Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Сподвижники Богдана Хмельницького(додаткове питання)

Іван Богун Іван Золотаренко Данило Нечай Остап Гоголь

Прізвище Загальна інформація
Максим Кривоніс Черкаський полковник, «гроза ляхів, татар і турок», герой Визвольної війни, оспіваний в народних піснях. Є версія про його шотландське походження. Проявив себе як хоробрий, інколи й занадто суворий воїн і командир(особливо проявив жорстокість у знищенні католиків і іудеїв), який не завжди підкорявся Б.Хмельницькому. Виступав проти збагачення козаків. Суперничав у битвах з князем Вишневецьким. Зіграв велику роль у Корсунській і Пилявецькій битвах, у захопленні Старокостянтинова, у захопленні Бара, та Високого Замку – ключового укріплення Львова. Помер 1648 року від чуми під час облоги Замостя (версія: загинув в бою).
Іван Богун Походив з дрібної української шляхти. Подільський, згодом Вінницький полковник. Проявив себе як мужній, винахідливий, гарячий, запальний козак, особливо в боях під Вінницею та у битві під Берестечком у 1651 році( в останній Богун став наказним гетьманом, фактично очолив оборону козацького табору, та врятував частину козаків від розгрому вдалим відступом). Залишився жити на Правобережній Україні. Пізніше рішуче виступав проти політики гетьманів І.Виговського і Ю.Хмельницького, критикував короля Яна Казимира. У 1662 році був заарештований за наказом короля, сидів у в’язниці. Повинен був очолити похід реєстровців проти Росії, але відмовився. Страчений поляками у 1664 році.
Мартин Небаба З міщанського роду, кошовий отаман, згодом чернігівський полковник. Вперше проявив себе як герой у битві під Пилявцями, згодом під Збаражем і Зборовим. Брав участь у визволенні від поляків білоруських земель. З 1649 року – наказний гетьман лівобережних полків. У 1651 році керував обороною Чернігово-Сіверщини від нападу військ литовського князя Януша Радзивілла. Загинув у 1651 році бою з переважаючими силами ворога під Ріпками поблизу Лоєва (тепер Білорусь). За переказами, Януш Радзивілл, вражений мужністю Небаби, наказав над місцем його поховання насипати високу могилу.
Іван Золотаренко Син міщанина, полковник ніжинський і корсунський, один з найближчих сподвижників Б.Хмельницького. Його сестра Анна – третя дружина Хмельницького. Хоробро бився під Берестечком у 1651 році. Неодноразово очолював посольства в Москву під час війни. У 1654 році став наказним гетьманом, визволяв землі Білорусії від поляків. Разом з російськими військами брав Смоленськ, Мінськ, Вільно, Гомель. Великий ненависник поляків, «вони дрижали від одного його імені», писав історик В.Ключевський. Його героїзм і майстерність високо цінував цар. Загинув в бою у 1655 році. Його брат В.Золотаренко – ніжинський полковник.
Данило Нечай Герой багатьох народних пісень, походив з шляхетської родини. Брав участь у народних повстаннях. Брацлавський полковник. Мав гордий, незалежний характер, часто запально відстоював свою позицію, тому мав конфлікти з Б.Хмельницьким. Хоробро воював проти поляків під Пилявцями, Замостям, Зборовим . Особливо відзначився в боях під Красним, проти Маріана Калиновського. Під час бою мав декілька поранень, проявив виняткову хоробрість, за що заслужив повагу навіть серед поляків. Помер від ран у 1651 році.
Михайло-Станіслав Кричевський Київський полковник з української покатоличеної родини. Був реєстровим козаком, хоробро бився з татарами, турками. Сприяв визволенню Хмельницького з тюрми, поручився за нього. В 1648 році приєднався до Хмельницького під Жовтими Водами, прийнявши православне віросповідання та ім ́я Михайло (доти він був Станіславом). Командував 30-тисячним козацьким військом, якому гетьман доручив відбити польський похід 1649 року на Україну. Загинув у битві під Лоєвом у 1649 році.
Станіслав Морозенко З галицького польсько-українського роду Морозовицьких. Здобув блискучу освіту(Падуанський університет). Полковник реєстрового козацького війська. У 1648 році підтримав Б. Хмельницького, корсунський полковник. Організатор повстання та боїв на Поділлі, брав участь в битві під Пилявцями. З 1649 року очолював козацьку кінноту. Хоробро воював в битві під Збаражем 1649 року, де загинув у бою. Герой історичної пісні «Ой Морозе, Морозенку, ти славний козаче», в якій відображено його подвиги в боротьбі проти татар, мужність і героїчну смерть.  
Остап Гоголь Остап(Євстафій) Гоголь – один з предків письменника Миколи Гоголя. Народився на Поділлі в селі Гоголі в українській шляхетській родині. Напередодні 1648 року Остап Гоголь був ротмістром «панцерних» козаків в польському війську під командуванням С.Калиновського, яке дислокувалось в Умані. Однак із початком бойових дій Гоголь разом з підлеглим відділом важкої кавалерії перейшов на бік українських козаків. Очолив Кальницький полк, хоробро воював проти поляків на Правобережжі. Брав участь у битві під Батогом, згодом – у визволенні Поділля, де організував селянське повстання(став подільським полковником). О.Гоголь спочатку підтримував ідею союзу з Росією, але згодом став ініціатором автономії Гетьманщини в складі Речі Посполитої, підтримав І.Виговського. Пізніше жив на Правобережжі, отримав від короля м.Вільховець за хоробрі дії проти турок, а після падіння гетьмана Дорошенка деякий час був наказним гетьманом. Помер 1679 року.

