• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Плани практичних занять з курсу

Робота

Вступ.

ПРАКТИКУМ

Л.О.Скворцова

З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів

Донецьк - 2007

УДК 9 (Укр)

Методичний посібник „Практикум з Історії України” для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів / Палкін В.А., Скворцова Л.О. – Донецьк: „ДЕГІ”, 2007. – 201 с.

Рецензенти: Саржан А.А. – зав. каф. Історії України та права Донецького національного технічного університету, д-р іст. наук, професор.

Липинський В.В. – професор кафедри Донецького національного технічного університету, д-р іст.наук, професор.

Рекомендовано до друку НМК Вченою радою ДЕГІ

(протокол № 7/06-07 от 22.02.2007)

Пропонований практикум розроблено відповідно до принципів і вимог Болонського процесу. Це спроба розглянути дидактичні принципи і методику організації засвоєння знань студентами у нових умовах підвищення мотивації до самостійної навчальної праці.Практикум складається з тематики семінарських занять, а також с текстів модульних та підсумкового контрольних зрізів для оцінювання стану засвоєння студентами теоретичних знань, практичних навичок і вмінь з курсу „Історія України”.

© Палкін.В.А., Скворцова Л.О., 2007

© Кафедра гуманітарних дисциплін, ДЕГІ, 2007

Зміст

Вступ

1. Освітня професійна программа з курсу „Історія України”

2. Вимоги державного стандарту освіти з курсу „Історія України”

2.1. Тематичний план курсу

2.2. Робоча програма

2.3. Перелік змістовних модулів

3. Форми поточного та рубіжного контролю студетів

3.1. Родподіл балів при рейтинговій системі оцінювання

3.2. Відношення шкали балів і оцінок

4.Плани практичних занять з курсу

4.1. Методичні рекомендації до підготовки семінарських занять

4.2.Плани семінарськіх занять

5. Завдання поточного контролю зі змістовного модулю №1

5.1.Методичні рекомендації до написання індивідуальних завдань

5.2.Індивідуальні завдання

6. Завдання поточного контролю зі змістовного модулю №2

6.1. Методичні поради щодо написання і захисту рефератів

6.2. Тематика рефератів

7. Завдання поточного контролю зі змістовного модулю №3

7.1. Методичні рекомендації до написання лабораторно –

рактичної роботи

7.2. Лабораторно-практични роботи

8. Тести до рубіжного контролю з курсу «Історія Украіни»

Література

Сьогодні до Болонського процесу прийнято 45 країн. Україна робить послідовні кроки з метою зближення вищої освіти до європейських країн і входження з 2005 року до Болонського процесу. Міністерство освіти і науки України започаткувало запровадження нової моделі кредитно – модульної системи в Україні, яка, очевидно, поглибить систему ECTS.

Запровадження кредитно – модульної системи навчання – це не лише виконання першочергових цілей і завдань Болонської декларації, а й пошук нових навчальних технологій, які б забезпечили високу якість вищої освіти, а також створили систему критеріїв порівнюваності вищих закладів освіти різних країн.

Пропонований практикум розроблено відповідно до принципів і вимог Болонського процесу. Це спроба розглянути дидактичні принципи і методику організації засвоєння знань студентами у нових умовах підвищення мотивації до самостійної навчальної праці.

Практикум складається з тематики семінарських занять, а також с текстів модульних та підсумкового контрольних зрізів для оцінювання стану засвоєння студентами теоретичних знань, практичних навичок і вмінь з курсу „Історія України”.

Контрольні зрізи урізноманітненні за формою проведення: індивідуальні завдання, захитст рефератів, практичні роботи з опрацюванням історичних джерел. Для підготовки до підсумкового зрізу пропонуються 600 тестів.

Для модульних зрізів і семінарських занять подані методичні вказівки з рекомендаціями в організації підготовки й виконання визначених творчих робіт.

Посібник пропонується студентам для використання під час семінарських занять та модульних зрізів, а також усім, хто цікавиться і веде активний пошук нових підходів до організації навчання студентів.

1. Вимоги державного стандарту освіти з курсу „Історія України”

1.1 Дисципліні „Історія України” є базовою дисципліною навчального плану підготовки бакалаврів економіки. На її вивчання відведено 144 навчальних годин або 4 кредитів.

1.2 Анотація курсу „Історія України”

Мета: надання знань про сутність соціально – політичних процесів, що відбувалися в минулому й відбуваються в сучасній Україні, їх об’єктивну зумовленість, взаємозв’язки та взаємозалежності.

