• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Реєстраційно-дозвільні провадження в діяльності ОВС.

Здійснивши аналіз відомчих нормативних актів, можна констатувати, що підрозділи дозвільної системи та ліцензування у сфері здійснення дозвільної системи видають дозволи на:

- виготовлення, придбання, зберігання, реєстрацію, переве­зення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів;

- обіг в Україні побутових піротехнічних виробів;

- здійснення підприємницької господарської діяльності з виробництва, ремонту і реалізації спортивної, мисливської вог­непальної зброї та боєприпасів до неї, а також холодної зброї, виготовлення і реалізації спеціальних засобів, заряджених ре­човинами сльозоточивої та дратівної дії, індивідуального захис­ту, активної оборони та засобів для виконання спеціальних операцій і оперативно-розшукових заходів, створення та утри­мання стрілецьких тирів, стрільбищ, мисливських стендів і штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів;

- здійснення підприємницької діяльності з виробництва, ремонту і реалізації спортивної, мисливської вогнепальної зброї та боєприпасів до неї, а також холодної зброї;

- придбання, зберігання, перевезення і використання вог­непальної зброї, боєприпасів до неї, пристроїв вітчизняного ви­робництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів і вибухових матеріа­лів, відкриття і функціонування об’єктів дозвільної системи;

- укладення трудових договорів на виконання робіт, пов’язаних із виготовленням, ремонтом, придбанням, зберіган­ням, обліком, охороною, перевезенням і використанням пред­метів, на які поширюється дозвільна система.

Отже, видачею дозволів, власне, і розпочинається здійснен­ня дозвільної діяльності та визначаються подальші завдання органів внутрішніх справ.

Дозвільна діяльність здійснюється в зв’язку з тим, що використання окремих предметів, речовин, матеріалів, здійснення окремих видів діяльності, виробництв, робіт становить підвищену небезпеку, що потре­бує відповідного порядку отримання офіцій­них документів, здійснення контрольно- наглядової діяльності, складання відповідної статистики тощо. Звідси дозвільна діяльність включає державну реєстрацію, під якою ми розуміємо одну з форм дозвільної діяльності, яка уявляє собою комплекс дій, що спрямо­вані на одержання від органів державної ви­конавчої влади або місцевого самоврядуван­ня свідоцтва (посвідчення, іншої форми до­кумента), які надають заявнику право на здійснення певної діяльності, використанням окремих предметів, речовин, матеріалів.

Суб'єктами дозвільно-реєстраційної діяльності в МВС виступають: Державна автомобільна інспекція МВС України, підрозділи дозвільної сис­теми та ліцензування міліції громадської безпеки МВС України (надалі - дозвільні підрозділи), Державна міграційна служба тощо.

Переходячи до розгляду дозвільної діяльності ДАІ МВС Укра­їни, слід наголосити, що дозвільні документи, які видаються підрозділами ДАІ МВС України, мають всі основні ознаки, при­таманні правовим формам адміністративної діяльності, а саме: 1) наявність правової регламентації у нормативно-правових актах або їх формальна визначеність; 2) наявність юридичних наслідків; 3) спрямованість на реалізацію державно-владних повноважень, притаманних виконавчій владі.

Дійсно, прийняття дозвільних документів пов’язане з воле­виявленням суб’єкта виконавчої влади - ДАІ МВС України, право якого щодо здійснення дозвільної діяльності визначене законодавством, а саме ст. 52-1 Закону України «Про дорожній рух» [8]. При цьому відповідні дозвільні дії працівники підрозді­лів ДАІ МВС України здійснюють з метою реалізації державно- владних повноважень щодо забезпечення громадської безпеки у сфері безпеки дорожнього руху.

