Додаток. Доля Стефана Потоцького, сина коронного гетьмана

Син коронного гетьмана Стефан Потоцький під час битви під Жовтими водами потрапив у скрутне становище. Він відчайдушно пішов на прорив, але не мав успіху. В ніч на 6 травня, його підрозділ був оточений і розгромлений Хмельницьким, а сам гетьманич смертельно поранений. Один польський воїн - Іван Виговський був захоплений в полон татарами, але Хмельницький врятував його, обмінявши на коня. Йому імпонували знання і здібності юнака. Виговський був змушений перейти на бік козаків. Він очолив канцелярію Хмельницького.

Корсунська битва(діорама) Б.Хмельницький М.Кривоніс

Битва під Корсунем 16 травня 1648 року

Ще більш запеклою була битва під Корсунем. Перед початком битви, один з козаків - Самійло Зарудний, ризикуючи життям, навмисне здався в полон полякам. Під час жорстокого допиту він твердив, що на Корсунь наступає величезне козацько-татарське військо і полякам варто відступити. Він сам зголосився стати провідником поляків через місцевий ліс Горіхова Діброва. Тим часом в лісі козаки Максима Кривоноса, за планом Б.Хмельницького, підготували засідку. Польське військо заглибилося у ліс і потрапило в пастку. Зав’язався лютий бій, що тривав декілька годин. Хоробро билися козаки, але поляки теж відчайдушно. Коронний гетьман Миколай Потоцький рубав шаблею як простий воїн, але дістав поранення шаблею у голову і потрапив у полон. Схопили й пораненого кулею в руку Калиновського. Після цієї перемоги повстала уся Україна. До армії славного Богдана йшли дрібні українські феодали, селяни, жителі міст, приєдналися донські козаки. Йшли люди різних національностей - білоруси, росіяни, литовці, молдавани, тобто усі, хто був скривджений.

Фрагменти Корсунської битви (реконструкція)

Ремісники міст допомагали гарматами, рушницями, порохом. До кінця липня 1648 року було визволено майже всеЛівобережжя, а до кінця серпня - ще три воєводства Правобережжя.

Ярема Вишневецький у молодому і у старшому віці Сенатор, лицар Адам Кисіль

Кривавий терор

Буквально перед Корсунською битвою помер король Владислав ІV і тимчасово вся влада зосередилася в руках канцлера Єжи Оссолінського. Він розпочав переговори з повстанцями через лідера православної шляхти, прибічника компромісів Адама Кисіля. Але польська сторона лише тягнула час і накопичувала сили. Князь Ярема Вишневецький – жорстокий, гоноровитий шляхтич, лютий ворог православ’я розпочав свій каральний кривавий шлях. Ловили повстанців, саджали їх на палі, вішали. Масово стинали голови. У відповідь загони Максима Кривоноса почали знищувати польських панів, лихварів. Вони забирали панське добро, роздавали людям, наділяли їх землею. Стогін стояв над Україною, а у нічній темряві довго палали вогнища. То горіли шляхетські маєтки. Урядові комісари вимагали видачі «шаленого Кривоноса», а Хмельницький відповів: «Взамін на Вишневецького».

У липні 1648 року на Волині Кривоніс зустрівся з загоном Я.Вишневецького. Під час бою відбувся поєдинок козацького отамана з шляхтичем, але тому вдалося врятуватися.

М.Самокиш Бій М.Кривоноса з князем Я.Вишневецьким

Битва під Пилявцями 11-13вересня 1648 року

Наступна битва з новим польським військом відбулася під Пилявцями.

Богдан Хмельницький ретельно готувався до бою, збільшивши свої війська, за рахунок селян, до 100 тисяч. Поляки теж створили нове 90-тисячне військо, у якому було багато гоноровитих шляхтичів, що мали досвід воєнної справи.

