Ментальність

Національна ментальність формується під впливом багатьох чинників, найпомітнішими з яких є географічні, історичні, суспільні, культурні.

Географічні чинники пов’язані з природними даними навколишнього середовища: підсонням, кліматом, краєвидами тощо. Розглядаючи, як впливають географічні чинники на формування української ментальності, О.Кульчицький робить такий аналіз окремих природних зон.

Так, географічне середовище української північної низовини вирізняється особливостями свого підсоння, що характеризується меншою в лісовій смузі дією соняшного світла, лісовими гущавинами, трясовиннями, більшою хмарністю й кількістю опадів, які діють на ментальність "...у напрямі зменшення життєрадісності, якщо не до рівня сумовитості, то хоча б до рівня настрою поваги".^{^[262]}^[262] Людина починає відчувати, як звертав увагу В.Янів, "...загрозливу обережність, яка веде до обачності, обережності, підозрілості, стриманого вичікування, терпеливості. Почування хитаються між лячністю, бажанням боротьби за життєвий простір, без віри в остаточну перемогу й схильністю до пристосування, до резигнації", але і така в цілому сувора природа "...спричиняється до активної життєвої постанови, але з певним песимістично позитивістичним забарвленням".^{^[263]}^[263]

Лісостеп через тепліше та сухіше підсоння смуги лісостепових височин впливає "...на самопочуття й життєвий настрій в напрямі життєрадісності й оптимізму".^{^[264]}^[264] Багатство лісостепу (в розумінні селянина-хлібороба) лежить в родючому чорноземі, але родючість землі, її "ласкавість" не "...спричиняється до активності. Людина чується певною, вона відчуває певну безмежність, але вона не потребує напружуватися", в людини виникає потреба "...якоїсь постійної гармонії з землею, що є справжнім відбиттям Божества і родить потребу віри й вдячності".^{^[265]}^[265]

Неоднозначний вплив на формування особливостей української ментальності мав степ, внутрішня суперечність якого виявляється "...у протилежності піднесеного почуття самооцінки, зміцненого честолюбства й почуттів недостатності з усіма їх характорологічними наслідками": світонастанова людини українського степу характеризується, з одного боку, "евтузіастичною настановою", коли "...панує стан душі, що його філософи і поети описують як сп’янілість, розмріяність, любов і шал", з іншого, - "...протилежна, ніґілістична настанова (за Ясперсом) "радикального заперечення всякої цінності й бажаності".^{^[266]}^[266] Прикладом такої "двоїстості" є, з одного боку, запорізьке козацтво, з іншого, - анархісти Н.Махна. Цю двоїстість В.Янів пояснює тим, що степ "...одночасно породжує активну життєву поставу, сповнену ентузіазмом і сильними бажаннями ..., але скриває в собі протилежну небезпеку: при найменшім розчаруванні постанова зміняється, ентузіазм і сп’яніння перемінюються в розчарування з ніґілістичною поставою".^{^[267]}^[267]

Отже, ці три основні географічні зони мали основний вплив на формування географічних особливостей української ментальності. Гірський краєвид мав значення лише "...на периферіях України, тим то він більше позначився психологічно на племінних особливостях, ніж на загальнонаціональних", а вплив моря взагалі ніколи не був постійним і не охоплював переважної частини нації.^{^[268]}^[268]

Історичні чинники сформували "дружинницький, а згодом лицарсько-козацький тип людини, підпорядкованої ідеалові оборони честі, волі і віри, героїчній формі життя".^{^[269]}^[269] Це так званий тип "vita heroica" або "maxima", поряд з яким існує "vita minima", що характеризує "інтроверсію". "Інтровертивне зосередження життя у власному нутрі, - зазначає О.Кульчицький,- визначається замкненістю вдачі, ...настороженим ставленням до оточення і часто також зверненням психічної енерґії на розбудову внутрішнього життя".^{^[270]}^[270] Отже історичні чинники сформували два різні стилі національного життя. Історична свідомість українського народу, опосередкована домінантою "...поразки й даремного, хоч інколи дуже близького до мети зусилля, що взагалі характеризує почини нашої історії, безперечно, могла іноді надавати нашій національній психіці деякого забарвлення фаталістичного песимізму".^{^[271]}^[271]

Суспільні чинники. Перевага селянського класу в українській історії безпосередньо і опосередковано вплинула на формування особливостей національної ментальності: "...вона наклала на українську психіку відбиток психічної селянськості - близькості до "землі", отже "конкретності" і "органічності". ...Ця перевага відбилася на змісті й формі української культури, надавши їй почасти характеру специфічної "народності"... . Перевага селянського класу в українській суспільності визначала, нарешті, рід і обсяг людських взаємин...", оскільки "...селянський побут сприяє особистим контактам характеру "сусідства", збереженню родинних і родових груп, приятелювання й побратимств, тобто творенню малих груп типу "спільнот переживання", "сутніх спільнот".^{^[272]}^[272] Тобто, використовуючи попередню термінологію, український селянський побут є групово орієнтованим.

Культурні чинники пов’язані з геокультурною переферійністю України, з її межовим розташуванням між європейським сходом та азіатським заходом, що позначається в "..."рецепції" (сприйманні) західної духовності".^{^[273]}^[273]

Розглядаючи національну ментальність українців, О.Кульчицький звертає увагу на те, що для кожного поневоленого народу притаманний "комплекс меншовартості", що збуджує тенденцію до "надолуження", "надкомпенсації" шляхом піднесення "аореолу страждання", чи настановою реактивної аґресії.^{^[274]}^[274]

Національна ментальність українців, загалом, зумовлена "більше споглядальною, ніж активно-дійовою настановою",^{^[275]}^[275] тому їхній індивідуалізм більше групово-кооперативно, аніж конкуренційно зорієнтований.

Слід пам’ятати, що в Україні існують чинники, які суттєво впливають на систему національних цінностей. Так, по-перше, за офіційною статистикою, українці становлять 73% населення держави^{^[276]}^[276], по-друге, як ми вже говорили раніше, на формування системи національних цінностей істотно впливають релігійні переконання та цінності. А за релігійною ознакою населення України поділене так: православні конфесії - 76%, греко-католики - 13,5%, мусульмани - 8,2%.^{^[277]}^[277] У зв’язку із поверненням, зокрема кримських татар в Україну та їх швидшим природним приростом, можемо прогнозувати збільшення у майбутньому чисельності мусульман та поширення впливу ідей і цінностей ісламського фундаменталізму на досить велику частину населення України. У майбутньому проблема Криму може набути іншого, проте не менше складного, вигляду.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Характеристика компонентів економічної системи України	\|	Політичні установи

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.