Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Особливості фінансування закладів культури і мистецтва

Фінансування культури здійснюється на нормативній основі за рахунок державного і місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, організацій, громадських об'єднань та інших джерел.

Держава гарантує необхідні асигнування на розвиток культури в розмірі не менше 8% національного доходу України.

Бюджетні асигнування та позабюджетні кошти не підлягають вилученню.

Для фінансової підтримки закладів, підприємств і організацій культури в умовах ринкової економіки, цільового використання коштів, що відраховуються на потреби культури, можуть створюватися державні та місцеві фонди розвитку культури.

Громадські об'єднання (творчі спілки, товариства, фонди, асоціації), заклади, підприємства, організації мають право самостійно та на договірній основі створювати добродійні фонди для фінансування культурних програм, розвитку літератури та мистецтва, підтримки талантів і творчих починань у галузі культури, розв'язання соціальних і побутових проблем творчих працівників.

Валютні надходження від використання культурних цінностей і об'єктів національного культурного надбання, гастрольної, виставкової, видавничої та іншої творчої діяльності спрямовуються на забезпечення: схоронності і відновлення національного культурного надбання України; зміцнення матеріальної бази культури і не підлягають оподаткуванню.

Кожна культосвітня установа має самостійний кошторис, який затверджує вища організація. Витрати плануються у кошторисі в загальновстановленому порядку. Так, заробітна плата планується виходячи з типових штатів, установлених для кожного виду установ залежно від обсягу їх діяльності (наприклад, по бібліотеках — від розміру книжкового фонду та ставок заробітної плати).

Ставки заробітної плати бібліотекарів залежать від освіти та стажу роботи, а працівників інших культосвітніх установ — від групи установи. Витрати за іншими статтями плануються так само, як і в інших бюджетних організаціях.

Стосовно матеріально-технічного забезпечення культури, то держава: гарантує створення виробничої бази з випуску спеціального обладнання для закладів, підприємств, організацій і установ культури, музичних інструментів, атракціонної техніки, допоміжних матеріалів і засобів для здійснення індивідуальної художньої творчості; стимулює виробництво цієї продукції відповідно до суспільних потреб; розвиває мережу спеціалізованих за цією метою виробництв, у тому числі і спільних з іншими країнами.

Заклади, підприємства, організації і установи культури у пріоритетному порядку забезпечуються відео-, теле-, радіо-, кіноапаратурою, технічними засобами, музичними інструментами, меблями, спеціальним обладнанням, папером, іншими матеріалами, необхідними для здійснення професійної та культосвітньої діяльності.

При фінансуванні культури головними розпорядниками бюджетних коштів є Міністр культури України, Міністри та керівники державних комітетів та відомств України, а також Автономної Республіки Крим, у підпорядкуванні яких знаходяться підприємства, організації, заклади культури. Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є керівники відповідних закладів, підприємств та організацій.

Фінансування за державним бюджетом України здійснюється Міністерством фінансів України шляхом надання головним розпорядникам права використання бюджетних коштів.

 

По бюджету Автономної Республіки Крим, обласним, окружним, міським (крім міст районного підпорядкування) та районним бюджетам фінансування здійснюється відповідно Міністерством фінансів Автономної Республіки Крим, місцевими фінансовими відділами шляхом перерахування коштів з рахунків відповідних бюджетів на поточні рахунки головних розпорядників бюджетних коштів в установах комерційних банків, у яких відкриті бюджетні рахунки.

Після отримання коштів із бюджету на свої рахунки, головні розпорядники у встановленому порядку перераховують кошти на поточні рахунки підвідомчих підприємств, організацій та закладів культури.

По бюджетах міст районного підпорядкування, сільських та селищних бюджетах фінансування здійснюється відповідними виконавчими комітетами органів місцевого самоврядування. Таким чином, у фінансуванні з бюджету витрат на культуру беруть участь всі ланки бюджетної системи України.

Кожне окреме підприємство, організація або заклад культури отримує асигнування лише з одного бюджету. Розподіл установ культури на ті, що фінансуються з державного бюджету і ті, що отримують асигнування з місцевих бюджетів здійснюється в залежності від їх значимості та підпорядкування.

Так, завдяки великій державній значимості з державного бюджету фінансуються всі національні заклади культури (такі як Національний театр опери та балету ім. Тараса Шевченка, Національний Український Цирк та інші). А за ознакою “підпорядкування” з державного бюджету фінансуються всі підприємства, організації та заклади культури, що безпосередньо підпорядковані Міністерству культури та іншим міністерствам, державним комітетам та відомствам. Інші бюджетні культурномистецькі заклади фінансуються головним чином із відповідних місцевих бюджетів.

Перелік видатків, які включаються у окремі статті, встановлюється наказами та листами Міністерства фінансів України. Керівники розпорядники бюджетних коштів мають право збільшувати квартальні витрати по одній статті за рахунок відповідного скорочення витрат за іншими статтями без перебільшення загальної суми квартальних асигнувань по кошторису. Таке збільшення допускається за всіма статтями, крім видатків на заробітну плату, капітальні вкладення, харчування, стипендії, а для закладів, що фінансуються з державного бюджету, також крім витрат на придбання обладнання та інвентаря.

Кошторис видатків підприємства, організації, закладу культури складається відповідно статтям бюджетної класифікації видатків. Кожна стаття кошторису вміщує споріднену групу видатків.

¢ Заробітна плата.

¢ Нарахування на заробітну плату.

¢ Канцелярські та господарські витрати.

¢ Відрядження та службові поїздки.

¢ Придбання обладнання та інвентаря.

¢ Придбання м’якого інвентаря та обмундирування.

¢ Реставрація пам’яток історії та культури.

¢ Капітальний ремонт будинків та споруд.

¢ Інші витрати.

¢ Капітальний ремонт будинків театрів державного і місцевого підпорядкування за рішенням Кабінету Міністрів України та органів місцевого самоврядування.

 

Право розглядати та затверджувати індивідуальні кошториси закріплено за головними розпорядниками бюджетних коштів, або за їх дорученнями заступниками. Кошториси закладів культури, які не підпорядковані безпосередньо Міністерству культури або іншим міністерствам та відомствам, управлінням та відділам виконкомів органів місцевого самоврядування, розглядаються та затверджуються керівниками вищих організацій, яким вони підпорядковуються.

Терміни розглядання кошторисів бюджетних закладів культури встановлюються їх вищими організаціями таким чином, щоб збірні дані за кошторисами могли бути вчасно представлені у відповідні фінансові органи для включення у проект бюджету, який подається у виконавчі органи.

 


Читайте також:

  1. I. ІСТОРИЧНІ ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
  2. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
  3. IXX. ОСОБЛИВОСТІ ПРИЙОМУ ДО кафедри військової підготовки НАУ
  4. VI . Екзаменаційні питання з історії української культури
  5. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
  6. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
  7. VII. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ У ХХ ст.
  8. XVIII. Особливості прийому та навчання іноземців та осіб без громадянства у вищих навчальних закладах України
  9. XX1. Забезпечення відкритості та прозорості при проведенні прийому до вищих навчальних закладів
  10. А джерелами фінансування державні капітальні вкладення поділяються на централізовані та децентралізовані.
  11. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
  12. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США




Переглядів: 2518

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Витрати на утримання закладів культури і мистецтва | Особливості фінансування витрат на пресу, телебачення та радіомовлення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.047 сек.