• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту

Сили цивільної оборони

Для безпосереднього виконання заходів ЦО в Україні створені спеціальні сили ЦО. Оскільки з 1996 року Цивільна оборона України є складовою частиною Міністерства з надзвичайних ситуацій, доцільно сили ЦО розуміти як сили МНС. Силами цивільної оборони є її війська, спеціалізовані та невоєнізовані формування.

Війська цивільної оборони підпорядковуються керівникові спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, до повноважень якого віднесено питання цивільної оборони.

Війська цивільної оборони виконують завдання щодо попередження та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру відповідно до законів України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру", "Про аварійно-рятувальні служби", "Про зону надзвичайної екологічної ситуації", "Про правовий режим надзвичайного стану", "Про Збройні Сили України".

Комплектування військ цивільної оборони здійснюється на підставі Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу", а також за контрактом.

Основними задачами військ МНС є:

1. Проведення рятувальних і інших невідкладних робіт в зонах надзвичайної екологічної ситуації, осередках ураження і в районах стихійного лиха.

2. Проведення піротехнічних робіт по знешкодженню вибухонебезпечних предметів.

3. Участь спільно із Збройними Силами України в захисті суверенітету і територіальній цілісності України.

Безпосередньо керує військами ЦО командуючий військами Цивільної оборони України. Управління командування військами ЦО є структурним підрозділом МНС.

Нині війська ЦО МНС в своєму складі мають (на початок 2004 року):

окремі мобільні механізовані бригади - 3;

окрему учбову бригаду;

окремі мобільні механізовані полки - 4;

окремі аварійно-рятувальні батальйони - 3;

об'єднаний загін оперативного реагування;

районний рятувально - коордінаційний центр;

частини (підрозділу) забезпечення - 3.

Порядок використання військ ЦО в НС мирного часу визначається їх статусом.

У 2003 році зазначені нові напрямки в реорганізації та реформуванні Цивільної оборони України, її сил. Указом президента України № 1467 від 19 грудня 2003 р. затверджена Державна програма перетворення військ Цивільної оборони України, органів і підрозділів державної пожежної охорони в Оперативно-рятувальну службу цивільного захисту на період до 2005 року.

Метою цієї Програми є підвищення рівня забезпечення захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, створення єдиної системи запобігання і реагування на такі ситуації в мирний час і в особливий період, адаптація її до європейських стандартів, більш ефективне використання бюджетних коштів на зазначені цілі, демілітаризація Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС України).

Для проведення аварійно-рятувальних робіт у системі МНС України на базі органів управління, сил оперативного реагування і сил забезпечення військ Цивільної оборони України та органів і підрозділів державної пожежної охорони (далі - органи і підрозділи) утворюється Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту (далі - Служба).

Служба є спеціальним невійськовим органом, діє на принципах єдиноначальності, централізації управління, статутної дисципліни, особистої відповідальності, її особовий склад та працівники виконують обов'язки на професійній основі.

Виконання Програми провадитиметься за такими напрямами:

1. Удосконалення законодавства:

- розробляються проекти відповідних законів України;

- розробляються проекти нових та вносяться зміни до чинних нормативно-правових актів з питань підвищення рівня захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, соціального захисту особового складу та працівників Служби.

2. Перетворення військ Цивільної оборони України, органів і підрозділів державної пожежної охорони в органи і підрозділи Служби:

- оптимізуються чисельність і структура органів і підрозділів;

- створюються органи і підрозділи за територіальним принципом, до району включно, з урахуванням техногенного і екологічного навантаження на території та завдань у мирний час і в особливий період;

- здійснюється інтеграція військ Цивільної оборони України, органів і підрозділів державної пожежної охорони в органи і підрозділи Служби;

- визначаються згідно із законодавством завдання органів і підрозділів Служби в мирний час та в особливий період.

3. Технічне переоснащення органів і підрозділів Служби:

- розробляється і затверджується МНС України програма технічного переоснащення органів і підрозділів;

- модернізується техніка та обладнання військ Цивільної оборони України, органів і підрозділів державної пожежної охорони з метою розширення їх функціональних можливостей, підвищення надійності та мобільності;

- здійснюється з урахуванням місць дислокації та покладених завдань оснащення органів і підрозділів багатофункціональними мобільними аварійно-рятувальними комплексами, комплектами аварійно-рятувального обладнання, технічними засобами розвідки, пошуку потерпілих, санітарною та медичною технікою, засобами індивідуального захисту.

4. Удосконалення системи забезпечення органів і підрозділів Служби, накопичення, розміщення, зберігання, своєчасного відновлення техніки та оснащення, запасів матеріально-технічних цінностей і медичних засобів, призначених для проведення аварійно-рятувальних робіт.

5. Удосконалення системи підготовки і роботи з особовим складом та працівниками Служби:

- органи і підрозділи комплектуються особами рядового і начальницького складу з присвоєнням їм спеціальних звань внутрішньої служби, працівники приймаються на роботу за трудовими договорами;

- удосконалюються система підготовки особового складу органів і підрозділів до проведення аварійно-рятувальних робіт та виконання завдань, навчальна база, вносяться зміни до навчальних програм, здійснюється підготовка рятувальників у навчальних закладах і центрах.

