МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Початок народного повстанняЮ.Дрогобич (портрет) Ю.Дрогобич (марка) Умови розвитку культури У складі Великого князівства Литовського, яке успадкувало надбання культури Київської Русі, умови для розвитку української культури були досить сприятливими. Проте, після Люблинської унії1569 року, відбувалося ополячення українського народу. Люди почали забувати рідну культуру і мову. Були проблеми і з православною церквою, відбувався наступ католицизму і уніатства. Тому постала проблема збереження культури й національної ідентичності. Велику роль у збереженні української (руської) мови і культури відіграли братства. Визначну роль – діячі православної церкви(І.Борецький, П.Могила), політичні діячі(П.Сагайдачний, В.-К.Острозький). Вітчизняну культуру вдалося врятувати. Водночас в Україну проникали ідеї Відродження, Реформації й Контрреформації, набувала поширення західноєвропейська система освіти. 2. Видатні діячі українського Ренесансу Юрій Дрогобич – перший український гуманіст Юрій Михайлович Дрогобич (Котермак) (бл. 1450 -1494 рр.)- перший всесвітньовідомий український філософ, астроном, астролог, поет. Відомий як перший український доктор медицини, а також був першим українським автором друкованого твору латинською мовою. Був одним з діячів східноєвропейського Відродження.
Освіта Юрія Дрогобича
З 1478 року Юрій Дрогобич читає у Болоньї лекції з астрономії та математики, а у 1481 - 1482 роках займає посаду ректора університету. Але більше часу він приділяє науковій діяльності. У 1482 році була написана наукова праця «Трактат про сонячне затемнення 20 липня 1478 року». У 1483 році в Римі була надрукована основна праця вченого «Прогностична оцінка поточного 1483 року», яку Дрогобич присвятив папі Сіксту ІV. Твір – це детальний філософський, економічний, астрологічний, географічний аналіз.
Пророкування Юрія Дрогобича
Праця була високо оцінена сучасниками, названа унікальною. Її публікація зблизила вченого з передовими діячами Західного Відродження. Незважаючи на наукову діяльність, медичну практику, Дрогобич залишався людиною скромного достатку. Пишучи товаришу в Краків, він зазначає, що «міг би більше досягти в науці, якби не змушений турбуватися про найнеобхідніше». Поїздивши по світу, оволодівши багатьма мовами, Юрій Дрогобич повертається на Батьківщину. Незважаючи на те, що він був з Речі Посполитої , він завжди представляв Русь, підкреслюючи своє походження. З 1487 року він стає професором Краківського університету. Одним з його учнів був юний Микола Копернік, майбутній всесвітньовідомий астроном. Ю. Дрогобич поширював ідеї гуманізму на Україні, писав астрономічні, філософські трактати, допомагав друкарю Ш.Фіолю у публікації книг. У 1494 році вчений помер в Кракові, де й був похований. У Дрогобичі, на батьківщині, збудовано пам'ятник відомому вченому.
Будинок Оріховського в Перемишлі Лекція в університеті
Зірка Станіслава Оріховського Станіслав Оріховський(Роксолан) (1513 -1566 рр.) - письменник, оратор, публіцист, філософ, історик, полеміст, гуманіст. Один з найвідоміших людей Європи свого часу; видатна особистість східнослов'янського Відродження. Оріховський один з перших виступив з ідеєю«Європейського дому»,та зініціативою єдності усіх словянських народів.
Етапи біографії Станіслава Оріховського
С.Оріховський багато подорожував, займався викладацькою діяльністю, був знайомий з видатними діячими європейської науки, культури і мистецтва. Серед них Мартін Лютер, Філіп Меланхтон. Також товаришував з філософом Ульріхом фон Гутеном, художниками Альбрехтом Дюрером, Лукасом Кранахом (старшим). Де б не з’являвся Оріховський – скрізь він привертав увагу широкою ерудованістю і запальною енергієюу відстоюванні своїх поглядів. На одному з диспутів у Римі він дискутував з самим поважним оратором і філософом Гаспаром Контаріні, викликав повагу і симпатії до себе. У 1543 році С.Оріховський повернувся на батьківщину. Станіслав Оріховський-Роксолан — різноплановий мислитель, який виявив свої таланти у політиці, філософії, етиці, історії. У своїх творах «Про турецьку загрозу», «Хрещення русинів», «Промови славетних мужів», «Природне право» Оріховський висловлює багато цікавих, передових ідей (див.таблицю):
Станіслав Оріховський став одним з найвідоміших представників європейського Ренесансу.
Іов Кондзелевич Портрет Богородиця Ніжності Обличчя Мадонни Іов Кондзелевич – майстер пензля Іов(Йов) Кондзеле́вич (1667— 1740) — талановитий український живописець, майстер іконопису, різьбяр. Його називали «українським Рафаелем».