На сьогодні підрозділи ДАІ МВС України мають право вида­вати наступні дозвільні документи: 1) дозволи на керування транспортними засобами; 2) дозволи на рух транспортних за­собів з надгабаритними, великоваговими, небезпечними ван­тажами, параметри яких установлені законодавством; 3) пого­дження проведення ремонту та реконструкційних робіт авто­мобільних доріг; 4) погодження проектів конструкцій транспор­тних засобів у частині дотримання вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; 5) погодження поданих у встановле­ному порядку пропозицій стосовно обладнання засобами орга­нізації дорожнього руху місць виконання дорожніх робіт, прое­ктів та схем організації дорожнього руху тощо; 6) погодження на рух транспортних засобів під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів; 7) свідоцтва про допуск до перевезення небезпечних вантажів; 8) спеціальні дозволи на використання спеціальних звукових та світлових пристроїв; 9) дозволи на проведення перевірки технічного стану колісних транспортних засобів під час державного технічного огляду.

Виходячи з назв дозвільних документів, їх можна система­тизувати у три групи: дозволи (у тому числі спеціальні), пого­дження, свідоцтва.

Якщо проаналізувати документи, які приймаються у процесі здійснення дозвільної діяльності ДАІ МВС України у сфері за­безпечення безпеки дорожнього руху, можна зазначити, що но­рмативно-правові акти, якими врегульовано відносини щодо видачі дозвільних документів, в основному не визначають рек­візити, які повинні міститись у них, спосіб фіксування інфор­мації, що зазначається у документах дозвільного характеру, та назву, а іноді називають дозвільні документи по-різному. Так, згідно зч. 4 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух», держа­вний технічний огляд транспортних засобів, що призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користу­вання та зареєстровані в підрозділах ДАІ МВС України, здійс­нюється цими підрозділами, а перевірка технічного стану цих транспортних засобів під час проведення державного технічно­го огляду - уповноваженими суб’єктами господарювання на підставі дозволу, виданого ДАІ МВС України. Але згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2008 № 607 «Про затвердження Порядку надання суб’єктам господарюван­ня повноважень на проведення перевірки технічного стану ко­лісних транспортних засобів під час державного технічного огляду» ДАІ МВС України на підставі позитивного висновку пі­сля внесення в реєстр надає суб’єктові господарювання витяг з реєстру, що є документом, на підставі якого здійснюється да­ний вид господарської діяльності. Виходячи з вищенаведе- ного, маємо суперечності в законодавстві, тобто Закон України «Про дорожній рух» називає дозвільний документ дозволом, а постанова Кабінету Міністрів України - витягом з реєстру.

Проаналізувавши чинне законодавство, яке регулює діяль­ність Державної автомобільної інспекції зокрема, слід вказати на відсутність визначення документів дозвільного характеру та їх переліку. Так, згідно зі ст. 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» документ дозвільного характеру визначається як дозвіл, висновок, погодження, сві­доцтво тощо, який дає суб’єкту господарювання право на про­вадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності. Річ у тому, що таке тлумачення дає підставу органам вла­ди дуже вільно трактувати поняття «документ дозвільного ха­рактеру».

Крім того, можна виділити наступні види дозвільних доку­ментів ДАІ МВС України у сфері забезпечення громадської без­пеки: дозволи як офіційні акти, що визначені чинним законо­давством як дозволи; дозвільні документи як офіційні акти, що визначені чинним законодавством як право на керування транспортним засобом, погодження, свідоцтво тощо.

Таким чином, під дозвільними документами, які видаються Державною автомобільною інспекцією МВС України, слід розу­міти індивідуальний письмовий адміністративно-правовий акт, що видається зазначеними підрозділами і є підставою реаліза­ції права на здійснення певного виду діяльності, безпечного для стану громадської безпеки, без якого певний суб’єкт не має права на провадження окремих дій у сфері дорожнього руху.

Враховуючи викладене, слід зробити висновок, що, по- перше, дозвільна діяльність органів внутрішніх справ у сфері забезпечення громадської безпеки є складовою дозвільної сис­теми у широкому розумінні. На основі такого підходу дозвільну діяльність органів внутрішніх справ доцільно розглядати як спосіб (засіб) забезпечення громадської безпеки; по-друге, гро­мадську безпеку слід розуміти як систему суспільних відносин, опосередкованих джерелами підвищеної небезпеки, що регу­люються юридичними, технічними й організаційними нормами з метою попередження та усунення загрози для життя і здо­ров’я людей, матеріальних цінностей і навколишнього середо­вища; по-третє, через аналіз форм адміністративної діяльності зазначених підрозділів виділено види дозвільних документів, які надають підрозділи дозвільної системи та ліцензування ДЛБ МВС України та ДАІ МВС України.