Завдання: вироблення вмінь аналізувати й оцінювати явища політичного розвитку українського суспільства в контексті світової історії, зіставляти історичні процеси з епохами, застосовувати набуті знання для прогнозування суспільних процесів; формування свідомості громадянина й патріота України.

Предмет: історична діяльність і суспільне життя українського народу в соціально – політичній та державотворчій сферах суспільства.

Зміст дисципліни розкривається в темах:

1. Витоки українського народу та його державності.

2. Україна княжої доби та її роль у світовій історії.

3. Україна в складі Польщі.

4. Козацька доба.

5. Визвольна війна українського народу середини 17 ст.

6. Формування української держави.

7. Велика руїна.

8. Гетьманщина.

9. Ліквідація української автономної державності.

10. Україна у складі Російської та Австро-Угорської імперій.

11. Українська національна демократична революція (1917-1921рр.).

12. Міжвоєнний період історії українського народу (1921-1039 рр.).

13. Україна в роки Другої світової війни.

14. Суспільно-політичний, соціально-економічний розвиток України від другої половини 40-х до початку 80-х рр. 20 ст.

15. Національно – державне відродження українського народу.

16. Незалежна Україна в соціальному світі.

Після вивчення курсу студенти повинні знати:

§ суть історичних процесів і фактів, форми їх прояву;

§ історичні форми розвитку української держави за послідовною хронологією;

§ наукові засади історичного розвитку українського народу в системі світової цивілізації.

Уміти:

§ порівнювати, пояснювати, аналізувати, узагальнювати і критично оцінювати історичні факти та діяльність осіб, спираючись на здобуті знання, на основі альтернативних поглядів на проблеми;

§ зіставляти історичні події, процеси за періодами (епохами), орієнтуватись у науковій періодизації історії;

§ працювати з усіма доступними джерелами знань, самостійно добувати історичну інформацію;

§ аргументовано, на основі історичних фактів обстоювати власні погляди на ту чи іншу проблему, толерантно ставитися до протилежних думок, виявляти розбіжності в позиціях, критично ставитись до тенденційної інформації.

2. Вимоги державного стандарту освіти з курсу „Історія України”.

2.1. Тематичний план курсу „Історія України”

2.2. Робоча програма.

2.3. Перелік змістових модулів.

3. Форми поточного та рубіжного контролю.

Поточний контроль здійснюється на кожному семінарі у формі усного опитування або письмового експрес-опитування. Передбачається одна письмова модульна контрольна робота, виконання двох індивідуальних завдань на протязі семестру, а також письмовий екзамен по змісту 4 модулів.

3.1. Розподіл балів при рейтинговій системі оцінювання

3.2. Відношення шкали балів і оцінок

Опитування на семінарах Індивідуальні завдання

Оцінка Бал Оцінка Бал

2 0 2 0-2

3 1 3 5

4 2 4 7

5 3 5 10

Лабораторно-практична Захист рефератів

Оцінка Бал Оцінка Бал

2 0-2 2 0

3 5 3 6

4 7 4 8

5 10 5 10

Участь у наукових конференціях, олімпіадах, конкурсах:

§ участь у інститутських заходах – 5 бал.;

§ зайняте призове місце – 8 бал.;

§ участь у заходах інших вузів – 8 бал.;

§ зайняте призове місце – 10 бал.

4.1. Методичні рекомендації з підготовки до семінарських занять

Семінарські заняття є необхідною складовою частиною навчально – виховного процесу у вищій школі, однією з головних форм вивчення студентами гуманітарних та суспільних дисциплін, зокрема курсу „ Історія України”. Вони допомагають студентам закріпити, поширити й поглибити ті знання, які були одержані на лекціях і здобуті при самостійній роботі з джерелами та літературою. Семінар – це школа самостійного мислення і висловлювання студентів, розвитку їх ораторських та дискусійних здібностей. Крім того – це форма навчання, яка виявляє рівень та якість самостійної роботи студентів з джерелами та літературою при підготовці до семінару, засвоєння ними лекційного матеріалу.

На семінарах студенти перетворюють свої знання у свідомість, підіймають їх до наукового рівня, вироблюють навички самостійної підготовки рефератів, доповідей, інформацій, публічних виступів, вміння брати участь в творчих дискусіях, поважати іншу думку. На семінарських заняттях студенти мають можливість поєднувати вивчення теоретичних положень з практикою, з актуальними проблемами соціально – політичного, економічного й культурного розвитку України.