 

Серед відомих сподвижників Богдана Хмельницького у Визвольній війні також варто назвати татарина, радника Хмельницького Фелона Джалалія, Григорія, Івана та Кирила Гуляницьких, Антона Ждановича, Тимофія Носача, Федора Вишняка, Івана Гирю та інших.

 

Лекція № 10. Події у Визвольній війні 1650-1653 років

1.Король відновлює війну

Нова військова і дипломатична підготовка

Протягом 1650 року Річ Посполита ретельно готувалася до нової війни проти української держави. На початку 1651 року, король Ян Казимир вже мав 150-тисячне військо. Воно напало на Поділля. В таких умовах, Б.Хмельницький був вимушений відновити союз з Кримським ханством, та одночасно шукати собі більш надійного союзника. Московське царство і без того обтяжене недавніми війнами на Заході, соціальними потрясіннями, заявило про гарячу підтримку боротьби українського народу, але наяву займало більше вичікувальну позицію. Правда росіяни посилали до України вогнепальну зброю, гармати, харчі. Гетьман також звертався до турецького султана. Туреччина була не проти взяти військо Запорозьке під свою протекцію, починає допомагати матеріально і дипломатично.

Нові воєнні дії

Польський король не міг змитирится з втратою великої території і відновив військові дії. Литовська армія Януша Радзивілла захопила частину земель Білорусії. На українські землі наступала армія полководців М.Потоцького і М.Калиновського. Коронний гетьман Миколай Потоцький, що повернувся з татарського полону, обіцяв воювати доти, «доки вся земля не почервоніє від козацької крові».

Б.Хмельницький завершив нову мобілізацію військ, зібравши 100 тисяч козаків. До них приєдналися 50 тисяч татар кримського хана.

10-11 лютого 1651 року відбувся бій біля містечка Красне. Більш чисельна польська армія сильним ударом зім’яла загін Данили Нечая і захопила місто. Навіть поранений Нечай люто оборонявся. Він став героєм народних пісень.

 

Актор О.Домогаров в ролі Богуна у фільмі «Вогнем і мечем». Актор А.Северин у ролі Я.Вишневецького

В середині лютого 1651 року поляки підійшли до Вінниці. Хоробро захищався полковник Іван Богун. Його козаки демонстрували хитру тактику й винахідливість. Влаштовували раптові оточення, засідки. Одного разу навіть зробили уявну «втечу»: панічно відступали і заманили польську кінноту на прикриті соломою і присипані снігом ополонки на кризі Бугу. Частина польських гусарів загинула, частина вимушена була відступити.