Іов Кондзелевич-шлях до мистецтва
На хресті Таємна вечеря Христос – Вседержитель Про самого художника збереглося мало відомостей. Жив у Білостоцькому монастирі. Саме тут розгорнувся справжній талант його, як художника. Він створює іконописні картини дляіконостаса, викладає у училищі при монастирі. Далі за даними дослідників творчість митця розвивалась таким чином. У 1695 році Кондзелевич виконує кіот для Загоровського монастиря із зображеннями «Іоакима та Анни», «Трійці», «Хрещення», «Мучениці Варвари», «Архідиякона Стефана». Згодом очолив групу іконописців, що працювала над іконостасом для Скита Манявського. У цьому іконостасі, відомому тепер під назвою богородчанського, згідно з підписами та манерою письма, Кондзелевичу належать великі намісні образи «Успіння» та «Вознесіння», архангелів Михаїла та Гавриїла на дияконських дверях, «Тайної вечері», «Розп'яття», «Христа і Никодима», «Христа з самаритянкою». У 1722 році художник знову запрошується до Загоровського монастиря; брав участь у роботі над іконостасом. Йому належать ікони «Різдво Богородиці», «Введення Христа» та «Нерукотворний спас». У 1737 році майстер створив свою останню роботу «Розп'яття»для Луцького монастиря. 3. Йосип Верещинський – перший український автономіст Єпископ, що прихильний до козацтва Йосип Верещинський(1532-1598) – оригінальний український мислитель, письменник та суспільно-політичний діяч. Походив з шляхетського роду з Холмщини, де його батьки мали родовий маєток – Верещин. Його дід Федір ще був православним, але вже батько перейшов до католицизму й схиляв до цього сина. Йосип закінчив школу у Красноставі і ще в юні роки прийняв духовний сан. На релігійній ниві Верещинський досяг значних успіхів. У 1593 році його посвятили в київські єпископи. Резиденцією своєю Верещинський зробив Фастів, що постраждав від страшних татарських нападів. Йосип Верещинський неодноразово виступав на захист козацтва, вважаючи козаків лицарями, що можуть мати свої права, як і західноєвропейські лицарі. Також він висловлював слушні ідеї стосовно побудови прикордонних фортець. Костьол у Фастові Фрагмент барельєфу
Додаток. Фастів стає Новим Верещином
Проект Задніпровської козацької держави Але головним проектом Верещинського стала ідея створення Задніпровської козацької держави,як автономії у складі Речі Посполитої. На території Задніпров’я козацьке військо мало поділятися на тринадцять полків. Кожен полк утворював би окремий адміністративно-територіальний район. Залежно від статусу територіального полку основною ланкою військової й адміністративної влади ставали князівський, гетьманський або полковницький уряди. Як бачимо, він, випередивши час, фактично ініціював створення майбутньої козацької держави Богдана Хмельницького, тобто держави у формі князівства чи герцогства з підлеглістю королю. Це була ідея, яка в XVII столітті стала основоположною для козацького державотворення, саме за неї змагалися гетьмани від Богдана Хмельницького до Кирила Розумовського. 4. Початок книгодрукування (1574 рік) Перші книги Вплив ідеології Відродженняі Реформації мав місце і в Речі Посполитій, і сприяв розвитку літературиікнигодрукування. Винахід Й. Гуттенберга, став передумовою активного розвитку книжкової справи. Більшість книг, особливо наукових, в цей період друкувалися латиною. Перші книги церковнослов'янською мовою надрукували в кінці XV — на початку XVI століття німець Швайпольт Фіоль у Краковіі білорус Франциск Скорина у Празі (наприклад, Фіоль у 1491 році видав у Кракові «Часослов»).
Друкарня Ш.Фіоля Франциск Скорина Майстерня Й.Гутенберга Іван Федоров - «друкар книжок небачених» На українських, білоруських та російських землях поштовх для розвитку книгодрукарства дав Іван Федоров(Федорович). Він походив, ймовірно, з дворянського роду Рогозів. У 1564 році «друкар книжок небачених» Федоров за велінням російського царя Івана Грозного надрукував першу російську книгу «Апостол». Але світські і духовні власті стали переслідувати книгодрукаря як єретика, тому він з помічником Федором Мстиславцем перебирається в Річ Посполиту, до Львова. Тут, на Краківській вулиці, вони заснували друкарню, де у 1574 році друкують друге видання «Апостола», а також знаменетий «Буквар» старословянською мовою. Ця дата - 1574 рік вважається початком книгодрукування на Україні. Запрошений до князя К. Острозького, Федоров здійснює перше повне видання Біблії церковнослов'янською мовою. Це була знаменна як на ті часи подія! Поряд з богословською літературою І. Федоров видає полемічні праці Г. та М. Смотрицьких, В. Сурозького, X. Філалета, а також букварі.