У практиці проведення семінарських занять використовуються різноманітні форми та методи: система доповідей, розгорнута бесіда, обговорення рефератів, конвент-аналіз історичних джерел тощо. В окремих випадках доцільно проводити семінари у формах диспутів, дискусій, „круглого столу” і т.д.

Треба мати на увазі, що успіх семінару, якою б формою та метою він не проводився, завжди залежить від рівня підготовки та участі кожного студента в ньому.

В підготовці студента до семінару можна виділити такі етапи:

1. уважне ознайомлення з планом семінару і списком рекомендованої літератури та джерел;

2. вивчення фактичного матеріалу по кожному з питань семінару, використовуючи навчальну літературу й конспекти лекцій;

3. ретельне вивчення першоджерел з теми семінару і зробити необхідні записи. При цьому треба дати повні вихідні дані джерела: його назву, відомості про автора, вказати, коли, у зв’язку з чим, де вперше документ було надруковано;

4. скласти тезисний план, або розгорнутий план відповіді з усіх питань семінару;

5. рекомендується продумати та записати власні висновки з теми.

Таким чином, студент не тільки збагачує свої знання, але й виробляє в собі такі необхідні якості, як уміння аналізувати різноманітні історичні джерела, узагальнювати відомості. До кожної теми семінару подано орієнтований план занять, список літератури і джерел.

Семінарська робота починається з обговорення її обґрунтування (постановка питання). Обґрунтування теми семінару повинно бути викладено трьома - п’ятьома фразами. Слід намагатися до того, щоб не казати жодного зайвого слова. Обґрунтування теми необхідно формулювати не „з паперу”. Вільний виступ стимулює роботу мислення, надає навички безпосереднього спілкування з аудиторією, стимулює участь студентів в обговоренні виступу.

З першого семінару слід засвоїти головний закон будь-якого семінару: обговорення виступів проводиться не у вигляді „доповнень”, а у порядку оцінки того, що було вимовлено попередніми виступаючими по даному питанню. Думки повинні бути аргументовані фактами.

Розібравшись з обґрунтуванням теми семінару, слід перейти до розгляду запропонованого виступаючим студентом плану відповіді.

Оцінити план – зрозуміти, чи всі питання відповідають наявному фактичному матеріалу, чи вірно вони сформульовані, чи вдалі порядок та логіка їхнього розгляду.

Після цього можна перейти до викладення відповіді. При цьому слід намагатися відповідати аргументовано та стисло. Звичайний виступ не повинен перевищувати трьох – п’яти хвилин. Починаючи свій виступ, студент повинен знати, яким висновком він закінчить.

Студентам слід мати на увазі, що під час виступів вони можуть користуватися своїми конспектами лекцій, першоджерел, тезами, або розгорнутими планами. Важливо, щоб кожен студент взяв активну участь в обговоренні та з’ясуванні всіх питань, які винесені на семінар.

Обговорення відповідей на запитання є головним на семінарі. Воно передбачає оцінку постанови питання, плану викладення, вірності висунутих тез, переконливості аргументів, точності та мальовничості мови.

Щоб забезпечити активну участь в обговоренні всього, що було сказано на занятті, є доцільним робити записи у червоних зошитах, під гас виступів виступаючих.

Особливо важливі для більш повного з’ясування змісту теми, що вивчається – висновки, доповнення, корективи і оцінки ходу і підсумків семінару, які робляться викладачем. Все це і те нове важливе, що висловили студенти - колеги на семінарі, треба, перш за все глибоко уяснити та запам’ятати, а також записати стисло у свій конспект. Потім, при підготовці до підсумкового контролю знань всі ці додаткові нотатки дуже знадобляться й допоможуть компенсувати витрати часу, а головне засвоїти і показати глибокі і системні знання.

4.2.Плани семінарських занять

ЗМ-1

Тема 1. Східні слов’яни.

1.1.Теорії походження східних слов’ян.

1.2.Східнослов’янські племена на українських землях.

1.3.Етногенез українців.

ЛІТЕРАТУРА:29,31,36,48,114,123.

Тема 2. Україна періоду В.Великого.

2.1. Початок правління. Реформи князя.

2.2. Передумови та причини прийняття християнства в Київський Русі.

2.3. Хрещення Русі.

