Нью-Йоркська група поетів – об’єднання українських поетів емігрантів, 1958 - Нью-Йорк, представники: Богдан Бойчук, Віра Вовк, Юрій Тарнавський, Емма Андріївська.

На могилі написано: “Ми є. Були. І будем. Й Вітчизна наша з нами”.

Роман “Тигролови” – у 1944 виданий під назвою “Звіролови”, згодом перероблений і в 1946 – “Тигролови”.

Жанр: пригодницький роман (насичений пригодами, несподіваними поворотами).

Композиційний принцип: принцип дихотології – це коли сюжетні лінії розгортаються паралельно, протиставляються, зіставляються (Многогрішний(прототип Івана Багряного), Медвин).

Тема: трагічна доля людини-особистості в радянському тоталітарному режиму.

Ідея: перемога добра над злом; за будь-яких обставин, кожен передусім має бути Людиною.

Стиль: неореалізм + елементи романтики +філософія екзистенціалізму.

МУР – об’єднання українських письменників, з метою консолідувати українських літераторів, які після Другої світової війни опинилися в таборах Німеччини і Австрії. 1945 – 1948 - виникло в Німеччині (Улас Самчук).

Представники: Багряний, Маланюк, Клен, Улас Самчук, Тодось, Осмачка.

Ознаки або діяльність:

- видавнича діяльність; - відмова від теорії національного реалізму; - орієнтація на Європу.

Завдання:- об’єднати творчі сили України; - створення власного видавництва;

- кожен поет має йти окремою, індивідуальною дорогою, розробляючи свій стиль;

- дотримуватись естетичних критерій поезій; - модернізація поетики.

Олександр Петрович Довженко – 10.09.1894 народився в селі Сосниця на Чернігівщині (річка Десна). Батьки заміжні селяни, вели родовід від козаків. У них було 14 дітей, вижило тільки двоє – Сашко і його сестра Поліна.

Освіта: Сосницька парафіяльна школа, Сосницьке училище, Глухівський інститут (єдиний заклад куди приймали дітей селян), Київський комерційний інститут; був вільним слухачем лекцій Академії мистецтв, переїхав до Харкова.

Робота: вчителював, 1921-1923 – перебував на дипломатичній роботі (Польща, Франція, Німеччина). Був одним з засновників ВАПЛІТЕ.

Покинув Харків і переїхав до Одеси. Це був найяскравіший період творчості, виходять твори які стали фурором кінематографу: “Ягідка”, “Сумка” – комедії; “Звенигора”, “Земля” – принесли світову славу.

У 1958 Брюсселі фільм “Земля” було визнано найкращою кінокартиною “усіх часів і народів”. Чарлі Чаплін надіслав вітальну телеграму Довженку.

1930 – побував у Берліні, Празі, Парижі, Лондоні, де вивчав техніку звукового кіно. Довженко зняв перший звуковий фільм “Іван” (1932). За всі зняті ним фільми, його звинувачували у націоналізмі. 1932 – переїхав до Москви. Бо залишатись в Україні стало небезпечно.

“Аероград”та ”Щорс” знімає на замовлення Сталіна.

Перед війною його прийняли до Спілки письменників СРСР, призначили художнім керівником Київської кіностудії. Біля Одеської і Київської кіностудії посадив яблуневі сади.

Творчість: військовий кореспондент, вів записи з яких виникла його книга “Щоденник”. У ньому розкрито особисту, життєву і творчу драму письменника, особливо після заборони твору “Україна в огні”. Твір не сподобався Сталіну.

Заборонили працювати на Київській кіностудії, влада відібрала в нього Київську квартиру, примусивши остаточно оселитися в Москві. В тузі за рідним краєм народилась автобіографічна повість “Зачарована Десна”.

25.11.1956 – помер, похований на Новодівичому кладовищі в Москві. Довженко започаткував кіноповість- сценарій, перероблений для читання; жанр художнього твору, що поєднує ознаки кіно (фрагментарність і динамізм оповіді, монументалізм образів і зорових вражень) і повісті (епічність і психологізм, метафоричність, авторські відступи і широкі пейзажні картини).

“Україна в огні” (1943) – неореалізм, ознаки: поглиблений психологізм; типові характери в типових осіб; відтворення внутрішнього світу героїв; історизм у відтворенні явищ дійсності.

Жанр: кіноповість.

Тема: зображення початку Великої Вітчизняної війни; жахливого наступу фашистів і відступ радянських військ.

Ідея: утвердження незнищенності української нації, високої моралі українців під час Великої Вітчизняної війни. Пісня “Ой піду я до роду” є обрамленням твору.

Історія написання: вписалась на фронті, написанню кіноповісті передував нарис “Україна в огні” та трьох оповідань:

“Незабутні”, “На колючому дроті”, “Перемога”.

1944 – Сталін скликав засідання політбюро і виголосив доповідь про “антиленінські помилки і перекручення кіноповісті О. Довженка “Україна в огні””. Сталін не дав наказу до його розстрілу, розраховуючи, що стане головним героєм твору.

“Зачарована Десна” (1957) – неоромантизм.

Жанр: кіноповість; автобіографічне оповідання (дав визначення см автор).

Тема: зображення дитинства і джерел формування митця.

Ідея: оспівування краю дитинства, його людей, природи.

Оповідач: малий Сашко.

Основна форма змалювання: спогади зрілого майстра.

Два плани зображення: малий Сашко; Дорослий митець.

Витоки таланту: митець може сформуватись тільки пізнавши – історії рідного краю; традиції; морально-етичні ідеали.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Сучасні ДД, їх класифікація та коротка характеристика.	\|	ЗАНЯТТЯ № 2.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.