Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Переяславська Рада 1654 року

«Хто з нами не згодний - тому вільна дорога!», - гучно сказав Богдан. Пропозиція була зустрінута одностайним схваленням: «Волимо під царя московського, православного!». Потім відбулася присяга на вірність цареві старшини, козаків і міщан. Хмельницький також бажав, щоб і посол Бутурлін присягнув від імені царя, на що боярин відповів, що цар йому вказівок на це не давав, і що по традиції цареві присягають його піддані. Далі Бутурлін запевняв схвильованого Хмельницького, що цар дотримає дану козакам обіцянку(почне війну з Річчю Посполитою). Його слова заспокоїли українську сторону. 284 представники найвищого прошарку козацької старшини присягнули.

Згодом складали присягу полки, міста. Посольство побувало у 117 містах України для прийняття присяги. Вона проходила без ускладнень. Селянство не присягало. Серед тих, хто відмовився, були представники козацької старшини І.Сірко, І Богун, Й.Глух, окремі козаки з різних полків, духовенство Києва з митрополитом Сильвестром Косовим.

 

3. «Березневі статті» («Статті Богдана Хмельницького») – українсько-московський державний договір 1654 року

Прийняття статей

У березні 1654 року козацька делегація на чолі з переяславським полковником Павлом Тетерею та генеральним суддею Самійлом Зарудним прибули до Москви. Переговори тривали з 13 по 28 березня 1654 року. Хмельницький подав свій проект договору (23 статті). На його основі було сумісно прийнято 11 статей договору, а, також, цар надав 2 грамоти «Передача Хмельницькому Чигиринського староства» і «Маєтності козацької старшини». Переговори не торкалися лише церковних і селянських питань.

Суть «Березневих статей»1654 року

«Березневі статті» передбачали:

· Україні надавалася широка автономія: визнавалася держава «Військо Запорізьке»(«Гетьманщина») з певними елементами республіканського устрою;

· на Україні зберігається гетьманська форма правління, військово-адміністративна система. Гетьман і козацька старшина обираються на Радісамостійно, самими козаками;

· зберігався територіально-адміністративний поділ: Київське, Чернігівське, Брацлавське і частина Волинського воєводств; поділ на полки, сотні тощо;

· цілковита незалежність у проведенні внутрішньої політики (цар і воєводи не втручаються в українські справи);

· Україна має право вільних зносин з іншими державами, крім Речі Посполитої і Туреччини( з ними – лише з дозволу московського царя);

· збереження традиційних прав і привілеїв, вольностей населення;

· реєстр козацького війська – 60 тисяч чоловік; козацька старшина отримувала плату за службу і грошіна утримання війська;

· вводиться контроль за збиранням податків в царську казну;

· розміщення в Києві і Чернігові російських воєвод з загонами.

Значення: «угода зафіксувала незалежність України від Речі Посполитої та давала можливість разом із Росією перемогти та об’єднати всі українські землі в межах гетьманської держави»(С.В.Кульчицький). Це була програма широкої автономії. Деякі історики, (такі як Ю.Мицик, О.Субтельний) вважають цей союз, в цілому, рівноправним і взаємовигідним, трактують його навіть як конфедерацію – союз самостійних держав, створених з певною метою, здебільшого – зовнішньополітичною.

Переваги й недоліки союзу з Росією (Московською державою)

Позитивне Негативне
1) врятування від поневолення Польщею, Литвою, Кримом і Туреччиною; 2) звільнення від національного і релігійного гніту; 3) збереження і подальше формування української нації, культури; 4) ліквідація кріпосницького гніту на Лівобережжі. 1) через деякий час царський уряд і поміщики Московщини почали обмежувати автономію України, утискувати права і привілеї населення; 2) у 18 столітті гетьманство заборонили і зруйнували Запорізьку Січ; 3) у 19 столітті розпочався наступ на культурні права, почалися утиски української мови.