2.4. Історичне значення запровадження християнства.

ЛІТЕРАТУРА:29,39,42,47,48,52,101,152,153.

Тема 3. Галицько-Волинська держава та її значення.

3.1. Утворення Галицько-Волинської держави.

3.2. Політика Данила Галицького.

3.3. Галицько-Волинська держава за наступників Данила Романовича. Занепад держави.

3.4. Культура Галицько-Волинської держави.

ЛІТЕРАТУРА:21,28,36,39,52,57,114,123.

Тема 4. Політичне та соціально-економічне становище українських земель у складі Речі Посполитої.

4.1. Люблінська унія та її наслідки.

4.2. Соціально-економічний розвиток України. Запровадження панщини.

4.3. Міста і магдебурзьке право. Ремесла, підприємницьке виробництво, торгівля.

4.4. Виникнення братств. Криза православ’я. Берестейська церковна унія.

ЛІТЕРАТУРА:11,21,48,52,57,114,129,150,164.

Тема 5. Україна напередодні національно-визвольної війни українського народу (кінець XVI-перша половина XVII ст.).

5.1. Посилення соціального і національного релігійного гніту в Україні.

5.2. Визвольний рух в Україні в кінці 16 ст. Козацькі повстання.

5.3. Гетьман Н. Конашевич-Сагайдачний. Запорізькі козаки в битвах проти турків.

5.4. Козацькі повстання 20-30-х XVII ст. Ординація 1638 року.

ЛІТЕРАТУРА:48,53,57,72,105,108,123,172,173.

ЗМ-2

Тема 6. Українські землі наприкінці XVII-на початку XVIII ст.

6.1. Становище української держави в годи гетьманування І. Мазепи.

6.2. Гетьман П. Орлик та його Конституція України.

6.3. Посилення колоніальної політики Російської імперії щодо України.

6.4. Правління гетьманів П. Полуботка та Д. Апостола.

ЛІТЕРАТУРА:2,9,22,29,39,48,52,57,114,127.

Тема 7. Національно-визвольна і антикріпосницька боротьба в Україні в середині та у другій половині XVIII ст.

7.1. Причини, характер та форми народного протесту.

7.2. Гайдамацький рух, його характер і руйнівні сили.

7.3. Опришківський рух.

7.4. Коліївщина та її історичне значення.

ЛІТЕРАТУРА:29,39,52,109,123,127,129,173.

Тема 8. Українське національне відродження першої половини XIX ст.

8.1. Декабристи в Україні.

8.2. Кирило-Мефодіївське товариство та його діяльність.

8.3.Вплив Т.Г.Шевченко в український національний рух.

8.4. Національний рух на західноукраїнських землях.

ЛІТЕРАТУРА:31,39,57,69,70,88,93,138,139,167.

Тема 9. Український національний рух другої половини XIX ст. першої половини XX ст.

9.1. Українські громади та їх діяльність. Громадський соціалізм.

9.2. Поява народників. Народовольці в Україні.

9.3. Робітничий рух на Україні.

9.4. Політизація українського національного руху. Створення політичних партій.

9.5. Національний рух на західноукраїнських землях.

ЛІТЕРАТУРА:39,41,55,57,63,79,99,114,150.

Тема 10. Україна в першій світовій війні.

10.1. Причини, характер першої світової війни. Плани Антанти та Троїстого Союзу відносно України.

10.2. Воєнні компанії у 1914 - 1916 рр.

10.3. Утворення УСС.

10.4. Національно-визвольний рух в умовах війни.

ЛІТЕРАТУРА:33,39,52,57,98,107,130.

ЗМ-3

Тема 11. Спроби відновлення української держави у 1918-1920 рр.

11.1. Українська держава гетьмана П. Скоропадського.

11.2. Відновлення УНР. Утворення та політика Директорії.

11.3. Встановлення влади рад в Україні. Політика радянського уряду.

11.4. Основні уроки і прорахунки української національної революції.

ЛІТЕРАТУРА:19,33,39,40,54,57,64,101,142,157.

Тема 12. Україна в 30-ті роки.

12.1. Політика індустріалізації в Україні та наслідки.

12.2. Колективізація сільського господарства.

12.3. Голодомор 1932-1933 рр.

12.4. Утворення культу особи Сталіна. Репресії на України.

12.5. Культурний розвиток: здобутки і трагічні сторінки.

ЛІТЕРАТУРА:17,24,37,39,57,73,91,104,114,168,169.

