• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ЗМІСТ, ТЛУМАЧЕННЯ ТА СВОБОДА ДОГОВОРУ

зміст договору — це ті умови, на яких укладена відповідна угода сторін.

Зміст договору як спільного юридичного акта сторін становлять,

a. умови, щодо яких вони дійшли згоди

b. ті умови, які приймаються ними як обов'язкові на основі чинного законодавства.

Оскільки договір є підставою виникнення цивільно-правового зобов'язання, то зміст цього зобов'язання розкривається через права та обов'язки його учасників, визначені умовами договору.

Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами.

Умови , які містяться в договорі можуть бути:

1. Істотнимиє ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Обов’язковими умовами будь-якого договору є умови про предмет договору.

Якщо сторони досягли згоди за всіма істотними умовами, які визнані такими законом або необхідні для договорів даного виду, то договір вважається укладеним і набуває обов'язкової сили для сторін. Проте кожна із сторін може наполягати на узгодженні й таких умов, які в законі прямо не названі істотними і за своїм характером не є необхідними для даного виду договору.

2. Звичайні — це ті умови, які передбачаються у законі чи іншому нормативному акті і стають обов'язковими для сторін внаслідок факту укладення договору. Вони не потребують ок­ремого погодження і про них не обов'язково застерігати у тексті договору. Наприклад, якщо в договорі майнового найму сторони не обумовили, хто з них — наймодавець чи наймач — провадитиме поточний ремонт зданого в найм майна, то діятиме диспозитивне правило, а саме: обов'язок проводити за свій рахунок поточний ремонт покладається на наймача. Правило про те, що поточний ремонт речі проводиться наймачем і за його рахунок, закріплене п. ст. 776 ЦК України.

3. Випадковими - такі умови договору, які погоджені сторонами на відступ від положень диспозитивних норм або з метою розв'язання питань, що взагалі не врегульовані законодавством. Наприклад, якщо за договором майнового найму обов'язок проводити поточний ремонт майна покладено на наймодавця, то ця умова для даного конкретного договору вважатиметься випадковою. Всі умови — істотні, звичайні, випадкові — після укладення договору стають однаково обов'язковими і мають додержуватися сторонами.

Зміст договору, тобто сукупність передбачених у ньому умов, завжди визначається угодою сторін. Проте воля і волевиявлення учасників договору формуються насамперед під впливом приписів норм права, які містять абстрактну модель взаємовідносин сторін. Ось чому в договорі немає потреби дублювати положення, які є звичайними і передбачені у відповідних нормативних актах (наприклад, про відповідальність за порушення умов договору), оскільки сторони повинні керуватися ними незалежно від того, включені вони в договір чи ні.

зміст правочину можуть тлумачити самі сторони. На вимогу однієї або обох сторін суд може винести рішення про тлумачення правочину. При цьому береться до уваги буквальне значення слів, що їх використовують сторони. Якщо буквальне значення слів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, цей зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину з усім його змістом. Якщо за такими правилами немає можливості встановити справжню волю особи, що вчинила правочин, до уваги береться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін та інші обставини, що мають істотне значення.

Умови договору тлумачать за тими самими правилами, що й правочини, але при цьому можуть враховуватися типові умови (типові договори), якщо навіть у конкретному договорі і немає посилання на ці умови .

Свобода договору включає в себе:

1.можливості вибору контрагента

2.визначення змісту договору

3.вільний вияв волі особи на вступ у договірні відносини;

4.свободу вибору сторонами форми договору;

5.право сторін укладати як договори, передбачені законом, так і договори, які законом не передбачені, але йому не суперечать;

6.право сторін за своєю згодою змінювати, розривати або продовжувати дію укладеного ними договору;

7.визначати способи забезпечення договірних зобов'язань;

8.право встановлювати форми (міри) відповідальності за порушення договірних зобов'язань тощо.

Проте свобода договору не є абсолютною (необмеженою): вона існує в рамках чинних нормативних актів, звичаїв ділового обороту, а дії сторін договору мають ґрунтуватися на засадах розумності, добросовісності та справедливості.