 

4. Війна Росії з Польщею за Україну

Нові воєнні дії

У 1654 році, виконуючи свої зобов’язання перед Україною, уряд російського царя Олексія Михайловича об’явив війну Речі Посполитій, виступивши на захист України. Російська армія об’єдналася з козацькими військами. Битви відбувалися на території Білорусії і Правобережної України. Вже на початку війни російсько-українські війська оволоділи Смоленськом. В цей час Польща несподівано уклала союз з Кримським ханством.

До осені 1654 року 20 тисячний корпус Василя Золотаренка визволив усю Білорусію і запровадив там козацький устрій. Однак почалися й перші суперечки з московським урядом про долю Білорусії, яку Хмельницький хотів приєднати до Гетьманщини.

Пізніше, восени, бої перемістилися у Південно-Західну Україну. Татари, які були на стороні поляків, нещадно спустошували край. Докладний опис цього лиха подається в рапорті одного польського командира: «За моїми підрахунками, число самих лише мертвих немовлят, знайдених на дорогах та у замку, сягнуло 10 тисяч. Я наказав поховати їх у полі… Старших погнали у неволю. Групи вцілілих селян блукають, оплакуючи своє горе».

Брацлавщину поляки і татари перетворили в пустелю. Під час воєнних дій стався випадок, що характеризує всю гостроту конфлікту. В жовтні 1654 року переважаючі сили поляків узяли в облогу козацьку фортецю Бушу, знищили частину козаків і оточили замок. У цю мить удова вбитого козацького ватажка Завісного підпалила пороховий погріб, висадивши в повітря себе, й чимало атакуючих поляків.

Добре захищалася й Умань, під керівництвом Івана Богуна. Унаслідок жорстоких боїв на Правобережжі, сплюндрованими й фактично безлюдними лежали ті недавно колонізовані землі, що досягли значного розвитку. Нещастя та розруха охопили й Польщу. На допомогу Хмельницькому на Україну прибула російська армія воєводи В.Шереметьєва.

Битва під Охматовим і похід на Західну Україну В січні 1655 року розгорнулася битва під Охматовим на Чернігівщині. Російсько-український табір атакували поляки. Три дні козаки і російські солдати, на лютому січневому морозі, лежачи на снігу, захищали свій табір. І тільки підмога Вінницького полку Івана Богуна, що вдарив в тил ворогу, врятувала оточених. З обох сторін загинуло до 30 тисяч воїнів, але українсько-російське військо перемогло. Поляки і кримчаки відступили за Буг.

У травні 1655 року Хмельницький визволив спустошену Брацлавщину.

 

Кадри з польського фільму «Потоп» про події 1655-1657 рр.

Літом і осінню 1655 року відбувся спільний похід українських і російських військ на Західну Україну. Росіяни і українці виграли декілька боїв.

Ще більше погіршилося становище Речі Посполитої, коли, влітку 1655 року, на неї напала Швеція. Польські історики часто називають цей період «Потопом».

Але Швеція почала війну і з Росією також, що ускладнило ситуацію на фронтах.

 

Спільний похід українських і російських військ на Західну Україну і Білорусію (детальніше)

Літом і осінню 1655 року відбувся спільний похід українських і російських військ на Західну Україну. У Городоцькій битвіполяки М.Потоцького зазнали поразки. В Білорусі росіяни розгромили військо литовського гетьмана К.Сапеги, захопивши Вільно, Пінськ, Городно. Також, влітку 1655 року, скориставшись війною, яку вели поляки на півдні та сході, з півночі раптом напали шведи, окупувавши велику частину Польщі. Захоплена шведами, росіянами та українцями Річ Посполита могла розвалитися у будь який момент. Польські історики часто називають цей період «Потопом». В листопаді 1655 року Хмельницький і Бутурлін оточили Львів. Але звістка про татарський напад на Поділля змусла українців повернутися назад, назустріч кримським татарам. Зате, для Хмельницького, вступ до конфлікту шведів, надав нові дипломатичні та військові можливості. Проте, поряд із новими можливостями, шведи створювали для гетьмана й ускладнення. Прагнучи звести давні рахунки, вони розпочали війну з Московією. Хмельницький опинився у делікатній ситуації, коли його сюзерен воює з його ж новим союзником. Напруження у стосунках між українцями і московитами стало вириватися назовні.(За даними Інтернету)

