МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||||||||||||||||||||||||
Богдан Хмельницький Тимош Хмельницький Розанда Лупул Василь Лупул
Молдавські походи козаків
Розправи карателів С.Чернецького В цей час воєнні дії на Україні продовжувалися. Польський уряд направив для придушення українського повстання загони карателів, які очолив польний гетьман Стефан Чернецький. Він люто ненавидів повстанців. Під час битви під Батогом, Чернецькому лише чудом вдалося врятуватися. Втративши коня, сховавшись за копицею сіна, він спостерігав над розправою повстанців над поляками. Пізніше на нарадах Чернецький твердив, що ніяких компромісів з Хмельницьким не може бути. Чернецький люто знищував села, містечка, що бунтували, підтримували повстанців. Його прозвали «Рябою Собакою» за леопардову шкіру, яку носив на плечах та за жорстокість.
Т.Шевченко «Дари в Чигирині» Г.Нарбут Портрет Б.Хмельницького Стефан Чернецький (гравюра)
Облога Жванця (вересень-грудень 1653 року) Восени 1653 року 40-тисячна польська армія Яна Казимира опанувала Поділля. Вона зупинилася на відпочинок біля містечка Жванець поблизу Дністра. Війська Б. Хмельницького разом з татарським загоном(союз з татарами був відновлений 1652 р.) взяли в облогу польський табір. Облога тривала з вересня по грудень 1653 року. В польському таборі почалися голод і епідемії. Декілька відчайдушних поляків вночі непомітно залишили табір, і таємно зустрілися з кримським ханом, підкупили його. Хан почав умовляти Хмельницького припинити облогу, за що король погодився відновити Зборівський мир. Зваживши на втомленість військ Хмельницький погодився. Армія козаків повернулася на Наддніпрянщину.
Лекція № 11. Українсько-московський договір 1654 року Завершення Визвольної війни
1. Пошук союзників. Відносини з Московським царством Виснаження України Довга війна підірвала економічну структуру країни. Шість років боїв втомили людей. Господарством фактично ніхто не займався. Почалися труднощі з провіантом. Вичерпувалися фінанси. Постійні мобілізації населення, реквізиції, розправи карателів, епідемії чуми і холери спустошили біля 100 міст і масу сіл. Країна потребувала мирної передишки. У серпні – вересні 1653 року Хмельницькому вдалося зібрати лише біля 30 тисяч війська. Втома народу була настільки великою, що збільшилися втечі на Слобідську Україну(полковник Іван Дзиковський з полком переселився на Слобожанщину, заснував у 1652 році на річці Тиха Сосна, що впадає в Дон, місто Острогозьк). Багато людей втікали на територію Московського царства. Неодноразово спалахували стихійні виступи селян і козаків-голоти проти політики гетьмана Хмельницького. Особливо, люди були незадоволені союзом з Кримським ханством. Сам хан неодноразово зраджував Хмельницького, а його люди грабували населення. Річ Посполита готувалась до нового походу.
цар Олексій Михайлович Романов Богдан Хмельницький Зустріч московських і українських посольств
Можливі союзники В таких умовах для Б.Хмельницького було важливо знайти нових союзників(див. таблиці):
Причини союзу з Московським царством
Додаток.Відносини з Московським царством
Незважаючи на тісні відносини, московський цар Олексій Михайлович не квапився з розв’язанням цього питання. Росія була виснажена війнами, цар не хотів розривати Полянський мир 1634 року з Річчю Посполитою. Дізнавшись, що Хмельницький має намір підписати союз з Туреччиною, цар почав заохочувати уряд до розв’язання питання. 1 жовтня 1653 року відбулося засідання Земського Собору (парламенту)в Москві. Він прийняв рішення: «гетьмана Хмельницького і все військо Запорізьке з містами і землями прийняти», а також почати війну з Річчю Посполитою. Російські урядовці розпочали підготовку: навчання, підготовку спорядження, харчів, закупку зброї за кордоном. Польщі об’явили війну. Але, заключно, питання про об’єднання Гетьманщини і Московщини повинна була затвердити Генеральна Рада.
Переяславська Рада 1654 року (картини різного часу) 2. Переяславська Рада 8 січня 1654 року Прибуття посольства На Україну прибуло російське посольство на чолі з боярином Василем Бутурліним. Для зустрічі Хмельницький обрав місто Переяслав, яке не було зруйноване війною. 7 січня Хмельницький зустрівся з російським послом, а рано вранці, 8 січня, скликав Старшинську Раду, яка одноголосно вирішила питання про перехід під протекторат Московської держави. Переяславська Рада Це був чудовий морозяний сонячний ранок. В цей день, 8 січня 1654 року, на площі в Переяславі зібралися городяни, селяни з навколишніх сіл, представники козацьких полків, розквартированих на звільнених від Польщі землях, представники духовенства, феодали – тобто Генеральна Рада (її називали Переяславська Рада). На площу вийшов гетьман Б.Хмельницький з козацькою старшиною. Гетьман виступив з полум’яною промовою. Сказав про ті жертви, що поніс народ український у Визвольній війні. Підкреслив, що є кілька можливих союзників, але все ж перевагу він віддає православному владиці – цареві московському. Єдиний спосіб закріпити завоювання українського народу є союз з Московським царством, з’єднання братніх народів.
Читайте також:
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|