Так, дозвільні підрозділи мають право надавати дозвільні адміністративні послуги з: оформлення до­зволу на придбання і перевезення вогнепаль­ної зброї, боєприпасів та вибухових матеріа­лів, інших предметів, на які поширюється дозвільна система; оформлення дозволу на відкриття та функціонування об’єктів дозві­льної системи з вибуховими матеріалами, піротехнічних майстерень та інших об’єктів, відповідно до Положення про дозвільну сис­тему; зберігання вогнепальної зброї, боєпри­пасів до неї, інших предметів і матеріалів, на які поширюється дозвільна система; збері­гання і носіння зброї, що належить підпри­ємствам, установам, організаціям, під час виконання службових обов’язків; ввезення з-за кордону та вивезення з України зброї, боєприпасів, інших предметів, на які поши­рюється дозвільна система; транзит через територію України зброї, боєприпасів, вибу­хових матеріалів, інших предметів, на які поширюється дозвільна система; виготов­лення печаток і штампів установам, органі­заціям, суб’єктам підприємницької діяльнос­ті; оформлення документів, пов’язаних з на­данням згоди установам, організаціям та суб’єктам підприємницької діяльності на укладення договорів з громадянами щодо виконання робіт, пов’язаних з виготовлен­ням, придбанням, зберіганням, обліком, охо­роною, перевезенням предметів і матеріалів, на які поширюється дозвільна система; пере­оформлення зброї за місцем її обліку з одно­го власника на іншого.

Підрозділи ДАІ видають дозволи на: пе­реобладнання або заміну номерного агрега­ту, оформлення допуску до перевезення не­безпечних вантажів; на встановлення і вико­ристання на транспортних засобах спеціаль­них звукових і/або світлових сигнальних пристроїв синього або жовтого кольору; пе­ревезення великогабаритних, великовагових, небезпечних та спеціальних вантажів; право проведення технічних оглядів транспортних засобів спеціально уповноваженими комісі­ями.

Підрозділи Департаменту громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Мініс­терства внутрішніх справ України мають право надавати дозвільні адміністративні по­слуги з: надання дозволу чи відмови у на­данні дозволу на імміграцію; видачі та обмі­ну паспортів.

Підрозділи державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ видають сертифікаційні документи на технічні засоби охоронного призначення, що застосовуються на території України, і які також є однією з форм дозвільної діяльності про, що йшлося вище; ліцензії з надання послуг по охороні державної, колективної і приватної власнос­ті, монтажу, ремонту і профілактичному об­слуговуванню засобів охоронної сигналіза­ції.

Науково-дослідні установи системи МВС можуть надавати дозвільні адміністративні послуги із сертифікації технологічних про­цесів, обладнання та матеріалів, технічного захисту інформації.

Таким чином, правила видачі дозволів врегульовано багатьма нормативними акта­ми, причому, різної юридичної сили, зокрема Верховної Ради України, Кабінету Міністрів, МВС України. Такий стан речей навряд чи можна визнати задовільним. Адже, напри­клад, правила видачі дозволів на придбання та зберігання (носіння) вогнепальної зброї визначено наказом МВС, а газової зброї - постановою Кабінету Міністрів, що, звичай­но є нелогічним.

Провадження по реєстрації автотранспортних засобів.Правовою підставою для здійснення провадження по реєстрації автотранспортних засобів є Закон України «Про дорожній рух», Постанова КМУ «Про затвердження Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок» від 07.09.1998р. №1388.^[153]

Даним порядком встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.

Встановлений порядок реєстрації є обов'язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх. Представники власників транспортних засобів виконують обов'язки та реалізують права таких власників у межах наданих їм повноважень.

Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) у підрозділах Державтоінспекції та без номерних знаків, що відповідають державним стандартам, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.

Суб'єктом проведення державної реєстрація транспортних засобів виступають підрозділи Державтоінспекції з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.

