• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Основні принципи планування й забудови територій промислових підприємств.

Лекція №16

Змістовий модуль 4.3

„Основні принципи і прийоми планування і забудови промислових підприємств”

Тема 14. „Основні принципи планування й забудови промислових підприємств”

Промислові підприємства формують одну з основних функціональних зон міста. Місто в цілому являє собою раціональну комплексну архітектурно-планувальну організацію зон: промислової, селитебної і зони відпочинку. У малих і середніх містах промислова зона може складатися з одного або двох, а в більших і великих містах - з декількох промислових районів.

За видами розміщення відносно селитьби, залежно від характеру виробництв і їх санітарної класифікації (ступеня виділення шкідливостей), їх транспортних зв'язків і вантажообігу всі промислові підприємства можна звести до 3 основних груп.

Першу групу становлять промислові підприємства, розташовані на значному видаленні від селитебної території. В них розміщуються всі види шкідливих виробництв, що мають вантажообіг на залізничному транспорті (металургійні й хімічні заводи, нафтопереробні комбінати й т.п.). Санітарні розриви до селитебної території становлять 10-15км.

Другу групу становлять промислові підприємства, розташовані біля границь селитебної території. В них розташовуються підприємства, для яких потрібні санітарні розриви 100-300м, а також підприємства, що не виділяють виробничих шкідливостей, але потребують залізничних відведень.

Третю групу становлять промислові підприємства, розташовані в межах селитебної території, що не виділяють шкідливостей, а також підприємства, які вимагають санітарних розривів 50м з пожаровибуховобезпечними виробництвами, які не використовують залізничний транспорт, з невеликим вантажообігом автотранспорту, які не створюють шуму й не виділяють шкідливостей, відносно нормативів до житлової забудови.

Але останнім часом виникла ще одна група промислових виробництв (електронної промисловості й т.п.), до мікроклімату у виробничих приміщеннях яких пред'являються високі вимоги захисту від впливу цього виробництва до навколишнього мікроклімату селитебної зони.

Зонування території промислового підприємства за виробничною ознакою передбачає розподіл всіх об'єктів на три основні групи:

- виробничі об'єкти (що виготовляють напівфабрикати й готову продукцію);

- підсобно-виробничі об'єкти, призначені для обслуговування виробництва (склади сировини, матеріалів, напівфабрикатів і готової продукції, енергетичні об'єкти, компресорні, градирні, транспортні спорудження й т.п.);

- допоміжні об'єкти, призначені для обслуговування працюючіх й технічного керування виробництвом (заводоуправління, цехові контори, побутові приміщення, пункти харчування, медпункти).

При угрупованні за цією ознакою в загальному випадку промислову територію підрозділяють на чотири зони, розташовані паралельними смугами стосовно житлової забудови в наступній послідовності:

- зона заводських допоміжних будівель, приміщень і пристроїв;

- зона виробничих об'єктів;

- зона підсобно-виробничих об'єктів;

- зона складів і основних транспортних пристроїв.

Важним структурним елементом у плануванні території підприємства є квартал – частина території, укладена між поздовжними й поперечними проїздами. Забудову, розчленовану на квартали, називають квартальною. Для великих промислових комплексів характерна забудова у вигляді декількох паралельних рядів кварталів – панелей, укладених між поздовжніми проїздами. Така забудова називається квартальнопанельною. Для сучасних підприємств характерне об'єднання декількох кварталів в укрупнений елемент планування – блок. Забудова така називається квартальноблочною або блокованою.

За характером заповнення кварталів будівельними об'єктами забудова території також має кілька видів:

1. Однокорпусна або суцільна забудова, коли забудова кварталу заповнюється 1-поверховими або 2-поверховими корпусами великої ширини й довжини, у яких під одним дахом розміщається кілька різних виробництв.

2. Павільйонна забудова, при якій основним типом будівлі є протяжна будівля невеликої ширини.

3. Периметральна забудова, характерна для підприємств у сформованій міській забудові.

4. Секційна забудова, характерна для підприємств, будівлі яких формують із типових будівельних секцій різної поверховості.

5. Гребінчата або секційно-гребінчата, коли секційна забудова здобуває вид гребінки з однобічним або двостороннім розташуванням будівель.

Читайте також:

1. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
2. Абстрактна модель оптимального планування виробництва
3. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
4. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
5. Алгоритм планування податкових платежів. Вибір оптимального варіанту оподаткування та сплати податків.
6. Амортизація основних засобів, основні методи амортизації
7. Аналіз та планування витрат організації на професійне навчання персоналу
8. Антикорупційні принципи
9. Артеріальний пульс, основні параметри
10. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
11. Аудит спільних підприємств.
12. Б/. Принципи виборчого права.

Переглядів: 1566