Сфера застосування Угоди про сільське господарство
З метою створення справедливої і ринково-орієнтованої системи торгівлі сільськогосподарською продукцією шляхом запровадження країнами нових правил, Угодою визначено три основні сфери, щодо яких Члени беруть на себе зобов’язання, а саме:
□ доступ до ринку, тобто правила застосування заходів на кордоні, з метою контролю за імпортом;
□ внутрішня підтримка, тобто підтримка, яка надається урядами національним виробникам;
□ експортні субсидії, тобто підтримка, яка надається урядами експорту.
Крім того, для гарантування того, що переваги та вигоди від проведення програми реформ будуть рівномірно розподілені між усіма країнами-Членами, Угодою передбачено, що взяті ними зобов’язання мають враховувати:
― не пов’язані з торгівлею міркування, включаючи продовольчу безпеку;
― необхідність охорони довкілля;
― необхідність поширити спеціальний і диференційний режим на країни, що розвиваються;
― можливі негативні наслідки, до яких могло призвести виконання програми реформ, для менш розвинутих країн, які є нетто-імпортерами продовольства.
Стосовно зобов’язань щодо санітарних та фітосанітарних питань, слід зазначити, що їх регулює Стаття 14 Угоди, в якій члени СОТ зобов’язуються надати чинності Угоді про застосування санітарних та фітосанітарних заходів. Інші три блоки зобов’язань за Угодою — доступ до ринку, внутрішня підтримка та експортна конкуренція — потребують ґрунтовнішого розгляду.