Державний облік зареєстрованих транспортних засобів передбачає реєстрацію, накопичення, узагальнення, зберігання і передачу інформації про такі засоби та відомостей про їх власників, які вносяться до Єдиного державного реєстру Державтоінспекції.

Місце реєстрації транспортних засобів визначається наступним чином. Транспортні засоби, що належать фізичним особам, реєструються за місцем їх проживання. У разі виникнення обставин, що перешкоджають державній реєстрації таких транспортних засобів за місцем проживання власників, дозволяється, як виняток, з дозволу керівників підрозділів Державтоінспекції проведення їх державної реєстрації за місцем проживання родичів власників за їх письмовою згодою.

Транспортні засоби, що належать іноземцям та особам без громадянства, які тимчасово перебувають в Україні, реєструються на встановлений відповідно до законодавства строк їх перебування в Україні за адресою, що зазначена у міграційній картці або зареєстрована у відповідних органах та підрозділах Державної міграційної служби, за умови подання до підрозділів Державтоінспекції письмової згоди приймаючої сторони.

Транспортні засоби юридичних осіб реєструються за місцезнаходженням таких осіб. Якщо стоянка транспортних засобів розташована за місцезнаходженням філій або представництв юридичних осіб, такі транспортні засоби реєструються за місцем їх стоянки. У свідоцтві про реєстрацію (технічному паспорті) зазначається юридична особа, якій належать транспортні засоби, місцезнаходження такої особи та стоянки.

Транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами в реєстраційно-екзаменаційних підрозділах Державтоінспекції.

Транспортні засоби, що належать декільком фізичним або юридичним особам (співвласникам), за їх письмовою заявою реєструються за однією з таких осіб. У разі відсутності одного із співвласників державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі його письмової заяви. Справжність підпису такого співвласника засвідчується нотаріально.

Транспортні засоби, що належать фізичним особам - підприємцям, реєструються за ними як за фізичними особами.

Власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).

Транспортні засоби, тимчасово ввезені на митну територію України для власного користування більш як на два місяці, підлягають державній реєстрації в підрозділах Державтоінспекції на строк, визначений Держмитслужбою.

Початковою стадією проведення державної реєстрації автотранспортних засобів є стадія порушення провадження. Відправною крапкою державної реєстрації транспортних засобів є подання власником або його законним представником відповідної заяви і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення транспортних засобів, оцінку їх вартості, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою:

- довідка-рахунок, видана суб'єктом господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери;

- договори та угоди, укладені на товарних біржах на зареєстрованих у Департаменті Державтоінспекції бланках, інші засвідчені в установленому порядку документи, що встановлюють право власності на транспортні засоби;

- копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин;

- довідка органу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що виділили автомобіль або мотоколяску;

- акт приймання-передачі транспортних засобів, виданий підприємством-виробником або підприємством, яке переобладнало чи встановило на транспортний засіб спеціальний пристрій згідно із свідоцтвом про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, із зазначенням ідентифікаційних номерів такого транспортного засобу та конкретного одержувача;

- вантажна митна декларація або видане митним органом посвідчення про реєстрацію в підрозділах Державтоінспекції транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери;

- договір фінансового лізингу.

Для державної реєстрації транспортних засобів, що перебували в експлуатації і зняті з обліку в підрозділах Державтоінспекції, крім зазначених документів, що підтверджують правомірність їх придбання, подається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та копія реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на пластиковій основі, з відміткою підрозділу Державтоінспекції про зняття транспортного засобу з обліку. Перед відчуженням, передачею зазначені транспортні засоби повинні бути зняті з обліку в підрозділах Державтоінспекції.

Державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду транспортних засобів, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.

У разі коли власники транспортних засобів мають заборгованість із сплати штрафу за порушення правил, норм і стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, їм може бути відмовлено в проведенні державної реєстрації (перереєстрації), знятті з обліку транспортного засобу.

