Особливості вживання дієслів та дієприкметників

Серед часових форм дієлова у науковому стилі переважають форми теперішнього часу зі значенням позачасовості (констатація існування явища дійсності, його якостей і зв’язків): проведене дослідження дозволяєзробити такі висновки.

Дієслово у формі теперішнього часу може означати дію, яка буде виконана через певний час: нарада розпочинаєтьсяо десятій годині.

У писемній формі ділового стилю переважає вживаний у наказах і розпорядженнях інфінітив, що надає висловленню категоричності: призначити, звільнити, надати, перевести. Безособові форми (забороняється, заборонено, не дозволяється) менш категоричні, вони мають характер ствердження фактів і застосовуються переважно в статутах, інструкціях, положеннях.

Дієприкметник –це форма дієслова, що виражає ознаку за дією та поєднує граматичні ознаки дієслова й прикметника: написаний, розвинутий.

Активні дієприкметники в українській мові творяться не від усіх дієслів і вживаються (особливо дієприкметники недоконаного виду) рідко.

При перекладі активних дієприкметників недоконаного виду з російської мови замість суфіксів -уч, -ючта -ач, -ячучені пропонують використовувати суфікс -увальн-(з’єднувальний, а не з’єднуючий; копіювальний, а не копіюючий) або вживати іменник (керівник, а не керуючий; голова, а не головуючий; завідувач, а не завідуючий).

Відомо, що для перекладу російських дієприкметників активного станутеперішнього часу на -ущ-, -ющ- в українській мові часто

бракує аналогічних широковживаних відповідників. Двомовні словники в цьому разі пропонують використовувати поєднання дієслів із сполучниками який, що. Проте послідовне механічне запровадження такого синтаксичного звороту, зазначає мовознавець Сергій Головащук, призводить до примітивізації мови, особливо коли зворот вжито без додатків, і до того ж коли він стоїть наприкінці речення.

Уникнути стилістичних огріхів можна було б:

а) замінивши цей зворот прикметником: замість “відвернутися від справи,що завалюється” – “від безнадійної (пропащої) справи”; “стежити за предметами, що рухаються” – “за рухомими предметами”; “набридло тренування, що затягнулося” – “затяжне тренування”;

б)замінивши дієприслівником чи дієприслівниковим зворотом: “прокотився гуркіт машини, що наближався” – “прокотився, наближаючись, гуркіт машини”; “нові гості, що приходили, розповідали” – “нові гості, приходячи, розповідали”;

в) замінивши вказівним займенником: “невже те, що відбувається, якось стосується його” – “невже все це якось стосується його?”;

г) перебудувавши речення: “клуб, що згорів, досі не відбудували”– “після пожежі клуб досі не відбудували”.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Особливості вживання займенників	\|	Особливості простого речення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.008 сек.