Психологія педагогічної діяльності та особистості педагога

Розглядаючи виховання як широкий соціальний процес та його залежність від особливостей суспільних умов життя і діяльності вихованця, А.С. Макаренко разом з тим надавав великого значення спеціально організованим виховним впливам та ролі організатора цих впливів – педагога. Соціальний характер виховання і соціальна сутність особистості людини виявляються у вихованні, що «… у тому і полягає, що найбільш доросле покоління передає свій досвід, свою пристрасть, свої переконання молодшому поколінню. Саме у цьому і полягає активна роль педагогів…» [т.7, с. 38]. А отже, педагогічна діяльність є діяльність організаторська. Вона забезпечує активну діяльність вихованця, спрямовану на привласнення суспільно - історичного досвіду людства.

Складність процесів навчання та виховання молоді вимагає досить складної діяльності. Структура педагогічної діяльності надзвичайно складна. Про це свідчать велика кількість підходів до її аналізу та відсутність єдиної точки зору. Ми вважаємо, що найбільш повно відображає сутність структури педагогічної діяльності підхід А.І. Щербакова. Він розглядає педагогічну діяльність як низку взаємопов’язаних функцій. Це такі функції:

1. Інформаційна.Вона передбачає інформування учнів чи вихованців відповідно до змісту навчання. Ця функція передбачає наявність глибоких і активних знань предмета викладання, володіння мовою, уміння використання технічних засобів навчання, уміння вибирати методи навчання відповідно до завдань уроку, його змісту, уміння одержувати зворотну інформацію не тільки про результат, але й про сам процес засвоєння знань та розумового розвитку учнів.

2. Розвивальна.Педагогічна діяльність має забезпечити психічний розвиток вихованців відповідно до завдань, що ставить суспільство перед закладами освіти і виховання. Вона забезпечує управління кожним конкретним видом пізнавальної діяльності учнів, створення навчальних ситуацій, що активізують різноманітні аспекти діяльності.

3. Орієнтаційна. Саме ця функція забезпечує виконання виховної роботи, формування у вихованців суспільно - цінного та високоморального ставлення до природи, суспільства, інших людей, праці та до речей.

4. Мобілізаційна функція передбачає управління процесом практичного використання теоретичних знань учнів, реалізацію принципів єдності теорії і практики, зв’язку навчання з життям.

5. Конструктивна. Успішність навчально - виховного процесу суттєво залежить від уміння педагога відбирати фактичний матеріал науки відповідно до метою і завданнями навчання і виховання, уміння самостійно створювати дидактичний матеріал для навчання та перевірки рівня засвоєння знань, умінь та навичок учнями.

6. Організаторська. Ця функція є провідною у системі функцій педагогічної діяльності. Систематичне спілкування педагога з вихованцями, батьками передбачає уміння і навички організації різноманітних форм навчальної та виховної роботи, уміння планувати педагогічну діяльність.

7. Дослідницька.Педагогічна діяльність, як діяльність творча, передбачає володіння педагогом науковими методами пізнання та дослідження педагогічних процесів та явищ. Сюди належать уміння обґрунтовувати і правильно формулювати гіпотези, спостерігати педагогічні процеси і явища, нотувати та рецензувати педагогічні твори, успішно оволодівати та впроваджувати у практику передовий педагогічний досвід.

Аналіз структури педагогічної діяльності дозволяє стверджувати нерозривний зв'язок діяльності педагога і діяльності вихованця, їх єдність і взаємообумовленість. Насправді у будь - якій ситуації навчання чи виховання має місце спільна діяльність педагога та вихованця. Чим багатоманітніша, ретельно організована і перевірена досвідом діяльність педагога, тим багатоманітніша і ефективніша діяльність вихованця.

Педагогічна діяльність ставить високі вимоги до особистості педагога. За специфікою своєї діяльності педагог знаходиться у перших лавах прогресу людства. Провідна роль належить таким якостям, як моральність та цілеспрямованість. Саме вони забезпечують успішність діяльності педагога.

Ф.Н. Гоноболін до якостей педагога відносить покликання як прагнення займатися навчанням та вихованням дітей. Воно виявляється ще у роки навчання у школі і може бути мотивом обрання педагогічної діяльності. Для доброго педагога властиві такі якості, як любов до своєї справи, спроможність розуміти дітей та мотиви їх поведінки, уміння бачити здібності дітей, володіти дитячим колективом.

Ні в одній діяльності особистість людини, її характер, переконання, моральна поведінка, ставлення до людей і справи не мають такого значення, як у педагогічній. Навіть зовнішній вигляд впливає на успішність діяльності педагога. А звідси висновок, що людям з низьким рівнем моральності не можна займатися педагогічною діяльністю.

А.І. Щербаков виділив такі якості особистості педагога:

- дидактичні – пов’язані з успішністю формування знань, умінь, навичок;

- перцептивні – сприймання і розуміння особистості вихованця, спроможність бачити краще майбутнє дітей;

- експресивні – зовнішнє вираження почуттів, станів, переконань, знань через різні форми міміки та мови;

- комунікативні – спроможність до правильної взаємодії з вихованцями, встановлювати цю взаємодію, спілкуватись у формальних та неформальних ситуаціях;

- організаторські – необхідні для організації діяльності вихованців та діяльності колективу.

Надзвичайно важливою якістю педагога є педагогічний такт. Це професійна якість, пов’язана з психолого -педагогічною особливістю поведінки педагога у взаємовідносинах з вихованцями. Вона має відповідати цілям і завданням виховання. Педагогічний такт виявляється у творчій, педагогічно обґрунтовані вибірковості, ініціативності, доцільності дій, володінні собою, витримці, вимогливому та довірливому ставленні до дітей.

Педагогічний такт – це дотик педагога до внутрішнього світу вихованця, щирість взаємовідносин, що ґрунтується на умінні зрозуміти вихованця, зрозуміти його внутрішній світ, зробити певні педагогічні дії, передбачати відповідні реакції. Здійснюючи ті чи інші впливи на вихованців, педагогічний такт передбачає дотримання почуття міри, міри педагогічної доцільності і ефективності вчинків педагога, його слів, засобів спілкування з вихованцями.

Запитання для самоконтролю

Що вивчає педагогічна психологія ?
Що є головним результатом навчальної діяльності ?
З чим пов’язане научіння ?
Що називають учінням ?
Які рівні психічного розвитку виділив Л.С. Виготський ?
Що називається навичками ?
Яких видів діяльності потребує формування понять?
Як виховання розуміла Л.І. Божович ?
Як А.С. Макаренко розглядав колектив ?

10. Поясніть суперечність колективного виховання та індивідуального підходу.

Назвіть головні умови успішного виховання.
У чому полягає соціальний характер виховання?

13. Які функції виділяє А.І. Щербаков у педагогічній
діяльності ?

Назвіть якості педагога за А.І. Щербаковим.
Дайте характеристику педагогічного такту.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Психологія виховання	\|	ПСИХОЛОГІЯ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.