• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Правила внутрішньої підтримки вітчизняного товаровиробника

Реалізуючи заходи економічних політик і реформ, національні уряди надають вітчизняним виробникам сільськогосподарської продукції підтримку у вигляді внутрішніх субсидій. Ці виплати (або фінансова участь уряду) мають різний вплив на торгівлю: деякі субсидії не деформують ринкові умови і не входять у суперечність із принципом недискримінації в частині забезпечення національного режиму, інші спотворюють торгівлю. Враховуючи це, в Угоді про сільське господарство закладено підхід, згідно з яким країни зобов’язуються скоротити ті субсидії, які негативно впливають на торгівлю. З цією метою Угода поділяє субсидії на три категорії:

― “Зелені” та “сині” - це дозволені субсидії, до яких не застосовують­ся вимоги щодо їх скорочення (не спотворюють торгівлю);

― “Жовті” субсидії - це ті субсидії, які підпадають під зобов’язання про скорочення. (негативно впливають на торгівлю).

Застосування «зеленої» субсидії регулює Стаття 6 «Зобов’язання щодо внутрішньої підтримки» та Додаток 2 «Внутрішня підтримка: підстава для звільнення від зобов’язань щодо зменшення підтримки» [3, с. 41—42, 51—56]. Заходи внутрішньої підтримки, які звільняються від зобов’язання їх зменшення, «не повинні справляти спотворювального впливу на торгівлю чи на виробництво або такий вплив повинен бути зведений до мінімуму» [3, с. 51]. Крім того, заходи, які відносять до «зелених» субсидій, мають відповідати двом основним критеріям:

― підтримка повинна надаватися через урядові програми, що фіксуються за державний кошт (включаючи відмову уряду від отримання доходів), але не коштом споживачів;

― наслідком підтримки не має бути надання цінової підтримки виробникам.

«Зелені» субсидії надаються в межах урядових програм надання послуг, до яких належать:

― загальні послуги;

― створення державних резервів для забезпечення продовольчої безпеки;

― внутрішня продовольча допомога;

― прямі виплати виробникам;

― підтримка доходу, не пов’язана з виробництвом;

― фінансова участь уряду в програмах страхування доходів та гарантування безпеки доходів;

― виплати (що здійснюються прямо або через фінансову участь уряду в програмах страхування врожаїв) на відшкодування збитків від стихійних лих;

― допомога на структурну перебудову, що надається через програми виведення виробників із сільськогосподарського виробництва;

― допомога на структурну перебудову, що надається через інвестиції;

― виплати за програмами охорони навколишнього середовища;

― виплати за реґіональними програмами надання допомоги.

До «зеленої скрині» належать також інші заходи — так звані заходи de minimis — які мінімально впливають на виробництво та торгівлю сільськогосподарськими товарами і які не є об’єктом скорочення. До них належать внутрішні субсидії, не пов’язані з конкретним товаром, якщо вони не перевищують 5 % вартості сільськогосподарського виробництва. А для країн, що розвиваються, цей рівень de minimis становить 10 %. Крім того, як зелена субсидія може кваліфікуватися специфічна підтримка, що надається на конкретний товар, розмір якої не перевищує 5 % від загальної вартості виробництва цього товару (для країн, що розвиваються, цей рівень de minimis становить 10 %).

До субсидії «синьої скрині»належать прямі виплати за «програмами обмеження виробництва» сільськогосподарської продукції, якщо:

― такі виплати прив’язані до конкретних площ та врожаїв;

― такі виплати здійснюються на 85 або менше відсотків від базового рівня виробництва;

― виплати на худобу здійснюються на чітко визначену кількість голів.

Заходи «синьої скрині» — це ті заходи, що прямо пов’язані з виробництвом, наприклад, платежі, що впливають на розміри посівних площ чи кількість тварин. Але ці заходи мають бути частиною програми і обмежувати виробництво шляхом встановлення максимальних обсягів випуску чи примушення фермерів залишати незасіяною частину їхньої землі. Країни, що використовують ці види заходів, доводять, що їх реалізація менше впливає на масштаби деформації торгівлі, ніж заходи «жовтої скрині». Так чи інакше, але заходи «синьої скрині» залишаються у СОТ предметом дискусій.

Всі заходи, не розглянуті вище, тобто ті, які не стосуються заходів «зеленої» і «синьої» скринь, належать до категорії заходів «жовтої скрині» і мають бути скорочені в певному порядку, оскільки вони можуть викликати неприпустимі торгові порушення.

До субсидій «жовтої скрині», як правило, відносять:

― дотації на продукцію тваринництва та рослинництва, на племінне тваринництво, неелітне насінництво, на комбікорми тощо;

― компенсації частини витрат на придбання мінеральних добрив і засобів хімічного захисту рослин, на енергоносії, на витрати з підвищення родючості земель, а також компенсації вартості техніки, що була придбана шляхом зустрічного продажу сільгосппродукції;

― витрати лізингового фонду, витрати на ремонт і поточне утримання меліоративних систем, на створення сезонних запасів запчастин і матеріально-технічних ресурсів;

― капіталовкладення виробничого призначення, крім витрат на меліорацію та водне господарство;

― цінова підтримка: компенсація різниці між закупівельною та ринковою ціною на сільськогосподарську продукцію;

― надання виробнику товарів (послуг) за цінами, нижчими від ринкових; закупівля у виробників товарів (послуг) за цінами, вищими від ринкових;

― пільгове кредитування сільгоспвиробників за рахунок бюджетів різних рівнів, включаючи списання та пролонгацію боргів;

― пільги на транспортування продукції сільського господарства.

Угодою встановлюється верхня межа сукупної внутрішньої підтримки (розрахованої як сукупний вимір підтримки — СВП), яку уряди можуть надавати внутрішнім виробникам. СВП розраховується на індивідуальній потоварній основі як різниця між фік­сованою зовнішньою довідковою та застосовуваною регульованою ціною, помножена на обсяг виробництва продукції. Щоб отримати значення СВП, всі внутрішні субсидії, не пов’язані з конкретним товаром, додаються до загальної суми субсидій, розрахованої на індивідуальній основі для кожного товару.

Доцільно ще раз нагадати, що вищезгадані субсидії «зеленої» і «синьої» скринь, а також заходи de minimis не включаються до СВП. Крім того, з метою стимулювання розвитку сільськогосподарського сектора в країнах, що розвиваються, їм дозволено виключати з розрахунку СВП і, відповідно, із зобов’язань щодо зменшення внутрішньої підтримки: інвестиційні субсидії, які здебільшого надаються сільському господарству; субсидії на сільськогосподарську сировину, які звичайно надаються виробникам з низьким рівнем доходів та бідною сировинною базою; субсидії для сприяння відмові від вирощування наркотичних культур.

Читайте також:

1. II. Правила щодо аргументів.
2. V здатність до встановлення та підтримки гарних особистих стосунків і веденню етичного способу життя.
3. V. Етичні правила психологічних досліджень
4. VII. Правила техніки безпеки і гігієни праці.
5. А ви слідуєте цім правилам, коли виступаєте публічно?
6. Аналітичні методи та інструменти підтримки прийняття управлінських рішень.
7. Біологічне значення залоз внутрішньої секреції
8. Біологічне значення залоз внутрішньої секреції
9. Варіації факторів виробництва та оптимум товаровиробника
10. Види графіків та правила їх побудови.
11. Види графіків та правила їх побудови.
12. Визначення поняття та правила визначення

Переглядів: 1184