 

2. Важка битва під Берестечком(18-30 червня 1651 року)

Початок боїв – перевага Хмельницького

Але найбільш кривавою і масштабною стала битва під Берестечкомліта 1651року. В цей час військо Я.Казимира було сильнішим (краще озброєним, укомплектованим професійними воїнами – поляками, литовцями, німцями, французами і угорцями), але козаки, зі своїми союзниками татарами, не хотіли їм поступатися. Два тижні жаркого літа бої йшли з перемінним успіхом. Але, поки що, перевага була на боці Богдана Хмельницького.

Дуже добре проявили себе в боях козаки полковника Івана Богуна, які добре укріпили козацький табір, застосовували в боях «гуляй – городи», просуваючись поступово вперед.

Перелом в битві

29 червня 1651 року став активніше діяти князь Ярема Вишневецький, чия кіннота, під гуркіт барабанів, хоробро кинулася в атаку на козаків.

Наступного дня, польський король наказав відкрити гарматний вогонь по наступаючій татарській кінноті. Від такого інтенсивного артобстрілу, татари стали панічно тікати у степ. Були поранені сам кримський хан та полководець Тугай–Бей. Німецькі найманці - піхотинці прорвали козацькі ряди. Хмельницький наказав відступити за укріплення Пляшівського табору, а сам рушив у степ,за відступаючими татарами, щоб затримати їх.

Богдан мав гостру розмову з ханом, який відмовлявся надалі вести бої. Раптом, хан наказав полонити самого Хмельницького, а його охоронців вбити. Дехто з істориків вважає, що хан вів подвійну гру, пообіцявши королю привезти живим Хмельницького. Козацька старшина, лише через три дні, викупила Хмельницького з полону. Але, позбавлені генерального командування, не знаючи подальшого плану дій, козаки розгубилися, що спричинилося на результаті битви. Це була досить значна поразка козаків.

Актори Б.Ступка(Хмельницький), А.Фаренці(хан) та О.Домогаров(Богун) у фільмі «Вогнем і мечем»

Оборона козацького табору Іваном Богуном Десять днів обложені козаки, інколи під сильним дощем, мужньо відбивали атаки польських військових. Здійснювали й відчайдушні вилазки. З-за відсутності Хмельницького наказним гетьманом було обрано полковникаІвана Богуна. Козаки відкинули ультиматум про капітуляцію. Але, через деякий час стала гостро відчуватися нестача боєприпасів, питної води. Більше стало поранених. Ситуація була майже безвихідною.

Богун розробив план порятунку з оточення.Він наказав лагодити переправу через болота річки Пляшівку. Зв’язували гілки і стовбури дерев, роблячи гаті, вимощували переправу з допомогою сідел, возів, наметів, військового спорядження. Стримуючи й відволікаючи противника, Богун вивів частину козацького війська з оточеного табору. Було врятовано 20 тисяч кіннотників й частину артилерії. Один загін козаків на переправі укріпився на маленькому острівці і захищався до кінця. Останній козак, стримуючи поляків, отримав чотирнадцять ран і не здався. Це вразило польського короля. Він обіцяв помилувати героя, але козак відповів, що про життя вже не дбає і хоче померти як воїн… Тільки за день переправи 10 липня козаки втратили до 8 тисяч чоловік. Польське військо захопило 18 гармат, скарбницю, булаву, прапор і печатку гетьмана.

Кадри з фільму «Богдан – Зіновій Хмельницький»

Додаток. Битва під Лоєвим і захоплення литовцями Києва

З півночі наступала литовська армія Я.Радзивілла. Кожне село доводилося брати з боєм, тому що багато було повсталих українських селян. 26 червня 1651 року відбулася битва під Лоєвим. Поляки і литовці зіткнулися з чернігівським козацьким загоном Мартина Небаби. Загинуло декілька тисяч козаків і сам полковник Небаба. Але Чернігів литовцям захопити не вдалося. Добре захищався й Київ під керівництвом козачого полковника Антона Ждановича. Але митрополит С.Косів і магістрат Києва умовили козаків припинити опір, побоюючись, що литовці зруйнують місто з допомогою гармат. Козаки відступили. 25 липня 1651 року Київ було захоплено і пограбовано. Спалено Поділ, в полум’ї загинула цінна бібліотека Києво-Могилянської Академії. В цей час помирає від хвороби й польсько - шляхетський герой, ненависник козаччини Ярема Вишневецький. 1 вересня литовці залишили Київ.

