МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||||||||||||||||||||||
Сподвижники Богдана Хмельницького(додаткове питання)
Іван Богун Іван Золотаренко Данило Нечай Остап Гоголь
Серед відомих сподвижників Богдана Хмельницького у Визвольній війні також варто назвати татарина, радника Хмельницького Фелона Джалалія, Григорія, Івана та Кирила Гуляницьких, Антона Ждановича, Тимофія Носача, Федора Вишняка, Івана Гирю та інших.
Лекція № 10. Події у Визвольній війні 1650-1653 років 1.Король відновлює війну Нова військова і дипломатична підготовка
Нові воєнні дії Польський король не міг змитирится з втратою великої території і відновив військові дії. Литовська армія Януша Радзивілла захопила частину земель Білорусії. На українські землі наступала армія полководців М.Потоцького і М.Калиновського. Коронний гетьман Миколай Потоцький, що повернувся з татарського полону, обіцяв воювати доти, «доки вся земля не почервоніє від козацької крові». Б.Хмельницький завершив нову мобілізацію військ, зібравши 100 тисяч козаків. До них приєдналися 50 тисяч татар кримського хана. 10-11 лютого 1651 року відбувся бій біля містечка Красне. Більш чисельна польська армія сильним ударом зім’яла загін Данили Нечая і захопила місто. Навіть поранений Нечай люто оборонявся. Він став героєм народних пісень.
Актор О.Домогаров в ролі Богуна у фільмі «Вогнем і мечем». Актор А.Северин у ролі Я.Вишневецького В середині лютого 1651 року поляки підійшли до Вінниці. Хоробро захищався полковник Іван Богун. Його козаки демонстрували хитру тактику й винахідливість. Влаштовували раптові оточення, засідки. Одного разу навіть зробили уявну «втечу»: панічно відступали і заманили польську кінноту на прикриті соломою і присипані снігом ополонки на кризі Бугу. Частина польських гусарів загинула, частина вимушена була відступити.
2. Важка битва під Берестечком(18-30 червня 1651 року) Початок боїв – перевага Хмельницького Але найбільш кривавою і масштабною стала битва під Берестечкомліта 1651року. В цей час військо Я.Казимира було сильнішим (краще озброєним, укомплектованим професійними воїнами – поляками, литовцями, німцями, французами і угорцями), але козаки, зі своїми союзниками татарами, не хотіли їм поступатися. Два тижні жаркого літа бої йшли з перемінним успіхом. Але, поки що, перевага була на боці Богдана Хмельницького. Дуже добре проявили себе в боях козаки полковника Івана Богуна, які добре укріпили козацький табір, застосовували в боях «гуляй – городи», просуваючись поступово вперед. Перелом в битві 29 червня 1651 року став активніше діяти князь Ярема Вишневецький, чия кіннота, під гуркіт барабанів, хоробро кинулася в атаку на козаків. Наступного дня, польський король наказав відкрити гарматний вогонь по наступаючій татарській кінноті. Від такого інтенсивного артобстрілу, татари стали панічно тікати у степ. Були поранені сам кримський хан та полководець Тугай–Бей. Німецькі найманці - піхотинці прорвали козацькі ряди. Хмельницький наказав відступити за укріплення Пляшівського табору, а сам рушив у степ,за відступаючими татарами, щоб затримати їх. Богдан мав гостру розмову з ханом, який відмовлявся надалі вести бої. Раптом, хан наказав полонити самого Хмельницького, а його охоронців вбити. Дехто з істориків вважає, що хан вів подвійну гру, пообіцявши королю привезти живим Хмельницького. Козацька старшина, лише через три дні, викупила Хмельницького з полону. Але, позбавлені генерального командування, не знаючи подальшого плану дій, козаки розгубилися, що спричинилося на результаті битви. Це була досить значна поразка козаків. Актори Б.Ступка(Хмельницький), А.Фаренці(хан) та О.Домогаров(Богун) у фільмі «Вогнем і мечем» Оборона козацького табору Іваном Богуном Десять днів обложені козаки, інколи під сильним дощем, мужньо відбивали атаки польських військових. Здійснювали й відчайдушні вилазки. З-за відсутності Хмельницького наказним гетьманом було обрано полковникаІвана Богуна. Козаки відкинули ультиматум про капітуляцію. Але, через деякий час стала гостро відчуватися нестача боєприпасів, питної води. Більше стало поранених. Ситуація була майже безвихідною. Богун розробив план порятунку з оточення.