Тема 13. Україна в період 1945-1964 рр.

13.1. Особливості відбудови в Україні.

13.2. Боротьба ОУН-УПА з тоталітарним ладом.

13.3. Реформи М.С. Хрущова, їх суперечливий і непослідовний характер, загальна спрямованність і значення.

13.4. Розгортання дисидентського руху, „Шістдесятники”, їх роль у національно-культурному житті.

ЛІТЕРАТУРА:5,39,52,57,103,107,114,137,160.

Тема 14. Україна в період перебудови (1985-1991 рр.).

14.1. Перебудова ,особливості проведення економічних та політичних реформ.

14.2. Відродження національно-визвольних процесів.

14.3. Етапи утворення незалежної держави.

14.4. Розпад СРСР та утворення СНД.

ЛІТЕРАТУРА:7,39,52,57,157,160,170.

Тема 15. Економічний, соціальний, культурний розвиток незалежної України.

15.1.Перехід до ринкових відносин, їх результат. Тенденції економічного розвитку на початку XXI століття.

15.2. Державна національна і соціальна політика в незалежній Україні. Міжнародні відносини.

15.3. Культурні та релігійні процеси в умовах незалежності.

15.4. Підсумки історичного шляху українського народу і найголовніші уроки історії боротьби за свободу, незалежність і державність.

ЛІТЕРАТУРА:8,39,57,76,80,90,97,114,122.

5. Завдання поточного контролю зі змістовного модулю №1

5.1. Методичні рекомендації до написання індивідуальних завдань

Індивідуальні завдання І-го модуля скомпановано за тематикою певного періоду історії України, починаючи зі стародавньої історії і закінчуючи укладанням „Березневих статей”, як результату національно-визвольної війни 1648-1654 рр.

Завдання побудовані за чотирма рівнями складності, що дозволяє студентам поступово переходити від питань репродуктивного характеру до більш складних творчих, пов’язаних з пошуковою діяльністю.

Перша вправа завдання, відповідь на яке повинно відображати безпосередньо суть питання, а основну інформацію можна знайти у підручнику або учбовому посібнику з історії України. Це питання репродуктивного характеру, що дозволяє проконтролювати мінімальний обов’язків рівень знань, вмінь та навичок студентів.

Друге питання пропонується виконати у вигляді таблиці. Цей метод перевірки знань студентів сприяє ефективному поясненню взаємозв’язку між історичними явищами та процесами. До того ж, у такий спосіб студенти демонструють прийоми логічного мислення, аналізу та узагальнення історичного матеріалу у певній системі, оцінки історичних фактів та явищ, діяльності історичних осіб.

Трете питання містить завдання більш складного рівня. Студенти відповідаючи на цьому рівні повинні не тільки продемонструвати набуті знання, а й доповнити, розширити відповідь, використати довідкові матеріали й висловлювати своє становлення до проблеми питання.

Четверте питання вправи містить підібрані документи та історичні джерела, які сприяють поглибленню і закріпленню почерпнутих знань, виробленню умінь самостійно здобувати знання та аналізувати складні явища та процеси, вимагають власних роздумів, суджень.

Таким чином побудова індивідуального завдання, її стиль дають можливість студентам цілеспрямовано організувати самостійну роботу, заохочують студентів до навчання, підтримують їх навчальну мотивацію, сприяють найбільш ефективному засвоєнню матеріалу.

Виконання вправ дасть Вам можливість систематизувати й узагальнити все, що Ви прочитали, вивчили та засвоїли, а також застосувати набуті знання для характеристики історичних процесів, подій, діячів. Робота над вправами є ефективним способом самоперевірки і самоконтролю.

Читайте також:

1. II. Мета вивчення курсу.
2. АКТУАЛЬНI ПРОБЛЕМИ І ЗАВДАННЯ КУРСУ РОЗМIЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ
3. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.
4. Актуальність курсу історіософії історії України
5. Актуальність курсу «Історіософія історії України».
6. Біохімічна ОБГРУНТУВАННЯ МЕТОДИКИ занять фізичною культурою і спортом з особами різного віку та статі
7. Види індивідуальних занять
8. Види навчальних занять.
9. Види, завдання та вимоги до проведення практичних(семінарських) занять
10. Види, завдання та вимоги до проведення практичних(семінарських) занять
11. Визначення маркетингу й ключових понять курсу
12. Визначення предмету курсу

Переглядів: 662