• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Режими робочого часу

Загальні режими Спеціальні режими

п’ятиденний робочий тиждень ненормований робочий день

шестиденний робочий тиждень поділ робочого дня на частини

підсумований облік робочого часу

Ще одним спеціальним режимом робочого часу є поділ робочого дня на частини, або, як його ще називають, розділений робочий день. За КЗпП України на роботах з особливими умовами і характером праці в порядку і випадках, передбачених законодавством, робочий день може бути поділений на частини з тією умовою, щоб загальна тривалість роботи не перевищувала встановленої тривалості робочого дня.

За загальним правилом норма годин щоденної роботи розподіляється таким чином, щоб вона була відпрацьована працівником протягом робочого дня при одній перерві тривалістю не більше двох годин. Як виняток з цього правила в порядку і випадках, передбачених законодавством, на роботах з особливими умовами і характером праці робочий день розподіляється на частини таким чином, що тривалість перерви для відпочинку і харчування може бути понад дві години або ж таких перерв може бути дві і більше. Такий режим може встановлюватися для =>працівників, зайнятих у сфері обслуговування населення, =>в сільському господарстві, =>для водіїв тролейбусів і трамваїв, що працюють на регулярних міських пасажирських лініях, а також для водіїв автобусів на всіх лініях тощо.

Режим з розподілом робочого дня на частини незручний для працівників, оскільки не дає їм можливості раціонально поєднувати час праці і час відпочинку. Тому при можливості слід уникати його застосування і запроваджувати загальні режими.

Час відпочинку та його види.

Трудове законодавство не дає визначення поняття часу відпочинку, але, як і стосовно робочого часу, таке визначення вироблено наукою трудового права. Оскільки законодавець протиставляє час відпочинку робочому часові, то тим самим весь час особи, яка перебуває в трудових відносинах, котрий лежить поза межами робочого часу, вважається часом відпочинку.

У правознавчій літературі час відпочинку визначається як час, протягом якого працівник є вільним від виконання трудових обов'язків і має право використовувати його на власний розсуд.

Читайте також:

1. Аналіз використання робочого часу на підприємстві
2. Аналіз використання фонду робочого часу.
3. Аналіз трудових процесів і затрат робочого часу
4. Баланс робочого часу одного середньооблікового працівника
5. Баланс робочого часу працівників
6. БЮДЖЕТ РОБОЧОГО ЧАСУ СЕРЕДНЬООБЛІКОВОГО ПРАЦІВНИКА НА 200__ р.
7. Валютний курс. Режими встановлення валютних курсів
8. ВАЛЮТНІ РЕЖИМИ ТА ВАЛЮТНА ІНТЕРВЕНЦІЯ. ВПЛИВ ВАЛЮТНОЇ ІНТЕРВЕНЦІЇ НА ГРОШОВУ МАСУ. СТЕРЕЛІЗАЦІЯ.
9. Ведення табеля обліку робочого часу
10. Вибір, розміщення, режими роботи компенсуючих пристроїв.
11. Вивішування плакатів безпеки огородження робочого місця.
12. Види і режими буріння похило-скерованих свердловин

Переглядів: 406