Переговори з польською стороною

В лютому 1649 року, в Переяславі, відбувалися переговори з королівським посольством, яке очолював воєвода Адам Кисіль. А.Кисіль довго вмовляв гетьмана не шкодити вітчизні, тобто Речі Посполитій. Хмельницький в свою чергу сформулював мету: звільнити «весь народ руський по Львів, Холм і Галич з лядської неволі». Він прагнув створити незалежну козацьку державу, що є правонаступницею Русі Київської. Домовилися про перемир’я до «трави»(тобто до весни), а також про кордони по річках Случ і Горинь на заході, до Кам’янця-Подільського на півдні і по річку Прип’ять на півночі. (З Інтернету)

В.Кручина в ролі Я.Вишневецького, В.Абазопуло в ролі Б.Хмельницького у фільмі М.Мащенка «Богдан-Зіновій Хмельницький»

Облога Збаража (липень-серпень 1649 року) і битва підЛоєвим(липень 1649р.)

Навесні 1649 року, польські війська, першими порушивши Переяславське перемир’я, розпочали воєнні дії. Очолив польське військо князь Ярема Вишневецький. Його війська захопили Любар, Страрокостянтинов, Меджибош,

укріпилися у Збаражі.

У липні 1649 року війська Хмельницького розпочали облогу фортеці Збараж. Ярема Вишневецький, під шквалом обстрілу, відстоював фортецю до кінця. Польські війська потрапили у важку ситуацію. Не вистачало їжі і боєприпасів. Були великі втрати і серед козаків. В одному з боїв загинув відважний полковник Станіслав Морозенко(Мрозовицький), пізніше оспіваний у поетичній думі «Ой, Морозе –Морозенку». На допомогу обложеним в Збаражі скакало військо литовського гетьмана Януша Радзивілла. Щоб перекрити їм шлях, Хмельницький послав полковника Михайла Кричевського. У важкій битві під Лоєвим 21 липня 1649 року Кричевський був полонений, і згодом, помер від ран. Але в цій же битві Я. Радзивілл мав такі втрати, що далі рушити вже не було з ким. Кричевський завдання виконав. Але на допомогу полякам поспішав сам король Ян ІІ Казимир з 30 тисячним військом. Залишивши під Збаражем загін, Хмельницький вирушив проти короля.

Князь Я. Вишневецький отримує послання від козаків Польські крилаті гусари(кадри з фільму «Вогнем і мечем»)

Битва під Зборовом (5-6 сепня 1649 року)

5-6 серпня 1649 року відбулася битва під Зборовом. Польське військо було оточене і почалося планомірне його знищення. Король опинився у пастці. Він розпочав таємні переговори з союзником козаків – кримським ханом Іслам-Гіреєм. Хан вийшов з битви. Підкуплений поляками, він зажадав від Хмельницького припинення бою, погрожуючи перейти на бік короля. Це була зрада, але іншого виходу не було. Скрутна ситуація змусила Хмельницького тимчасово припинити боротьбу і підписати мир. Це врятувало полків, обложених в Збаражі, а також оточеного в таборі короля.

6. Зборівський мирний договір 8 серпня 1649 року

Умови договору

· Під владу Б.Хмельницького відходять три воєводства: Київське, Чернігівське і Брацлавське, де було заборонено знаходитись польським військам;

· реєстркозацьких військ визначався в 40 тисяч чоловік;

· усім учасникам війни оголошувалася амністія; селяни, що не стали козаками і не потрапили до реєстру поверталися до своїх панів, а пани могли повернутися до своїх маєтків;

· адміністрація держави Б.Хмельницького призначалася лише з числа православних українських шляхтичів;

· Чигирин було передано в особисте володіння Хмельницького.

Значення договору

Зборівський мир був першим значним успіхом гетьмана в його боротьбі. Хмельницький показав себе як гарний дипломат. Обидві сторони зробили поступки. Перерва у воєнних діях дала змогу гетьману зосередити зусилля на будівництві української держави.

7. Будівництво української козацької держави Гетьманщина

Державний устрій і управління

У ході Визвольної війни на звільнених від влади Речі Посполитої землях стала складуватися автономна українська держава Гетьманщина(офіційна назва «Військо Запорізьке»). Столиця – м. Чигирин (пізніше столицями будуть Гадяч, Батурин, Глухів).

Номінально Гетьманщина була автономією, але фактично – незалежною, бо польський уряд не мав на неї впливу, а влада гетьмана поширювалася не лише на три воєводства, але й на білоруські землі і частину Волині). Особливістю козацької держави був її військовий характер. Він зумовлювався необхідністю виборювати незалежність і традиціями Війська Запорізького. Функціонування держави проявилося в запровадженні власного територіального поділу, створенні та діяльності органів публічної влади;у введенні своєї податкової системи(див.таблицю).