Віленське перемир’я 1656 року

Росія, занепокоєна величезними втратами у війні, втручанням у війну шведів, була змушена підписати з Польщею Віленське перемир’я (за пропозицією Польщі). Поляки обіцяли корону Олексію Михайловичу, російському цареві. Російські війська припинили бої з поляками, відбиваючи лише атаки шведів. Незадоволений таким політичним кроком російського царя, Б.Хмельницькийшукає іншого союзника. Лише частина українських земель була визволена. У роздратованому листі до царя Хмельницький порівнював поведінку росіян з поведінкою шведів: «Шведи — люди честі: пообіцявши дружбу і союз, вони дотримуються слова. Проте цар, уклавши перемир'я з поляками …вчинив з нами безсердечно».

Розчарований, Богдан Хмельницький починає пошуки нових союзників для боротьби з Польщею для остаточного визволення українських земель.

 

Б.Хмельницький Георгій(Юрій)ІІ Ракоці Карл Х Густав – король Швеції

Було утворено Семигородський союз(Україна, Швеція, Трансільванія).

Але похід на Річ Посполиту з такими союзниками закінчився повним провалом.

 

Семигородський союз 1656-1657 років і його провал

Незабаром шведські та українські дипломати вже обговорювали проведення спільних походів проти поляків, а шведи пообіцяли допомогти Хмельницькому у створенні Київського князівства. У 1656 році, відчуваючи неминуче падіння Речі Посполитої, інший сусід — Георгій ІІ Ракоці Семигородський, князь Трансільванії також звернувся до гетьмана. Було утворено Семигородський союз(Україна, Швеція, Трансільванія).Разом вони вчинили спільний похід на Польщу з метою її поділу. Спираючись на таку могутню підтримку, Хмельницький зайняв безкомпромісну позицію щодо поляків, наполягаючи на тому, щоб під його владу перейшли всі українські землі, включаючи Галичину та Волинь. Об'єднаний українсько-семигородський похід на Польщу закінчився катастрофічним провалом. В цей же час російське військо нанесло декілька поразок шведському війську в Прибалтиці і знесилило його, і шведи не проявляли активності в боротьбі з Польщею. Трансільванське військо було розбито татарами і поляками. Козацький корпус Антона Ждановича відступив до Лівобережної України. а незадоволене козацтво вчинило заколот, звинувативши у поразці гетьмана. (За даними Інтернету).

4 вересня 1657 року, вражений звісткою про поразку,тяжко хворий Богдан –Зіновій Хмельницький помирає в Чигирині.

 


Читайте також:

  1. Переяславська рада
  2. Переяславська рада
  3. Переяславська Рада 1654 р. та її історичне значення
  4. Переяславська рада 8 січня 1654 року
  5. Переяславська Рада і Березневі статті 1654 року, їх оцінка в сучасній історіографії.
  6. Переяславська рада і «Березневі статті» Б. Хмельницького 1654 р.
  7. Переяславська Рада. Березневі статті 1654р.
  8. Переяславська рада. Договір України з Росією 1654р. (березневі статті), його наслідки.
  9. Переяславська рада. Договір України з Росією 1654р. (березневі статті), його наслідки.
  10. Переяславська рада. Укладення українсько-російського договору та його значення
  11. Переяславська угода




Переглядів: 1014

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Богдан Хмельницький Тимош Хмельницький Розанда Лупул Василь Лупул | Плани практичних занять з курсу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.012 сек.