• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Послідовність виконання роботи

1. Робочі швидкості різання визначаються за допомогою графіка залеж-

ності швидкості ножа J_н від його переміщення X

,

де r – радіус кривошипа, м.

Якщо вибрати масштаб m=w і виразити швидкість ножа змінною

ординатою Y, матимемо

Це рівняння кола радіусом r з центром, зміщеним від початку коорди­нат на величину радіуса.

Швидкості різання визначаються в такій послідовності (рис.9.2, 9.3).

Для апарату нормального різання з одинарним пробігом ножа викресли­ти положення вкладиша і леза суміжного сегмента (рис.9.1). Радіусом r про­вести півколо так, щоб крайня нижня точка активної частини леза a₀ співпа­ла з початком координат (початком дуги півкола). Ординати півкола в масштабі w зображають швидкості ножа, відповідні до його переміщення.

Зрізування стебел розпочнеться тоді, коли лезо сегмента a₀c₀ зустрі­неться з лезом вкладиша пальця і завершиться тоді, коли точка c₀ леза торкнеться вкладиша пальця.

Через точку зустрічі леза сегмента і вкладиша провести лінії, паралельні лезу a₀c₀, до перетину з віссю абсцис. Ординати точок a_п і a_к відповідають у масштабі графіка швидкостям початку J_п і кінця J_к різання.

Аналогічно знаходяться швидкості різання і при зворотному ході ножа.

Для різального апарату з подвійним пробігом ножа (рис.9.3) викреслити положення сегмента, двох вкладишів і визначити швидкості початку J_п та кінця J_к різання біля середнього і J¢_п та J¢_к крайнього пальця.

Значення швидкостей різання отримують множенням відповідної орди-

нати Y графіка на масштаб, тобто

В діапазоні швидкостей різання J_п ÷ J_к перебувають робочі швидкості

різання, що обмежені відрізком дуги півкола та ординатами Y_п і Y_к.

2. Для визначення площі подачі розрахувати подачу машини L, м (пере-

міщення машини за один хід ножа) за залежністю

де V_м – швидкість машини, м/с.

Вибрати масштаб побудови і викреслити сегмент та протирізальну плас­тину пальця. Для апарату нормального різання з одинарним пробігом ножа викреслюються положення одного сегмента, а для апарату нормального різання з подвійним пробігом ножа – положення двох суміжних сегментів за два наступних ходи ножа (рис.9.4, 9.5).

Висота сегмента h=b-f . З точки перетину осі сегмента і основи леза провести півколо радіусом r=S/2 (S – хід ножа). Поділити дугу і подачу L на однакову кількість частин. Точки перетину горизонталей і вертикалей, які проведені з одноіменних точок подачі L і півкола, є точками траєкторії абсолютного руху ножа, по якій рухається будь-яка точка сегмента при його переміщенні з одного крайнього положення в інше.

У часі прямого ходу активною є ділянка леза a₀c₀ (рис.9.2), а у зворотно­му ході активною буде ділянка леза a'₀c'₀ . Активними є частини леза a"₀c₀ і a'₁c'₁ , що обумовлено опорними виступами на пальцях. Розміщення точок a"₀ і a'₀ визначається відстанню m від основи сегмента до лінії опорних виступів пальців.

Після побудови траєкторії руху точок a"₀ , c₀ , a'₀ , c'₀ заштриховують площі, на яких активні частини леза зріжуть стебла під час прямого і зво­ротнього ходів. Визначають значення площі подачі F і навантаження F_н і

порівнюють з розрахунковими:

де L – подача на ніж, м; S – хід ножа; k=1 для однопробіжного ножа;

k=0,32 для двопробіжного.

3. Графік складової швидкості руху ножа вздовж леза сегмента (рис.9.5)

будується за залежністю

де J_н – швидкість ножа у відносному русі, м/с;

V_м – швидкість машини, м/с;

a – кут між лезом сегмента і напрямком переміщення машини.

