, яка називається алфавітом. Елементи алфавіту називаються буквами|літерами|. Послідовність букв|літер| називається словом. Безліч слів в алфавіті A позначається|значиться| . Якщо слово , то кількість букв|літер| в слові називається довжиною слова: .
Порожнє|пусте| слово позначається|значиться| .
Якщо , то називається початком, або префіксом, слова, а – закінченням, або постфіксом, слова . Якщо при цьому (відповідно ), то (відповідно ) називається власним початком (відповідно, власним закінченням) слова .
Алфавітне кодування задається схемою (або таблицею кодів) :
.
Безліч кодів літер|літер| називається безліччю елементарних кодів. Алфавітне кодування придатно для будь-якої безлічі повідомлень|сполучень| :
, , .
Приклад|зразок| 7.1. Розглянемо|розгледимо| алфавіти, і схему:
Ця схема однозначна, але|та| кодування не є|з'являється,являється| взаємно однозначним:, а значить, неможливе декодування. З іншого боку, схема
відома під назвою «двійково-десяткове кодування», допускає однозначне декодування.