Елементи збору за спеціальне використання води.

Платниками зборує водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Об'єктом оподаткування збором є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.

Об'єктом оподаткування збором за спеціальне використання води без її вилучення з водних об'єктів є:

— для потреб гідроенергетики - фактичний обсяг води, що пропускається через турбіни гідроелектростанцій для вироблення електроенергії;

— для потреб водного транспорту - час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується (залежно від тоннажності), та пасажирським флотом, що експлуатується (залежно від кількості місць).

Об'єктом оподаткування збором за спеціальне використання води для потреб рибництва є фактичний обсяг води, необхідної для поповнення водних об'єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов'язане із втратами води на фільтрацію та випаровування).

Ставки збору за спеціальне використання поверхневих вод в залежності від басейнів річок та спеціальне використання підземних вод в залежності від регіонів встановлені Податковим кодексом України.

Ставка визначається у гривнах за 100 кубічних метрів.(одиниця бази оподаткування).

Ставка збору за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики становить 6,93 гривні за 10 тис.куб. метрів води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій.

Ставки збору за спеціальне використання води для потреб рибництва становлять:

— 36,39 гривні за 10 тис. куб. метрів поверхневої води;

— 43,75 гривні за 10 тис. куб. метрів підземної води.

Ставки збору за спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв, становлять:

— 33,85 гривні за 1 куб. метр поверхневої води;

— 39,48 гривні за 1 куб. метр підземної води.

Порядок обчислення. Водокористувачі самостійно обчислюють збір за спеціальне використання води та збір за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року, а за спеціальне використання води для потреб водного транспорту - починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснено таке використання.

Збір обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої, отриманої від інших водокористувачів) водних об'єктів з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок збору та коефіцієнтів.

Обсяг фактично використаної води обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів.

За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається водокористувачем за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо). У разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, збір сплачується у двократному розмірі. Органи, що видають дозволи на спеціальне водокористування, щороку до 20 січня подають контролюючим органам та органам водного господарства інформацію про водокористувачів, яким видано такі дозволи. У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води збір обчислюється і сплачується у п'ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок збору та коефіцієнтів.

Базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному кварталу.

4. Повідомлення-рішення було прислано на підприємство зі збільшенням суми зобов*язання. Порядок оскарження та куди потрібно оскаржувати. Податковий орган збільшив податкове зобов’язання платника. Чи правомірні дії органу? Порядок оскарження дій органу,куди платнику потрібно звернутися вперше

Відповідно до затвердженого наказом Мінфіну “Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків - органи державної податкової служби складають та направляють (вручають) платникам податків податкові повідомлення-рішення про нарахування (зменшення) грошового зобов’язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість.

Дії органу правомірні. Відповідно до затвердженого наказом Мін. Доходів Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду органами доходів і зборів- При розгляді скарги орган доходів і зборів приймає рішення в якому може повністю чи частково задовольняє скаргу платника податків та скасовує рішення органу доходів і зборів, яке оскаржується. При прийнятті цих рішень орган доходів і зборів має право зменшити (збільшити) суму грошового зобов'язання або податкового боргу, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків.

У разі зменшення (збільшення) органом державної податкової служби суми бюджетного відшкодування, зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків направляються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до затвердженого наказом Мін. Доходів Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду органами доходів і зборів. Підвідомчість розгляду скарг (куди потрібно звернутися вперше)

Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до органів доходів і зборів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів.

Скарги на рішення органів доходів і зборів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до Міністерства доходів і зборів України.

Рішення Міністерства доходів і зборів України, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Скарга подається до органу доходів і зборів вищого рівня протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником податків рішення органу доходів і зборів, що оскаржується.

У разі якщо орган доходів і зборів приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до органу доходів і зборів вищого рівня.

Скарга може подаватись платником податку особисто або через свого представника чи надсилатись поштою (поштовим відправленням з рекомендованим повідомленням про вручення та описом вкладення).

Платник податків одночасно з поданням скарги органу доходів і зборів вищого рівня зобов'язаний письмово повідомляти про це орган доходів і зборів, який прийняв оскаржуване рішення.

Орган доходів і зборів зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги платника податків, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20 денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника органу доходів і зборів (заступника керівника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Спеціальне використання води військовослужбовцями. Військова частина використовує спеціальне користування питною водою для власних споживчих потреб та для миття машин. Чи буде користування водою і надрами об’єктом оподаткування в даному випадку?

Відповідно до Закону України „Про Збройні Сили України визначено, що земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами і організаціями Збройних сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати всіх видів податків відповідно до законів з питань оподаткування.

Фінансування Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ПК платниками збору за спеціальне використання води Платниками збору є водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ). Не є платниками збору за спеціальне використання води бюджетні установи. Але, у разі якщо водокористувачі, які повністю утримуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, використовують обсяги води для господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, збір обчислюється на загальних підставах з усього обсягу використаної води з урахуванням обсягу втрат води в їх системах постачання.

Також відповідно до положень ПК не є платниками збору водокористувачі, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та платників єдиного податку.

Для цілей цього розділу під терміном "санітарно-гігієнічні потреби" слід розуміти використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках та використання для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані.

Отже, згідно з чинним податковим законодавством військова частина, яка у своїй діяльності використовує воду одночасно як для питних і санітарно-гігієнічних потреб, так і для господарсько-побутових

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Особливості проведення камеральних перевірок декларацій з ПДВ	\|	Білет 14 (44)

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.