Оскільки швидкість ножа залежно від його переміщення

то

Якщо прийняти масштаб графіка m=wsina , то ордината

У координатах X , Y (переміщення ножа, швидкість) перший член цього рівняння зображає коло радіуса r (рис.10), а другий член – пряму, паралельну осі абсцис.

Таким чином, щоб побудувати графік складової швидкості різання вздовж леза, необхідно провести півколо радіусом r у масштабі wsina, центр якого зміщений від початку координат на величину r і пряму, пара­лельну осі абсцис, на віддалі (V_м/w)ctga від абсциси.

Залежно від заданих значень V_м і w графік може мати різний вигляд, а складова швидкості ножа може мати додатній чи від'ємний знак при певному переміщенні сегмента. За виглядом графіка оцінюється якість роботи різаль­ного апарата. Якщо складова швидкості ножа вздовж леза за хід ножа змінює напрямок і більшу частину ходу ножа має додатній знак, то це сприяє рівно­мірному розподілу рослин по лезу, їх защемленню у різальній парі і якісному зрізуванню. Якщо напрямок J_л не змінюється, а значення його від'ємні, то якість роботи різального апарата незадовільна. Тому при отриманні графіка з постійним напрямком швидкості ножа відносно стебла вздовж леза до його верхньої основи необхідно вирішити, внаслідок зміни яких параметрів і значення вихідних даних досягти того, щоб характер графіка відповідав якісній роботі різального апарата (щоб стебло рухалось на більшій ділянці ходу ножа до нижньої основи сегмента) та обгрунтувати це розрахунками.

Ординати, отримані за різницею відстаней від точок півкола до прямої – значення абсолютних швидкостей ножа вздовж леза сегмента в масштабі рисунка.

Початок і кінець різання визначається за графіком відповідними коор­динатами, які взято з графіка швидкості різання. Значення відповідної швид­кості ножа вздовж леза J_л отримаємо, якщо ординати, які відповідають X_п і X_к (з відповідним знаком) помножимо на масштаб (wsina).

6.Зміст звіту. На аркуші креслярського паперу формату А1 або А2 роз­міщують таблицю вихідних даних, креслення різальної пари, графік пробігу активних ділянок леза, графіки робочих швидкостей різання і абсолютної швидості ножа вздовж леза сегмента. Розрахунки подачі та площі, таблиці швидкостей різання і абсолютної швидкості ножа вздовж леза сегмента та

аналіз результатів розрахунку з висновками – у зошиті.

Питання для самоконтролю

1. Як центрують пальцево-сегментний різальний апарат з кривошипо-шатун­ним приводом?

2. Які механізми приводу пальцево-сегментних апаратів Вам відомі?

3. Назвіть основні регулювання різального апарату з кривошипо-шатунним приводом (СК-5А).

4. Які способи зменшення інерційних сил ножа зі зворотно-поступальним ру­хом Вам відомі?

5. Як визначається подача на ніж?

6. Яка різниця між площею навантаження і подачі?

7. Чи однакова висота стерні на площі подачі?

8. Як будується траєкторія руху точки сегмента?

9. Коли починається і завершується процес різання активною частиною леза сегмента?

10. Як визначається значення швидкості початку і кінця різання лезом сег­мента за графіком?

11. Як визначається значення швидкості ножа вздовж леза за графіком?

12. Проаналізуйте на лезі сегмента, що встановлене з кутом a до напрямку руху, зміну проекції абсолютної швидкості ножа на лезо за один хід ножа.

13. Як за виглядом графіка J_л=f(S) оцінити якість роботи різального апарату?

14. Як визначити місце зрізування любого стебла на площі навантаження?

Читайте також:

1. I. Аналіз контрольної роботи.
2. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
3. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
4. II.ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
5. III. Виконання бюджету
6. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
7. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
8. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
9. III. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ РОЗРАХУНКІВ КУРСОВОЇ РОБОТИ
10. Internet. - це мережа з комутацією пакетів, і її можна порівняти з організацією роботи звичайної пошти.
11. IV Етап: Вибір стратегії керування виявленими ризиками й виділення пріоритетних напрямків роботи
12. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці

Переглядів: 700