Під час проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортні засоби, крім випадків вибракування їх у цілому, підлягають огляду та дослідженню з метою звірення ідентифікаційних номерів їх складових частин з номерами, зазначеними у поданих власником для реєстрації документах, визначення їх справжності та проведення перевірки за Єдиним державним реєстром Державтоінспекції та автоматизованою базою даних про розшукувані транспортні засоби, встановлення відповідності конструкції і технічного стану транспортних засобів обов'язковим вимогам правил, нормативів і стандартів України.

Огляд проводиться уповноваженими працівниками підрозділів Державтоінспекції за місцем реєстрації транспортних засобів, а дослідження - фахівцями експертної служби МВС або іншими спеціалістами, що мають свідоцтво про право проведення відповідного виду експертних досліджень і внесені до Реєстру атестованих судових експертів. За результатами огляду в документах, які подаються для державної реєстрації, уповноважений працівник підрозділу Державтоінспекції робить відповідну відмітку або складає акт технічного огляду. До зазначених документів додається відповідний висновок фахівця.

Після проведення процедури вивчення та аналізу поданих для реєстрації документів, за відсутності підстав, що перешкоджають або взагалі роблять неможливою державну реєстрацію автотранспортних засобів, уповноважена особа підрозділу Державтоінспекції приймає рішення про реєстрацію або відмову в проведенні державної реєстрації.

При прийнятті позитивного рішення про реєстрацію, на зареєстровані транспортні засоби видаються свідоцтва про реєстрацію, а також номерні знаки, що відповідають державному стандарту України: два номерні знаки - на автотранспорт, один - на мототранспорт, мопед, причіп та напівпричіп, дозволи на встановлення на транспортних засобах спеціальних світлових і (або) звукових сигнальних пристроїв. У свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу ідентифікаційний номер двигуна не зазначається.

Свідоцтво про реєстрацію (технічний паспорт), технічний талон та номерні знаки старого зразка діють до їх заміни на свідоцтво про реєстрацію та номерні знаки нового зразка.

Вивезення (пересилання) за межі України номерних знаків, виданих на території України, окремо від транспортних засобів, на які вони видані, не дозволяється.

У разі коли власники транспортних засобів переїхали у зв'язку із зміною місця проживання до іншого регіону - Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва чи Севастополя або придбали транспортні засоби, зареєстровані в іншому регіоні, підрозділи

Державтоінспекції за новим місцем державної реєстрації транспортних засобів надсилають за попереднім місцем їх державної реєстрації запит, відповідь на який необхідно дати протягом 10 днів.

До одержання підтвердження з місця попередньої державної реєстрації, власникам транспортних засобів видаються номерні знаки і не більш як на три місяці тимчасовий реєстраційний талон.

Після закінчення строку дії тимчасового реєстраційного талона експлуатація транспортних засобів не допускається.

У разі коли транспортні засоби перебували в експлуатації за межами України і були зареєстровані у відповідних органах іншої держави, обов'язковим є подання до підрозділів Державтоінспекції реєстраційних або прирівняних до них документів такої держави з відміткою про зняття їх з обліку.

Для державної реєстрації транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України тимчасово, у разі переселення громадян на постійне місце проживання, як спадщина за законом, що відкрита за її межами на користь резидента, обов'язковим також є подання до підрозділів Державтоінспекції довідки з посольства (консульства) відповідної країни про проживання власників у цій країні та про дійсність реєстраційних або прирівняних до них документів країн вивезення транспортних засобів.

На період до одержання підрозділами Державтоінспекції інформації про митне оформлення транспортних засобів власникові видаються номерні знаки і не більш як на три місяці тимчасовий реєстраційний талон. До реєстраційних та облікових документів вносяться відомості про заборону відчуження і передачі права користування і (або) розпорядження транспортними засобами, дату їх зворотного вивезення та інші обмеження, які встановлюються митними органами.

Після закінчення строку дії тимчасового реєстраційного талона експлуатація транспортних засобів не допускається.

Державна реєстрація транспортних засобів під зобов'язання про їх зворотне вивезення проводиться виключно за наявності документа, що підтверджує їх реєстрацію за межами України (крім транспортних засобів, що належать дипломатичним представництвам іноземних держав, міжнародним, міжурядовим організаціям та їх співробітникам, які не є резидентами України).