9. СТАДІЇ УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРУ. МОМЕНТ УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРУ. ВИРІШЕННЯ ПЕРЕДДОГОВІРНИХ СПОРІВ.

Стадії укладення договору:

v Оферта – пропозиція сторони укласти договір на певних умовах. Повинна бути адресована одній або кільком визначеним особам, має містити істотні умови договору, повинна містити намір особи, яка зробила пропозицію, у разі її прийняття укласти договір. Оферта може бути відкликана адресатом до моменту або в момент одержання її адресатом.

v Акцепт - прийняття пропозиції другою стороною.Акцепт має бути повним і безумовним. Це означає, що акцептант повністю погоджується із запропонованими умовами договору і повідомляє про це оферента. Якщо пропозицію укласти договір зроблено із зазначенням строку для відповіді, то договір вважається укладеним за умови, що особа, яка зробила пропозицію, одержала від другої сторони відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку .

Коли оферта зроблена усно, без зазначення строку для відповіді, договір вважається укладеним, якщо друга сторона негайно заявила оферентові про прийняття нею пропозиції. Якщо ж таку пропозицію зроблено в письмовій формі, договір вважається укладеним, коли відповідь про прийняття пропозиції одержано протягом нормально-необхідного для цього часу

Іноді замість відповіді про прийняття пропозиції укласти договір контрагент у встановлений для акцепту строк вчиняє дії по виконанню зазначених в оферті умов договору: відвантажує товари, надає послуги, сплачує відповідні суми тощо. Такі дії слід вважати акцептом, якщо інше не передбачено законодавчими актами або не зазначено в оферті. Вчинення таких конклюдентних дій означає і згоду на укладення договору, і водночас його виконання. Як і оферта, акцепт може бути відкликаний акцептантом і втратити чинність, якщо повідомлення про його скасування оферент одержав до моменту або в момент одержання самого акцепту. В разі відкликання акцепту або неодержання відповіді від акцептанта протягом встановленого для цього часу оферент вважається вільним від тих обов'язків, що пов'язані з раніше зробленою ним пропозицією.

. Згода, яка супроводжується застереженнями та контрпропозиціями, не може вважатися акцентом - відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах визнається відмовою від пропозиції і в той же час є новою пропозицією. Сторони в цьому разі міняються місцями: акцептант стає оферентом, а оферент — акцептантом, бо на нову пропозицію потрібна згода колишнього оферента. Переговори або обмін листами між сторонами можуть тривати довго і завершитись або досягненням згоди щодо умов договору, або не дати бажаного результату.

Важливим є встановлення моменту, з якого договір вважається укладеним. Договір вважається укладеним у момент одержання акцепту особою, яка направила оферту. Якщо ж для укладення договору, крім згоди сторін, потрібна передача майна або вчинення іншої дії (реальний договір), то він вважається укладеним з моменту передачі відповідного майна або вчинення певної дії.

. Коли сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому обумовленої форми, хоч би за законом для даного виду договорів ця форма і не була передбачена. Якщо згідно із законом або угодою сторін договір має бути укладений у письмовій формі, він може бути укладений як шляхом складання одного документа, так і шляхом обміну листами, телеграмами, телефонограмами та ін., підписаними стороною, яка їх надіслала.

10. ЗМІНА І РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ.

Зміна договору- означає, що зобов'язання сторін діють відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

розірванні договору - зобов'язання сторін припиняються.

Зміна і розірвання договору допускаються лише за угодою сторін, якщо інше не передбачено законодавчими актами або договором. Угода про зміну або розірвання договору вчиняється в тій самій формі, в якій був укладений договір, якщо із законодавчого акта, договору або звичаїв ділового обороту не випливає інше.

Важливим є також правило ЦК щодо зміни або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин. істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, є підставою для його зміни або розірвання, якщо інше не передбачено договором або не випливає з його суті.

Зміна обставин визнається істотною, коли вони змінилися настільки, що якби сторони могли це розумно передбачити, договір взагалі не був би ними укладений на умовах, які значно відрізняються від погоджених умов.

