Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Психологічні компоненті майстерності водія

Знання, навички і вміння є психологічними компонентами майстерності водія

Знання - це сукупність засвоєних водієм відомостей, необхідних для керування автомобілем. Потрібний для водія об'єм знань передбачений діючими програмами і набувається в процесі навчання. Однак, володіючи тільки знаннями, людина не може керувати автомобілем. Для цього йому необхідно володіти спеціальними вміннями і навичками.

Вміння - це здатність цілеспрямовано і правильно використовувати свої спеціальні знання в практичній діяльності. Водій повинен вміти впевнено керувати автомобілем в різних дорожніх і метеорологічних умовах, швидко оцінювати їх зміни. Крім того, він повинен своєчасно виконувати необхідні дії, що забезпечують безпеку руху. Для цього йому потрібно набути належних навичок.

Навички - цездатність в процесі діяльності виконувати окремі дії автоматично, без навмисне направленої уваги, хоча і під контролем свідомості. Досвідчений водій не задумуючись виконує свої робочі рухи при керуванні автомобілем (обертає в потрібний бік рульове колесо, гальмує по або різко, перемикає передачі в потрібній послідовності і т.ін.). Якщо він при цьому допускає помилку, то своєчасно помічає і виправляє її.

Знання, вміння і навички (тобто майстерність) розвиваються, закріплюється і вдосконалюються на протязі всієї професійної діяльності водія. По мірі збільшення стажу і набуття досвіду рівень майстерності і надійність водія зростають. Це підтверджує статистика аварійності на автомобільному транспорті. Найбільша аварійність характерна для водіїв зі стажем до одного року, то пояснюється недостатністю досвіду. Характерно, що ДТП у водіїв зі стажем 2-5 років трапляються в середньому у 3 рази частіше, ніж у водіїв зі стажем 5-20 років, що пояснюється не тільки меншим досвідом, але і самовпевненістю перших. Щоб покращити підготовленість і рівень водійської майстерності, потрібно систематично поповнювати свої знання удосконалювати рухові, сенсорні і розумові навички.

Дослідження показують, що водії третього класу частіше стаюв учасниками ДТП, ніж першого або другого.

ДТП з вини водіїв першого і другого класів виникають значно рідше тому що, отримавши практичні навички керування транспортним засобом після підготовки в автошколі або курсах, вони отримують додаткову теоретичну інформацію при підвищенні кваліфікації. Це в поєднанні з практичною діяльністю дозволяє їм керувати транспортними засобами більш кваліфіковано, технічно грамотно, гак як теоретична інформація надійно асимілюється в пам'яті, поєднуючись з набутим практичним досвідом.

В деякій мірі на надійність впливає вік водія. У водіїв віком до 30 років добра реакція на зміни в дорожніх умовах і прийняття рішення по усунення небезпеки, що виникла. В той же час людині похилого віку притаманні більша обережність, у неї в результаті тривалої професійної діяльності накопичується професійний досвід. Підвищена обережність при| відповідному професійному досвіді дозволяє такому водію завчасно виявите небезпеку, що виникла, підготуватися до неї і скоротити час реакції.


Читайте також:

  1. Агресія та альтруїзм як психологічні феномени
  2. Адміністративні, економічні, соціально-психологічні
  3. Анатомо-фізіологічна перебудова організму підлітка та її вплив на його психологічні особливості й поведінку.
  4. Базові (головні, стратегічні) психологічні проблеми управління.
  5. Біологічні і психологічні теорії.
  6. Біохімічні зміни компонентів молока при приготуванні кисло-молочних продуктів
  7. Визначення загальної множини компонентів
  8. Визначення патологічних компонентів сечі
  9. Високий ступінь майстерності публічного виступу, мистецьке володіння словом.
  10. Відновлення екосистем та їх компонентів
  11. Вітчизняні наукові психологічні школи
  12. Деякі психологічні школи вивчення особистості




Переглядів: 618

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Лекція _____ | Лекція _____

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.017 сек.