Державна реєстрація тимчасово ввезених на митну територію України транспортних засобів, що належать дипломатичним представництвам іноземних держав, міжнародним, міжурядовим організаціям та їх співробітникам, які не є резидентами України, може проводитися на підставі документів, що підтверджують право власності, користування і (або) розпорядження такими засобами без надання документа, що підтверджує їх реєстрацію за межами України.

Національні номерні знаки і документи про реєстрацію (про право власності, користування або розпорядження) транспортних засобів іноземних держав, з яких вони тимчасово ввезені на митну територію України під зобов'язання про зворотне вивезення, здаються на зберігання до підрозділів Державтоінспекції, що є умовою тимчасового обліку транспортних засобів, і повертаються власникам в установленому МВС порядку після зняття таких засобів з обліку. На зазначені транспортні засоби видаються номерні знаки та свідоцтва про реєстрацію із зазначенням строку тимчасового ввезення, який встановлюється митними органами відповідно до митного законодавства та зазначається у документах про митне оформлення таких засобів.

Після закінчення строку тимчасового ввезення транспортні засоби вважаються незареєстрованими.

Відмова в проведенні державної реєстрації автотранспортних засобів повинна бути мотивованою та прийнятою в межах строків визначених законом України «Про звернення громадян». Відмова може бути оскаржена як до вищестоящого органу Державтоінспекції або до суду в порядку адміністративного судочинства. В даному випадку відповідним судом, що уповноважений розглянути законність відмови буде окружний адміністративний суд за місцем знаходження суб’єкта оскарження – підрозділу Державтоінспекції. Крім того, в порядку встановленому законом України «Про прокуратуру» відповідна відмова в державній реєстрації може бути опротестована прокурором.

Пропонуємо розглянути теоретичний та практичний аспект владно-управлінської діяльності Міністерства внутрішніх справ України, щодо здійснення дозвільного провадження спрямованого на оформлення дозволу на придбання, зберігання зброї.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 червня 1992 р. № 2471-12 «Про право власності на окремі види майна» правом придбання мисливської гладкоствольної зброї користуються громадяни України, які досягли 21-річного віку, а мисливської нарізної зброї - 25-річного віку, на холодну та пневматичну зброю - 18-річного віку. Кількість зброї, яку може мати громадянин України, не обмежена, однак власник зброї повинен забезпечити її безумовну схоронність. У разі наявності трьох і більше одиниць вогнепальної, пневматичної зброї, арбалетів приміщення (будинок, квартира тощо) або сейф (шафа) для її зберігання повинні бути обладнані охоронною сигналізацією, автономною або з виводом на пульт централізованої охорони органів внутрішніх справ.

Особливу роль в даному питанні відіграють органи внутрішніх справ. Уся діяльність ОВС щодо здійснення дозвільної системи ґрунтується на суворому дотриманні законності. Посадові особи, які виконують ці функції, організовують свою роботу відповідно до законодавства, нормативних актів МВС України.

Слід зазначити, що на сьогодні МВС організує виконання вимог дозвільної системи через свої структурні підрозділи міліції громадської безпеки (управління дозвільної системи та ліцензування Департаменту громадської безпеки МВС, управління МВС України на транспорті, старших інспекторів, інспекторів дозвільної системи, а також дільничних інспекторів міліції міськ-, райлінорганів внутрішніх справ.

Основними завданнями органів внутрішніх справ є запобігання порушенням порядку виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорони, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної калібру понад 4,5 мм та швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду зброї і холодної зброї (арбалети, мисливські ножі тощо), пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, боєприпасів до зброї і вибухових матеріалів, попередження випадків їх втрат, крадіжок, використання не за призначенням та з протиправною метою.

Придбана громадянами гладкоствольна, нарізна, комбінована мисливська вогнепальна, пневматична та холодна зброя протягом десяти днів з дня придбання має бути зареєстрована в органах внутрішніх справ за місцем проживання власника з одержанням дозволу на її зберігання, носіння.