 

 

3. Білоцерківський мирний договір 18 вересня 1651 року

Умови договору

Визволений з татарського полону Б.Хмельницький розіслав з Білої Церкви наказ усім полковникам прибути до його ставки з уцілілими полками .Зібралося близько 25 тисяч козаків. Натиск ворога козаки, поблизу Білої Церкви, змогли зупинити. Несподівана для М.Потоцького могутність козацького війська, власні проблеми з пораненими, харчами примусили польський уряд згодитися на переговори. Мир був потрібен і Б.Хмельницькому, війська якого були потріпані і втомлені боями. Переговори очолили з польського боку сенатор Адам Кисіль, з українського – писар Іван Виговський. Умовами Білоцерківського миру були:

· під владою Б.Хмельницького залишалося лише одне воєводство – Київське;

· реєстр козацьких військ зменшується з 40 тисяч до 20 тисяч чоловік;

· козаки, що не потрапили в реєстр (випищики) переводилися в селянський стан; усі селяни повинні були повернутися в маєтки, до своїх панів;

· гетьман позбавлявся права вести самостійну зовнішню політику і повинен був підкоритися владі польського коронного гетьмана;

· гетьман розривав союз з Кримським ханством.

Значення договору

Умови Білоцерківського миру були принизливими, тому викликали невдоволення в народі. Почав виникати опір українському чиновництву і адміністрації, заворушення. Але,сам Хмельницький вважав цей договір вимушеним компромісом, що давав можливість виграти час, зібрати сили для боротьби з ворогом. Вже у травні 1652 року Хмельницький анулював умови договору.

 

Кадри з кінофільму «Богдан Хмельницький» (режисер І.Савченко)

 

4. Воєнні дії 1651-1653 років

Битва під Батогом 22-24 травня 1652 року

22 - 24 травня 1652 року відбулася знаменита битва під Батогом. Українська армія, оточивши польський табір, атакувала одночасно з усіх боків. Першим вступив в бій Тимош Хмельницький, а згодом Богдан. В цій битві, гетьман блискуче показав увесь свій талант, майстерність військового стратега (битву під Батогом історики порівнювали з перемогою Ганнібала при Каннах).

Козаки прорвали оборону поляків. Коли перевага нападаючих козаків стала очевидною, польські гусари кинулися до річки, щоб врятуватися вплав, кинувши напризволяще піхоту.

Польський командувач Калиновський, з оголеною шаблею пробував зупинити панічну втечу. Від гарматного пострілу загорілися вози з сіном і намети. Зчинилася ще більша паніка. До вечора загинуло в бою до 8 тисяч польських піхотинців і половина шляхтичів – гусарів. Загинув і сам коронний гетьман Калиновський. Такою була кривава помста за Берестечко.

Історики вважають, що у травні – червні 1652 року була відновлена повна влада гетьманського уряду і Білоцерківський договір втратив свою чинність.

Походи козацького війська в Молдавію

Козаки здійснювали походи до Молдавії, щоб примусити молдавського господаря Василя Лупула розірвати союз з Річчю Посполитою.


Читайте також:

  1. Iз листа Богдана Хмельницького до шведського короля Карла Густава (16 листопада 1656 р.)
  2. Питання 10 Війна Богдана Хмельницького.
  3. Розгортання національно-визвольної боротьби українського народу під проводом Богдана Хмельницького (лютий 1648 – серпень 1657 рр.).
  4. Скарги послiв Богдана Хмельницького, вiдправлених на сейм у Варшаву (липень 1648 р.)
  5. Україна після Богдана Хмельницького. Руїна.




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Переговори з польською стороною | Богдан Хмельницький Тимош Хмельницький Розанда Лупул Василь Лупул

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.