Загальні вимоги письмовго перекладу

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ до письмового перекладу

1. Нормативна база

1. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 1. Професії працівників, які є спільними для всіх видів економічної діяльності. Міністерство праці та соціальної політики України. Краматорськ-1998. (Наказ Міністерство праці та соціальної політики України від 16 лютого 1998 року № 24).

2. Типові норми часу на переклад і переробку науково-технічної літератури та документації. Міністерство праці України. Національний центр продуктивності. Краматорськ-1997.

3. СТТУ АПУ 001-2000. Кваліфікація та сертифікація перекладачів. Спільні вимоги. Всеукраїнська громадська організація «Асоціація перекладачів України». Київ-2000.

4. СТТУ АПУ 002-2000. Послуги з письмового та усного перекладу. Спільні правила та вимоги до надання послуг. Всеукраїнська громадська організація «Асоціація перекладачів України». Київ-2000.

2. Показники якості письмового перекладу

Переклад вважається якісним, якщо:

- переклад відповідає вимогам замовника та відповідає початковому тексту за змістом, смислом, оформленням;

- переклад не містить граматичних, орфографічних і пунктуаційних помилок;

- термінологія перекладу відповідає галузевій приналежності початкового тексту;

- у перекладі дотримується одноманітність термінів, найменувань, умовних позначень, скорочень, символів.

3. Галузеві міжнародні та національні стандарти

Перекладач повинен знати та застосовувати при виконанні письмових перекладів міжнародні та національні стандарти в галузі перекладів, що діють на території України, а саме:

- ISO 2384-77.

Документація. Оформлення перекладів;

- ГОСТ 7.36-88. Неопублікований переклад. Координація, спільні вимоги та правила оформлення;

- СТТУ АПУ 002-2000. Послуги з письмового та усного перекладу. Спільні правила та вимоги до надання послуг;

- Рішення Української комісії з питань юридичної термінології № 9 (Протокол № 2 від 19 квітня 1996 року).

4. Тарифікація

Тарифи на письмові переклади встановлюються, виходячи з одиниці виміру обсягу, терміну виконання перекладу, мови та складності перекладу. Складність перекладу передбачає знання перекладачем спеціальної термінології, а також час, який необхідно витратити під час роботи над перекладом для вивчення спеціальної літератури, проведення консультацій зі спеціалістами з тієї тематики перекладу.

5. Одиниця виміру обсягу письмового перекладу

Одиницею виміру обсягу перекладу є рядок (62 знаки, враховуючи пробіли) або сторінка (1 860 знаків, враховуючи пробіли) . Для підрахунку кількості рядків або сторінок може використовуватися комп'ютерна програма підрахунку знаків, яка дозволяє визначити кількість рядків або сторінок шляхом додавання кількості слів і символів без пробілів та ділення отриманої суми на 62 або 1 860 знаків. Підрахунок знаків може здійснюватися за друкованим текстом. Вихідний текст є основою для попереднього, орієнтовного підрахунку обсягу, а остаточний підрахунок здійснюється за готовим перекладом.

Примітка: у перекладацькій практиці деяких країн застосовується інша одиниця виміру обсягу письмового перекладу, яким є слово або 1 000 слів початкового тексту.

6. Терміни виконання письмового перекладу

Встановлення тарифів і коефіцієнтів терміновості безпосередньо пов'язане з терміном виконання та обсягом письмового перекладу. Обсяг перекладу за звичайним тарифом становить 5 стандартних сторінок на день, а це означає, що при обсязі перекладу до 15 стандартних сторінок звичайним терміном виконання перекладу є 3 робочих дні.

Початком терміну виконання письмового перекладу може вважатися день, що йде після дати прийому замовлення на такий переклад.

7. Інформація від замовника

Для забезпечення якості перекладу виконавцеві необхідна інформація щодо початкового тексту, яку може надати лише сам замовник, причому таку інформацію виконавець повинен з'ясувати у замовника ще до початку роботи над перекладом:

– особливості написання власних імен і назв організацій, зазначених у початкових текстах;

– розшифровка наявних у документі скорочень, які не є загальноприйнятими;

– наявність внутрішньокорпоративної термінології замовника;

– наявність довідкових матеріалів, які можуть допомогти перекладачеві у роботі над перекладом;

– сфера діяльності, в якій буде використовуватися переклад, і кінцева мета його використання;

– інші особливості, які є у замовника і від яких може залежати якість перекладу.

8. Редагування

Редагування перекладу – це частина процесу підготовки перекладу, обов'язковий етап виконання замовлення на переклад, елемент контролю якості.

Відповідальність за підготовку якісного перекладу покладається на перекладача, а контроль якості перекладу - на редактора. До передачі перекладу редактору перекладач повинен самостійно провести перевірку тексту перекладу з використанням комп'ютерної програми перевірки орфографії та граматики з метою виявлення та усунення можливих помилок, друкарських помилок.

Кваліфікаційні вимоги до перекладача. Компетентність перекладача

Перекладач повинен мати базову або повну вищу освіту з цієї спеціальності.

Перекладач має бути компетентним у мовах, які він використовує під час перекладу (перекладач повинен професійно володіти мовою початкового тексту та мовою перекладу).

Перекладач повинен володіти спеціалізацією діяльності замовника, для якого виконує переклад; термінологією тематики на мовах, що використовуються для перекладу.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Стандартизація усного та письмового перекладу.	\|	Загальні вимоги усного перекладу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.