Для одержання дозволу на зберігання, носіння вогнепальної мисливської, гладкоствольної, нарізної, комбінованої та пневматичної зброї, арбалетів власниками в органи внутрішніх справ подаються:

- письмове клопотання щодо видачі дозволу на ім'я керівника органу внутрішніх справ;

- три фотокартки розміром 3 х 4 см;

- дублікат дозволу на придбання зброї з відміткою магазину про продану зброю або інший документ, що засвідчує джерело надходження та приналежність зброї;

- платіжне доручення (квитанція) банку про оплату послуг за реєстрацію зброї;

- копію договору страхування, якщо такий не надавався при отриманні дозволу на придбання зброї.

Для одержання в органах внутрішніх справ дозволу на придбання мисливської нарізної, комбінованої, гладкоствольної, пневматичної зброї, арбалетів громадянами подаються такі документи:

- письмове клопотання щодо видачі дозволу на ім'я керівника органу внутрішніх справ;

- заповнена картка-заява;

- медичний висновок лікувального закладу про відсутність протипоказань, що перешкоджають придбанню зброї;

- копію договору страхування;

- довідка про проходження вивчення матеріальної частини зброї,

- правил поводження з нею та застосування;

- платіжне доручення (квитанція) установи банку про оплату послуг за видачу такого дозволу;

- довідка про наявність чи відсутність судимості.

Для одержання дозволу на придбання інших видів холодної зброї, її сучасних копій (катани, мечі, шаблі, кортики, кинджали тощо) з метою їх колекціонування громадяни в органи внутрішніх справ за місцем проживання подають заяву та квитанцію про оплату послуг за видачу дозволу.

Подані для отримання дозволу документи ретельно вивчаються та перевіряються уповноваженою посадовою особою. В особливих випадках інспектор дозвільної системи має право додатково перевірити подані заявником документи. Після проведеної перевірки та аналізу поданих документів орган внутрішніх справ видає дозвіл на зберігання такої зброї, або відмовляє в його видачі з обов’язковим обґрунтуванням прийнятого рішення.

Видача дозволів громадянам на придбання, зберігання, носіння і використання зброї здійснюється після проведеного з ними вивчення матеріальної частини зброї, правил поводження з нею, її застосування та прийняття відповідних заліків. Вивчення проводиться фахівцями відповідних підприємств, установ, організацій, що згідно зі статутом мають на це право, за затвердженою МВС України програмою.

Мисливські ножі придбаються громадянами з дозволу органу внутрішніх справ на право зберігання і носіння мисливської вогнепальної зброї, а також арбалетів, що використовуються громадянами виключно для полювання. При цьому в дозволі на право

зберігання і носіння зброї магазином робиться відмітка про реалізацію такого ножа.

Особам, які мають нагородну вогнепальну зброю (пістолети, револьвери, гвинтівки, карабіни, мисливські рушниці), органами внутрішніх справ видаються дозволи на її зберігання без зазначення строку їх дії з позначкою «Нагородна». Нагородною вважається зброя, одержана в порядку, встановленому законодавством України.

Генерали, адмірали і офіцери Збройних Сил України, інших військових формувань, а також особи вищого, старшого та середнього начальницького складу органів внутрішніх справ України, які мають нагородну зброю, при звільненні в запас або відставку зобов'язані в місячний термін зареєструвати таку зброю в органах внутрішніх справ за місцем проживання і одержати дозвіл на її зберігання.

Подарована мисливська нарізна, гладкоствольна вогнепальна, пневматична та холодна зброя може бути зареєстрована, якщо особа, якій вона подарована, має дозвіл на її придбання.

Облік власників мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної, пневматичної, а також холодної зброї здійснюється в книзі обліку власників мисливської вогнепальної, пневматичної зброї, а також холодної зброї. Відомості про наявність такої зброї в громадян заносяться в автоматизовану інформаційну систему (АІС) «Арсенал».

На кожну особу, яка володіє вогнепальною мисливською, пневматичною, а також холодною нагородною зброєю зброєю (крім відомчої зброї), заводиться особова справа. Особові справи власників нарізної вогнепальної зброї ведуться в управліннях (відділах) адміністративної служби міліції ГУМВС України в Автономній Республіці Крим, м.Києві, Київській області УМВС України в областях, м. Севастополі, а на власників гладкоствольних мисливських рушниць, пневматичної та холодної зброї - у міськрайорганах внутрішніх справ.

