Індивідуалізація фізичної особи забезпечується її ім’ям, яке надається їй при народженні і складається з прізвища, власного імені та по-батькові.
При здійсненні окремих цивільних прав фізична особа може використовувати псевдонім або діяти без зазначення імені. Фізичні особи, які досягли 16-річного віку мають право змінити прізвище, ім’я та по-батькові.
Місце проживання фізичної особи – квартира, будинок, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Якщо фізична особа не має постійного місця проживання, потрібно виходити з того, де вона найчастіше перебуває.
Місце проживання визначається межами певного населеного пункту, а також вказівкою на певні вулицю, номер будинку, квартири. Фізична особа з 14 років вільно може обирати собі місце проживання, може також мати декілька місць проживання. (ч.2 ст.29 ЦКУ). До 14 років місцем проживання особи є місце проживання її батьків, або одного з них, опікуна чи місцезнаходження навчального закладу або закладу охорони здоров’я, в якому вона проживає. Місцем проживання недієздатної особи є місце проживання опікуна чи місце знаходження організації, яка виконує опікунські функції.
Право вибору місця проживання є елементом правоздатності фізичної особи, а норми і правила про місце проживання складають окремий інститут, що визначає становище фізичних осіб як суб’єктів цивільного права.
Наприклад: правильне визначення місця проживання спадкодавця має важливе значення при визначенні місця відкриття спадщини. Якщо його місце проживання не відоме, то місцем відкриття спадщини є місце знаходження нерухомого майна або основної його частини, а за його відсутності – місце знаходження рухомого майна або основної його частини.