Попереднє судове засідання (стаття 111 КАСУ).

Попереднє судове засідання проводиться з метою з’ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду справи або забезпечення всебічного та об’єктивного вирішення справи протягом розумного строку.

Перша задача, яка стоїть перед суддею в ході попереднього судового засідання – з’ясувати можливість урегулювання спору до судового розгляду справи. Досить часто публічно-правові спори виникають через відсутність належного рівня правової грамотності сторін. У таких випадках навіть загальне роз’яснення окремих аспектів справи (ознайомлення із позицією іншої сторони, повідомлення інформації про наявні докази і т.п.) може зумовити зміну позиції особи, відкрити перед нею неправомірність її претензій, безперспективність їх відстоювання в суді або навпаки – вказати шлях до компромісу з іншою стороною.

Якщо досягти цього не вдалося, перед судом постає інше завдання: вирішити якомога більше організаційних і процесуальних питань з тим, щоб оперативно і з максимальним ефектом провести судовий розгляд справи. З практичної точки зору, це завдання полягає у тому, щоб: а) присвятити судовий розгляд виключно вирішенню спору, не відволікаючись на організаційні і другорядні процесуальні моменти; б) забезпечити належну повноту, об’єктивність і всебічність подальшого вирішення справи; в) підготувати справу таким чином, щоб її судовий розгляд зайняв мінімум необхідного часу (бажано забезпечити вирішення справи в одному засіданні).

Попереднє судове засідання проводиться суддею, який здійснює підготовку справи до судового розгляду, за участю сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Для врегулювання спору суд з’ясовує, чи не відмовляється позивач від адміністративного позову, чи не визнає відповідач адміністративний позов, і роз’яснює сторонам можливості щодо примирення.

Якщо спір не врегульовано у порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд:

1) уточнює позовні вимоги та заперечення відповідача проти адміністративного позову;

2) з’ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі;

3) визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору і які з них визнаються сторонами, а які належить доказувати;

4) з’ясовує, якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення, та встановлює строки для їх надання;

5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки справи до судового розгляду.

Слід мати на увазі, що попереднє судове засідання покликане забезпечити пошук шляхів компромісу між учасниками спору або, якщо це не вдалося, – вирішити процесуальні питання підготовки справи до судового розгляду. Тому під час його проведення докази не оцінюються, а лише аналізуються на предмет допустимості, справжності, повноти. Також суддя не повинен давати особисту оцінку вимогам і запереченням сторін. Суддя лише уточнює їх, перевіряє їх обґрунтованість для того, щоб кожна із сторін могла краще підготуватись до судового розгляду справи.

Головна роль у тому, щоб попереднє засідання чітко прямувало до своє мети, а не перетворювалось, без формального відкриття, у судове засідання для вирішення справи по суті, належить судді. Саме від нього, від того, як він скеровує дії учасників попереднього засідання, залежить організованість, правомірність та ефективність цього надзвичайно важливого етапу підготовчого провадження.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Відмова у відкритті провадження.	\|	Забезпечення позову (стаття 117, 118 КАСУ).

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.