Адміністративно-територіальний устрій, права і свободи	Територія козацької республіки згідно з умовами Зборівського договору складалася з Київського, Чернігівського й Брацлавського воєводств. Населення становило близько 1,4—1,6 млн. осіб. Уся територія поділялася на 16 полків. Полки — на 10—20, а часом більше сотень. Міста мали Магдебурзьке право. У селах справами відали старости, яких обирала селянська громада, а справами козаків — обрані ними отамани. Військове-адміністративну владу на території полків і сотень здійснювали полковники і сотники, яких обирали ради. Було ліквідовано велике і середнє землеволодіння, фільварко-панщинну систему господарства, кріпацтво. Формувалася козацька, селянська і державна власність на землю. Було проголошено особисту свободу абсолютної більшості селян і міщан, які мали змогу вільно вступати до козацького стану.
Органи державної влади і права гетьмана	Найвищим законодавчим органом була Генеральна Рада — загальне зібрання всього війська. Але вона збиралася рідко, найчастіше її замінювала Старшинська Рада. Головою держави був гетьман.Виконавча і судова влада зосереджувалася в руках гетьмана. На думку відомого українського політичного діяча В. Липинського, Богдан Хмельницький до самої смерті (серпень 1657 р.) залишався фактично єдиним і повноправним правителем Української козацької держави. Усі питання ЇЇ життєдіяльності (внутрішні і зовнішні) він розв'язував самостійно, не радячись з королем.Гетьманскликав Генеральну та старшинську Ради, видавав універсали, брав участь у судочинстві, організовував фінансову систему, за рішенням Ради розпочинав війну, вів переговори, керував дипломатичними зв'язками, був головнокомандуючим збройних сил. Генеральна старшина допомагала гетьману керувати державою, фактично була урядом (склад: генеральний писар – І.Виговський; генеральний обозний, 2 осавули, 2 генеральних судді, генеральний підскарбій, генеральний бунчужний), виконувала функції виконавчої влади. У козацькій державі діяла своя система судочинства. Вона складалася з Генерального Суду, полкових і сотенних судів. У містах діяли міські, а також церковні суди.
Фінансова система і армія	У козацькій державі функціонувала своя фінансова система. Керівництво здійснював Б. Хмельницький. Головними джерелами прибутку держави були земля, сільськогосподарські промисли та їх оренда, торгівля, загальні податки, якими обкладали (крім козаків) населення. Серед грошових знаків в обігу були польські монети, пізніше — московські й турецькі гроші. У 1649 р., на думку дослідників, розпочалося карбування національної монети. Гетьманська держава мала сильну армію. Її було створено в перший рік війни шляхом об'єднання розрізнених селянських і козацьких загонів. Армія налічувала близько 80-100 тис. козаків і була організована за полково-сотенним територіальним поділом: певна територія виставляла кілька сотень козаків, які об'єднувалися в полк. Військо складалося з різних верств населення, більшу частину становило «покозачене» селянство і міське населення. Проте ядром армії булореєстрове й запорізьке козацтво.
Зовнішня політика	Б. Хмельницький з перших місяців війни особливу увагу приділяв дипломатичній діяльності, спрямованій на зміцнення міжнародного становища козацької держави. Було укладено військово-політичний союз з Кримським ханством, Трансильванією, встановлено дружні відносини з Росією ВалахІєю, Венецією, Швецією, Туреччиною.Особливе значення мали дипломатичні зв’язки і підтримка Росії(Московської держави). Туди було відправлено декілька посольств. Москва підтримувала Україну на міжнародній арені, надавала зброю, харчі, а у 1654 році Українська держава увійшла до складу Росії на принципах воєнно-політичного союзу, визнавши верховенство Романових. Підтримувала Україну і Англія. О.Кромвель вбачав у Визвольній війні прояви боротьби за свободу, проти католицької церкви. Але Австрія, Іспанія, князівства Південної Німеччини оголосили про підтримку Речі Посполитої, як католицької держави. Ворожу позицію зайняла Молдавія, що під час війни допомагала Польщі. Богдан вирішив застосувати силу проти ворожої країни. У 1650 році 90 – тисячне козацьке військо здійснило похід на Молдавію. Отаман Данило Нечай зайняв Ясси. Молдавський господар Василь Лупул погодився на союз з Україною. Було влаштовано урочистий шлюб Тимоша Хмельницького з Розандою, донькою Лупула( у цьому шлюбі було 2 дітей – близнюків). Лупул дружив з Тимошем, залучав його до боротьби з претендентами на престол Молдавії, але все ж через деякий час відступився від угоди, що викликало новий похід Т.Хмельницького на Молдавію. У 1653 році Тимоша важко поранили в бою, він помер і був урочисто похований в Суботові. Але все ж Б.Хмельницький забезпечив собі надійний кордон. Велику роль зіграли талановиті дипломати Гетьманщини: Силуян Мужиловський, Самійло Зарудний, Данило Грек, Юрій Немирич, Іван Виговський, Іван Ковалевський.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Додаток. Доля Стефана Потоцького, сина коронного гетьмана	\|	Сподвижники Богдана Хмельницького(додаткове питання)

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.