Якщо сторони не досягли згоди про приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінилися, або про його розірвання, договір може бути розірваний, а за підставами, зазначеними у ЦК, змінений судом на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

— у момент укладення договору сторони виходили з того, що таких змін обставин не відбудеться;

— зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла подолати за того ступеня турботливості та обачності, яких від неї вимагалося за характером договору та умовами обороту;

— виконання договору без зміни його умов настільки порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і спричинило б для заінтересованої сторони таку шкоду, що вона значною мірою позбулася б того, на що мала право розраховувати при укладенні договору;

- із звичаїв ділового обороту або суті договору не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

При розірванні договору внаслідок істотно змінених обставин суд на вимогу будь-якої із сторін визначає наслідки розірвання договору, виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виключних випадках, коли розірвання договору суперечить громадським інтересам або потягне за собою для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом

Крім зміни або розірвання договору, допускається й продовження (пролонгація) його дії на новий строк. Так, відповідно до ст. 7 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" за відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору протягом одного місяця після закінчення його строку він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Найчастіше продовження дії договору оформляється угодою сторін, вчиненою шляхом обміну листами, телеграмами або іншим способом.

« ВИКОНАННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ЗОБОВЯЗАНЬ».

1. ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ ВИКОНАННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ.

2. СУБ’ЄКТИ, МІСЦЕ, СТРОК І СПОСІБ ВИКОНАННЯ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ.

3. ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

4. НЕУСТОЙКА, ЇЇ ВИДИ.

5. ПОРУКА. ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ПОРУЧИТЕЛЯ.

6. ГАРАНТІЯ.

7. ЗАВДАТОК, ЙОГО ФУНКЦІЇ. ВІДМІННІСТЬ ЗАВДАТКУ ВІД АВАНСУ.

8. ЗАСТАВА, ЇЇ ВИДИ І СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТАВИ ЗЕМЛІ, НЕРУХОМОГО МАЙНА (ІПОТЕКА)

9. ПРИТРИМАННЯ.

1. ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ ВИКОНАННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ.

Виконання зобов’язання - це здійснення боржником дії або утримання від дій, яка є об’єктом зобов’язального правовідношення.

Приклад: під виконанням договірного зобов'язання купівлі-продажу слід розуміти одночасно передачу речі продавцем у власність покупця і прийняття цієї речі покупцем, а також виплату обумовленої договором суми (ціни речі) покупцем і прийняття цієї суми продавцем.

Дії з виконання зобов'язанняє правочинами, оскільки вони спрямовані на припинення зобов'язань.

Предмет виконання - дії, які мають бути вчинені одним учасником зобов'язання на користь іншого, Якщо ці дії пов'язані з передачею певного майна, поняттям предмета виконання охоплюється і це конкретне майно.

Принципи виконання зобов’язань:

1. реального виконання - застосування стягнення до боржника не звільняє останнього від виконання зобов’язання в натурі

2. належного виконання - зобов’язання повинне бути виконане в належному місці і у належний строк, щодо належного предмета та належним способом.

3. ділової співпраці та взаємодопомоги учасників – кожна із сторін повинна всіляко сприяти іншій стороні у виконанні нею зобов’язання

4. економічності виконання – зобов’язання повинно бути виконане найекономічнішим для кредитора способом

2. СУБ’ЄКТИ, МІСЦЕ, СТРОК І СПОСІБ ВИКОНАННЯ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ.

Читайте також:

1. Агентський договір: зміст, виконання та припинення
2. Акт тлумачення норм права
3. Акти офіційного тлумачення (інтерпретаційні акти)
4. Багатофакторна матриця «Мак-Кінсі», її зміст, способи використання , достоїнства і недоліки.
5. Божественний промисел і свобода людини. Теодіцея і антроподіцея
6. Бухгалтерський баланс: будова, зміст, призначення
7. В залежності від того, хто може вимагати виконання договору,останні поділяються на договори, що укладаються на користь їх учасників, та договори на користь третьої особи.
8. Види адміністративного договору
9. Види договору найму:
10. Види договору.
11. Види договору: - односторонні та двосторонні.
12. Види тлумачення норм права .

Переглядів: 884