1. Прилад (рис. 23) заповнити приблизно на 1/3 бічною рiдиною (ультрафiльтратом золю). Пiпетку з дослiджуваним золем опустити у середню трубку приладу до дна, після чого дуже повiльно випустити з неї золь так, щоб утворилася чiтка границя подiлу мiж золем та бічною рiдиною. На приладі позначити рівень забарвленої межі золя до початку електрофорезу.
2. Занурити два мiднi електроди. Вказати катод (–) та анод (+) і виміряти вiдстань l (м) мiж електродами за напрямком руху струму. До електродiв пiдключити джерело постiйного струму з напругою 100 – 150 B.
Рис. 23. Прилад для визначення електрокінетичного потенціалу
3. Увімкнути струм, записати час початку дослiду та величину напруги E, B.
4. Через 1–1,5 години вимкнути струм. Записати час проведення електрофорезу t. Вимiряти вiдстань s (м), на яку перемiстилася границя золю, і за формулою (7.2) розрахувати значення x – потенцiалу (величину в’язкості води за температури досліду взяти з табл. 5.1, а величину її відносної діелектричної проникності – з табл. 7.1).
Таблиця 7.1. Температурна залежність відносної діелектричної проникності води
t, 0С
e
87,74
85,76
83,83
81,94
80,10
78,30
76,55
5. За величиною x – потенцiалу зробити висновок про стійкість золю. За напрямком руху золю визначити знак заряду частинок золю.
Звіт
Написати формулу міцели берлінської блакиті за даними досліду.
Величина x = ……. мB.
Зробити висновок про стійкість даного золю за величиною електрокінетичного потенціалу.
Питання до лабораторної роботи
1. Що таке електрофорез? Що таке електроосмос?
2. Чим викликаний рух частинок дисперсної фази при електрофорезі?
3. Які явища називають оберненими електрокінетичними явищами?
4. Від чого і як залежить швидкість руху часток дисперсної фази при електрофорезі?
5. Яку інформацію про дисперсну систему можна отримати, визначивши електрокінетичний потенціал її часток?
6. Як за допомогою електрофорезу визначають знак заряду часток дисперсної системи?
7. Від яких факторів залежить електрокінетичний потенціал?