Нове польське шляхетське військо

На початку вересня, поблизу Львова, стало збиратися нове польське дворянське військо. Шляхтичі поводили себе зухвало і пихато, були впевнені в перемозі. Вони войовничо розмахували батогами й вихвалялися, що зуміють «розігнати хлопів, не виймаючи шабель». Дехто жартівливо молився: «Господи! Не допомагай ні нам, ні їм. Просто дивись, як ми справимося з цими рабами!». Військо нараховувало 90 тисяч і був величезний обоз. Очолили князь Домінік Заславський, про якого ходили чутки, що він гультяй і лінтяй, магнат Миколай Осторог, що полюбляв більше книги, а не війну, та юний шляхтич Олександр Конецпольський, якому виповнилося лише 19 років. Б.Хмельницький іронічно відізвався про них «перина, латина і дитина». Шляхта їхала на бій, як на свято. Одяглися в розкішний одяг, взяли з собою багато слуг, жінок, мисливських собак, соколів, їжі і питва, час від часу влаштовували банкети.

Перед боєм Фрагмент бою

Під містечком Пилявці (с.Пилява Хмельницької області) запеклі бої роз- почалися за греблю через річку Іква. Вона переходила з рук в руки. В боях поляки діяли неорганізовано, не слухалися своїх командирів. Був такий вислів «то не пан, що не хотів би бути гетьманом», який яскраво характеризує їхню поведінку.

13 вересня 1648 року відбувся вирішальний бій під Пилявцями. Хмельницький відбив греблю, раптово й швидко атакував польський табір. Поляки в паніці втекли, кинувши артилерію і обоз. Це була ганебна поразка для них і нова перемога для Хмельницького. Через деякий час капітулювала й фортеця Кодак,що була обложена козаками.

Облога Львова і Замостя

Надалі армія Хмельницького обложила Львів і Замостя. Бої затягувалия з-за несприятливих погодних умов(дощі з мокрим снігом, холод), та епідемій хвороб. Від чуми помер М.Кривоніс. Не вистачало харчів і ліків. Багато повсталих селян, захопивши панську здобич, втікали додому. Узявши викупз Львова і Замостя, підписавши перемир’я з королем Яном Казимиром, Хмельницький повернувся до Надніпрянщини.

23 грудня він урочисто в’їхав до Києва. Гетьмана народ вітав як переможця.

Додаток. Похід на Галичину (вересень-листопад 1648 року)

Б.Хмельницький продовжував визвольний похід. Позаду нього вирувала селянська війна. На Галичині до війська Хмельницького приєдналися місцеві загони Семена Височана; спалахнуло повстання і в Білорусії. Захопивши Броди, Старокостянтинов, Хмельницький, 26 вересня 1648 року, взяв в облогу Львів. Вже 5 жовтня загін Максима Кривоноса захопив Високий Замок. Налякана шляхта умовляла пощадити красиве місто. Частина панів втекла до фортеці Замостя. Після довгих переговорів Хмельницький взяв з Львова контрибуцію(викуп – 1,2 млн. злотих), розрахувався з кримським ханом і видав універсал про захист міста від розгніваних селянських ватаг. Довгий час тривала облога Замостя. Його захоплення відкривало б повстанцям шлях на Варшаву. 17 листопада був обраний новий король Речі Посполитої – Ян ІІ Казимир. У той же час, бої затягувалия з-за несприятливих погодних умов(дощі з мокрим снігом, холод), та епідемій чуми, дезентерії. Від хвороби помер М.Кривоніс. Багато повсталих селян, захопивши панську здобич, втікали додому. Військо Хмельницького помітно меншало. Люди були втомлені, багато було поранених. Не вистачало харчів. В зв’язку з цим Хмельницький, взявши викуп з Замостя, підписавши перемир’я з Яном Казимиром, повернувся до Надніпрянщини. (За даними Інтернету)

М.Самокиш В’їзд Б.Хмельницького до Київа

В результаті воєнних дій на початку листопада 1648 року значна частина українських земель була звільнена від польського панування.

5. Відновлення воєнних дій 1649 року

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Початок народного повстання	\|	Переговори з польською стороною

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.