Друкарський станок І. Федоров(кадр з фільму) Книга «Апостол» За прикладом І.Федорова. були створені друкарнів Києві, Чернігові, Луцьку, Новгороді –Сіверському, Снятині, Рогатині.АрхимандритЄлисей Плетенецький заснував друкарню Києво-Печерської лаври.Були надруковані «Часослов», «Лексикон слов’яноруський », а також твори полемічної літератури, різноманітні граматики, букварі і словники.Завдяки книгодрукуванню поширювалася освіта і культура. 6. Основні досягнення освіти, науки, літератури і мистецтва
Українці знайшли в собі сили, долучившись до здобутків західної культури, зберегти і реформувати церкву, створити сучасну систему освіти, досягти значних висот у літературі і мистецтві. Лекція №9. Початок Національно - Визвольної війни 1648-1657 років під керівництвом Б.Хмельницького. Утворення Гетьманщини 1. Причини, характер, рушійні сили Визвольної війни Загальні передумови війни В середині XVIІ століття, така велика держава, як Річ Посполита була охоплена полум’ям справжньої народної війни української нації за своє соціальне і національне визволення. Вождем українського народу у цій війні став видатний політичний діяч, полководець, гетьман Богдан-Зіновій Хмельницький. Багато в чому це народне повстання було породжене тою важкою ситуацією, в якій опинилися українські козаки і селяни, що нещадно експлуатувалися польською знаттю. На українських землях було справжнє засилля польських магнатів і шляхти, що встановлювали свої закони. В Речі Посполитій було найтяжче в Європі кріпацтво. Селяни – кріпаки повинні були тяжко працювати на панів (5-6 днів на тиждень); тобто - ходити на панщину(роботи на полі і в маєтку феодала-пана), здавати оброк(частину урожаю), виконувати різні додаткові повинності. Польські пани знущалися над селянами, інколи називаючи їх «бидлом», принижуючи їх національну гідність. Козацтво поступово перетворювалося у важливу політичну силу українського суспільства. Але права козаків час від часу порушувалися. Українські міщанине мали права займати місця в міському самоврядуванні. Українська шляхта не відчувала себе рівною в правах з польською.Також утискувалася в правах православна церква, насильно насаджувалися уніатство та католицизм. Українська нація тільки формувалася. Але масове ополячення русичів-українців, ігнорування їхньої мови і культури могло привести до повної асиміляції русичів-українців поляками.
Причини Національно – Визвольної війни Історики називають, як основні, наступні причини війни: 1. Національний гніт (тобто,обмеження українців у правах національне приниження українського народу); 2. кріпосницький гніт (посилення кріпацького гніту і панщини); 3. релігійний гніт (наступ католицизму і уніатства на права та свободи православної церкви). Причини Національно –Визвольної війни (детальніше):
Рушійні сили і характер війни
Портрети Богдана Хмельницького Богдан під час битви 2. Богдан -Зіновій Хмельницький (роки життя: 1595-1657) Молоді роки Величезну роль у Визвольній війні зіграв Богдан-Зіновій Хмельницький. Він був вихідцем з родини українськогодрібного шляхтича, отримав непогану освіту у єзуїтському колегіумі у Львові. Любив і добре знав юриспруденцію, історію і географію, цікавився риторикою і воєнною справою. Володів польською, французькою, татарською, турецькою мовами і латиною. Запальний, гарячий молодий хлопець мріяв про воєнні подвиги. У 1618 році записався до реєстрового козацького війська, де сотником служив його батько - Михайло Хмельницький. Богдан добре оволодів верховою їздою, шаблею, влучно стріляв з лука й рушниці. Богдан Хмельницький брав участь у боях проти турків. Після Цецорської битви 1620 року, поранений Богдан опинився в турецькому полоні. З великими труднощами, за допомогою козаків, мати – Анастасія Хмельницька викупила сина з полону. Повернувшись з неволі, Хмельницький служив у реєстровому козацькому війську, пізніше, у 1637 році, зайняв посаду писаря. Ходив в походи проти турок і татар, брав участь в Смоленській війні 1633-1634 років, за що король нагородив його золотою шаблею. Слава Хмельницького, як здібного козацького військового командира, зростала.