Облікова справа на об’єкт дозвільної системи складається із двох розділів: у першому зосереджуються матеріали, які стали підставою для відкриття об’єкта (листування, пов’язане з одержанням дозволів на виготовлення, ремонт, придбання, зберігання, перевезення, використання предметів і матеріалів, відкриття та функціонування підприємств і майстерень, на які поширюється дозвільна система, платіжні доручення (квитанції) про оплату послуг, пов’язаних з видачею дозволів, копії актів перевірки, інформацій і подань про виявлені порушення і відповіді на них); у другому – списки особового складу охорони, дані про осіб, які виконують роботи, пов’язані з виготовленням, ремонтом, зберіганням, придбанням, обліком, охороною, перевезенням і використанням підконтрольних предметів і матеріалів, матеріали перевірки зазначених осіб, дислокації постів охорони, довідки про складання заліків на знання матеріальної частини зброї, правил поводження з нею та порядку застосування тощо.

Облікові справи зберігаються постійно у працівників дозвільної системи. У разі ліквідації об’єкта облікова справа здається в архів, а при передачі об’єкта під контроль іншого органу внутрішніх справ – пересилається останньому.

У чергових частинах міськрайорганів внутрішніх справ працівником, який здійснює дозвільну систему, ведеться картотека власників мисливської вогнепальної, пневматичної та холодної зброї, яка використовується для перевірки осіб, затриманих за різні правопорушення, а також для інформування нарядів міліції.

Дозволи на придбання зброї видаються громадянам органами внутрішніх справ після пред'явлення паспорта або документа, який засвідчує особу. Невикористані дозволи мають бути повернені в органи внутрішніх справ.

Військовослужбовці Збройних Сил України, інших військових формувань, а також особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України дозволи на придбання, зберігання мисливської, гладкоствольної, нарізної, комбінованої вогнепальної, пневматичної і холодної зброї одержують після подання відповідного рапорту, довідки з місця роботи, платіжного доручення (квитанції) установи банку про оплату послуг за видачу такого дозволу та заповненої картки-заяви.

Бланк посвідчення на право зберігання та носіння зброї може бути виготовлений з полімерних матеріалів у вигляді пластикової картки й отримуватися на однакових умовах з іншим бланком посвідчення на вибір заявника.

Усі види дозволів на придбання, зберігання, перевезення та використання спеціально визначених предметів і матеріалів, а також відкриття та функціонування підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, мають зберігатися в підрозділах дозвільної системи, у місцях, що виключають доступ до них сторонніх осіб.

Питання для самоконтролю

1. Визначте поняття категорії «об'єкт державної реєстрації».

2. Зазначте групи об’єктів державної реєстрації.

3. Розкрийте процесуальні особливості реєстраційних проваджень.

4. Дайте визначення реєстраційного провадження.

5. Зазначте види реєстраційних проваджень.

6. Охарактеризуйте основні стадії реєстраційного провадження.

7. Визначте процесуальні особливості здійснення провадження по реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності.

8. Визначте процесуальні особливості здійснення провадження по реєстрації автотранспортних засобів.

9. Порядок здійснення окремих видів реєстраційних проваджень.

10. Розкрийте зміст поняття «дозвільна система».

11. Зазначте види дозвільних документів.

12. Охарактеризуйте процесуальний зміст стадій дозвільного провадження.

Читайте також:

1. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
2. II. Мотивація навчальної діяльності
3. II. Мотивація навчальної діяльності
4. II. Мотивація навчальної діяльності
5. II. Мотивація навчальної діяльності
6. II. Мотивація навчальної діяльності
7. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
8. III. Мотивація навчальної діяльності
9. III. Мотивація навчальної діяльності
10. IIІ. Інші учасники провадження у справі про банкрутство
11. IV. Загальна оцінка діяльності вчителя
12. IV. НС у природному середовищі та інших сферах життєдіяльності людини

Переглядів: 2974