Він наказав лагодити переправу через болота річки Пляшівку. Зв’язували гілки і стовбури дерев, роблячи гаті, вимощували переправу з допомогою сідел, возів, наметів, військового спорядження. Стримуючи й відволікаючи противника, Богун вивів частину козацького війська з оточеного табору. Було врятовано 20 тисяч кіннотників й частину артилерії. Один загін козаків на переправі укріпився на маленькому острівці і захищався до кінця. Останній козак, стримуючи поляків, отримав чотирнадцять ран і не здався. Це вразило польського короля. Він обіцяв помилувати героя, але козак відповів, що про життя вже не дбає і хоче померти як воїн… Тільки за день переправи 10 липня козаки втратили до 8 тисяч чоловік. Польське військо захопило 18 гармат, скарбницю, булаву, прапор і печатку гетьмана. Кадри з фільму «Богдан – Зіновій Хмельницький» Додаток. Битва під Лоєвим і захоплення литовцями Києва
3. Білоцерківський мирний договір 18 вересня 1651 року Умови договору Визволений з татарського полону Б.Хмельницький розіслав з Білої Церкви наказ усім полковникам прибути до його ставки з уцілілими полками .Зібралося близько 25 тисяч козаків. Натиск ворога козаки, поблизу Білої Церкви, змогли зупинити. Несподівана для М.Потоцького могутність козацького війська, власні проблеми з пораненими, харчами примусили польський уряд згодитися на переговори. Мир був потрібен і Б.Хмельницькому, війська якого були потріпані і втомлені боями. Переговори очолили з польського боку сенатор Адам Кисіль, з українського – писар Іван Виговський. Умовами Білоцерківського миру були: · під владою Б.Хмельницького залишалося лише одне воєводство – Київське; · реєстр козацьких військ зменшується з 40 тисяч до 20 тисяч чоловік; · козаки, що не потрапили в реєстр (випищики) переводилися в селянський стан; усі селяни повинні були повернутися в маєтки, до своїх панів; · гетьман позбавлявся права вести самостійну зовнішню політику і повинен був підкоритися владі польського коронного гетьмана; · гетьман розривав союз з Кримським ханством. Значення договору Умови Білоцерківського миру були принизливими, тому викликали невдоволення в народі. Почав виникати опір українському чиновництву і адміністрації, заворушення. Але,сам Хмельницький вважав цей договір вимушеним компромісом, що давав можливість виграти час, зібрати сили для боротьби з ворогом. Вже у травні 1652 року Хмельницький анулював умови договору.
Кадри з кінофільму «Богдан Хмельницький» (режисер І.Савченко)
4. Воєнні дії 1651-1653 років Битва під Батогом 22-24 травня 1652 року 22 - 24 травня 1652 року відбулася знаменита битва під Батогом. Українська армія, оточивши польський табір, атакувала одночасно з усіх боків. Першим вступив в бій Тимош Хмельницький, а згодом Богдан. В цій битві, гетьман блискуче показав увесь свій талант, майстерність військового стратега (битву під Батогом історики порівнювали з перемогою Ганнібала при Каннах). Козаки прорвали оборону поляків. Коли перевага нападаючих козаків стала очевидною, польські гусари кинулися до річки, щоб врятуватися вплав, кинувши напризволяще піхоту. Польський командувач Калиновський, з оголеною шаблею пробував зупинити панічну втечу. Від гарматного пострілу загорілися вози з сіном і намети. Зчинилася ще більша паніка. До вечора загинуло в бою до 8 тисяч польських піхотинців і половина шляхтичів – гусарів. Загинув і сам коронний гетьман Калиновський. Такою була кривава помста за Берестечко. Історики вважають, що у травні – червні 1652 року була відновлена повна влада гетьманського уряду і Білоцерківський договір втратив свою чинність. Походи козацького війська в Молдавію Козаки здійснювали походи до Молдавії, щоб примусити молдавського господаря Василя Лупула розірвати союз з Річчю Посполитою.
Читайте також:
|
||||||||||||||||||||||||||||
|