Талановитий військовий начальник і народний заступник
Особисті причини у Хмельницького для виступу У 1646 році король Владислав оголосив Хмельницького гетьманом реєстрового козацтваВ цей період відбувся трагічний випадок, що зіграв поворотну роль у житті Хмельницького. Староста Чигирина і Корсуня О.Конецпольський і підстароста(управитель замку) Д.Чаплинський пред’явили претензії на хутір Суботів, що дістався Богданові від батька. Цей хутір перейшов батькові - М.Хмельницькому, коли він служив підстаростою шляхтича Я.Даниловича. Але документи на успадкування власності оформлені не були. Було організовано замах на життя Богдана. Так, у грудні 1646 року, під час бою з татарами, що напали на Чигирин, слуга Чаплинського раптово вдарив Хмельницького шаблею по шиї, але кольчуга витримала удар і Богдан зумів відбитися. Але це не зупинило змовників. Весною 1647 року, користуючись відсутністю Хмельницького, магнат Д.Чаплинський напав на хутір Суботів, захопив майно, худобу, зруйнував будинок, забив до смерті молодшого сина і викрав кохану жінку, на якій Богдан збирався одружитись. Хмельницький повернувшись, застав розорений дім, а син Остап помер у нього на руках.
М.Мордвінов в ролі Б.Хмельницького Г.Клерінг в ролі Д.Чаплинського ( кадри з фільму «Богдан Хмельницький») Розгніваний Хмельницький звернувся до суду, але він був на боці поляка. Хмельницький отримав лише 150 злотих компенсації, але маєток втрачався. Нвіть король був безсилим перед свавіллям шляхти і магнатів. Також, у істориків є свідчення про те, що Хмельницький з загоном козаків, у листопаді 1647 року збирався розпочати виступ проти Речі Посполитої, захипивши в Трахтемирові артилерію. Але ці плани його були викриті. Магнат О.Конецпольський добився арешту Хмельницького, як змовника, зрадника престолу, «захисника хлопів». Однак чигиринський полковник Станіслав Кричевський зумів таємно випустити Богдана з тюрми. Хмельницькому нічого не залишалося, як рятуватися на Запорожжі. Особисті кривди і несправедливості змішалися з горем і гнівом народним. В цей час Січ нагадувала «діжку з порохом». Козаки готувалися до Ради.
Козацька Рада на Січі 1648 року Богдан Ступка в ролі Б.Хмельницького (кадри з фільму «Вогнем і мечем») Козацька Рада і заклик до повстання 25 січня 1648 року, на козацькій січовій Раді, Богдан Хмельницький закликав до священної визвольної війни. Його було обрано запорозьким гетьманом(перебував на цьому посту у 1648-1657 роках). З Січі Богдан розсилав листи – універсали, у яких закликав народ підніматися на боротьбу проти польських панів-гнобителів. На заклик Богдана, з Київщини, Поділля, Лівобережжя, йшли групи селян, міщан, козаків. Так, весною 1648 року, на Січі зібралося ціле військо. Був там і полк хороброго козака Максима Кривоноса. Союз з кримським ханом Щоб забезпечити надійний тил під час війни і мати військову підмогу, в лютому-березні 1648 року здійснювалися переговори з кримським ханом. Було укладено військово-політичний союз. Татарське військо Тугай-бея приєднується до війська Хмельницького і має право на частину здобичі. Було домовлено і про підтримку донських козаків. Коронний гетьман Миколай Потоцький направив парламентера на Січ, щоб умовити козаків заспокоїтися, обіцяв їм права і свободи, а Хмельницькому – повернення Суботова, але зупинити полум’я народної війни було вже неможливо.
Виступ Б.Хмельницького(кадр з фільму) М.Потоцький - «Ведмежа лапа» Тугай-бей 4. Воєнні дії 1648 року Битва під Жовтими водами 4-6 травня1648 року
М.Кривоніс у Жовтоводській битві Фрагмент битви (кадри з фільму «Вогнем і мечем»)
Для придушення повстанців уряд Польщі висилає 20 тисячне військо коронного гетьмана Миколая Потоцького (якого прозвали «Ведмежа лапа») і польного гетьмана Мартина Калиновського. Один польський підрозділ рухався по суші, інший – на кораблях по Дніпру. Хмельницький поділив свої війська, щоб заступити шлях обом загонам. Частина тих, хто рухався по річці ( а це були реєстрові козаки), перейшли на бік Хмельницького. Біля витоків річки Жовті води відбувся бій. Поляки закріпилися у таборі на пагорбі. 4 травня почався штурм табору військами козаків і ординцями. Під Жовтими водами польське військо отримало поразку.Ця битва була першою крупною перемогою військ Хмельницького. Миколай Потоцький був змушений відступити, для з’єднання з 6 – тисячною армією князя Яреми Вишневецького. Битися з військом Хмельницького, яке щоденно поповнювалося за рахунок повсталих селян, гетьман вважав безглуздям. Читайте також:
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|