Кисневу склянку 2-3 рази споліскують досліджуваною природною водою і заповнюють пробою води по вінця так, щоб на внутрішній поверхні склянки не залишилося бульбашок повітря. Потім у склянку окремими піпетками вносять 1 см3 розчину хлориду мангану та 1 см3 лужного розчину йодиду калію. Піпетку занурюють до половини висоти посудини і в міру витікання розчину піпетку підіймають. Потім посудину швидко закривають пробкою так, щоб не залишилося бульбашок повітря, і її вміст перемішують. При цьому утворюється осад гідроксиду мангану (II), який частково окислюється до бурого осаду МnО(ОН)2 розчиненим у воді киснем. Осад залишають відстоюватись не менше ніж 10 хв, але не довше, ніж на 1 добу. Потім піпеткою добавляють 5 см3 розчину сірчаної кислоти, зануривши її майже до поверхні осаду. В міру витікання розчину піпетку повільно підіймають так, щоб не скаламутити осад. Частина прозорого розчину, який при цьому виливається зі склянки, не впливає на результати аналізу. Посудину закривають пробкою і ретельно перемішують. При цьому йодид окислюється до йоду, а осад гідроксиду мангану розчиняється.
Піпеткою відбирають 50 см3 розчину, переносять його у конічну колбу місткістю 250 см3 і - титрують тіосульфатом, доки розчин не набуде світло-жовтого забарвлення. Потім добавляють 1 см3 свіжоприготовленого розчину крохмалю і продовжують титрування до зникнення синього забарвлення.
Вміст розчиненого кисню Сх (мг О2/дм3) обчислюють за рівнянням
Сх =
де С — концентрація розчину тіосульфату натрію, моль-екв/дм3; V — об'єм розчину тіосульфату натрію, витраченого на титрування, см3; V1 — об'єм кисневої склянки, в яку відбирали воду, см3; 2 — об'єм води, що вилився під час фіксування розчиненого кисню, см3; М — молярна маса еквівалента кисню (M O2=8,00)
Ступінь насичення води киснем у відсотках обчислюють за рівнянням (2.1).