6. Проведення науково-дослідних робіт з проблем розвитку Служби та вдосконалення її діяльності:

- розробляються методи і способи залучення органів і підрозділів до проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт під час ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру місцевого, регіонального і загальнодержавного рівня та їх наслідків;

- обґрунтовуються організаційно-штатна структура, чисельність та оснащеність органів і підрозділів;

- розробляються засади створення і функціонування єдиної системи управління, зв'язку та оповіщення органів і підрозділів;

- проводиться науково-дослідна та конструкторська робота з удосконалення та створення нових зразків техніки, обладнання, технічних засобів розвідки, пошуку потерпілих, засобів індивідуального захисту.

7. Створення умов для проходження служби особами рядового і начальницького складу:

- визначаються порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу, умови їх грошового, пенсійного забезпечення, соціального захисту і страхування;

- розробляються механізми соціального захисту військовослужбовців військ Цивільної оборони України, осіб рядового і начальницького складу державної пожежної охорони, звільнених з військової служби та служби в державній пожежній охороні, забезпечення їх житлом;

- удосконалюється професійна, фізична, психологічна підготовка особового складу та працівників, які є рятувальниками, до виконання ними завдань в екстремальних умовах;

- запроваджується система медичного забезпечення особового складу та працівників, які є рятувальниками, під час проведення аварійно-рятувальних робіт та виконання завдань, їх морально-психологічної реабілітації.

Для виконання специфічних робіт, пов'язаних з радіаційною та хімічною небезпекою, значними руйнуваннями внаслідок землетрусу, аварійними ситуаціями на нафтогазодобувних промислах, проведення профілактичних та відновлювальних робіт, у тому числі й поза межами України, у встановленому законодавством порядку можуть створюватися спеціалізовані формування, що підпорядковуються центральному органу виконавчої влади, до повноважень якого віднесено питання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Застосування спеціалізованих формувань для дій за призначенням здійснюється згідно з Положенням про Цивільну оборону України, яке затверджує Кабінет Міністрів України. Комплектування спеціалізованих формувань цивільної оборони здійснюється за контрактом з числа фахівців, що мають досвід роботи у надзвичайних ситуаціях.

Спеціалізовані формування ЦО створюються:

центрального підпорядкування - кабінетом Міністрів України;

територіального підпорядкування - місцевою державною адміністрацією;

об'єктового підпорядкування - адміністрацією підприємств, організацій, установ.

На спеціалізовані формування покладаються наступні задачі:

v проведення робіт по запобіганню НС;

v проведення рятувальних, аварійних і евакуаційних робіт і надання медичною допомоги ураженим як на дільниці робіт, так і під час евакуації;

v ремонт і технічне обслуговування контрольних пристроїв, засобів аварійного зв'язку і іншого обладнання, яке використовується для ліквідації наслідків НС.

Нині до складу сил ЦО входять 4 спеціалізовані воєнізовані формування центрального підпорядкування:

Ø спеціальна воєнізована аварійно-рятувальна частина (СВАРЧ), місто Полтава;

Ø спеціальний воєнізований загін швидкого реагування (СВЗШР), місто Дніпродзержинськ;

Ø державне воєнізоване спеціалізоване аварійно-рятувальне підприємство (ДВСАРП), місто Запоріжжя;

Ø центральний воєнізований аварійно-рятувальний загін (ЦВАРЗ), місто Київ.

Крім того, до складу Полтавської частини входять воєнізовані оперативні аварійно-рятувальні загони, які виконують роботи по ліквідації нафтогазових виявів і відкритих нафтових та газових фонтанів. Вони розташовані:

1. Полтавський воєнізований оперативний аварійно-рятувальний загін, 90 чоловік спеціального складу, місто Полтава.

2. Харківський воєнізований аварійно-рятувальний загін, 50 чоловік спеціального складу, місто Балаклея Харківської області.

3. Чернігівський воєнізований аварійно-рятувальний загін, 20 чоловік спеціального складу, місто Ніжин Чернігівської області.

4. Львівський воєнізований аварійно-рятувальний загін, 50 чоловік спеціального складу, місто Стрий Львівської області.

5. Кримський воєнізований аварійно-рятувальний загін, 19 чоловік спеціального складу, місто Джанкой, Автономна Республіка Крим.

Для виконання аварійних і відновних робіт вказані загони оснащені необхідною кількістю спеціальної техніки і обладнання.

Спеціалізовані формування ЦО центрального підкорення виконують покладені на них задачі насамперед в своїх регіонах; однак, вони знаходяться в постійній готовності до дій в будь-якій надзвичайній ситуації. Кожне формування крім пошуково-рятувальних робіт може виконувати інші роботи в залежності від наявності техніки і оснащення.

Невоєнізовані формування цивільної оборони створюються в областях, районах, містах Києві та Севастополі, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності і підпорядкування у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. До невоєнізованих формувань цивільної оборони зараховуються працездатні громадяни України, за винятком жінок, які мають дітей віком до 8 років, жінок з середньою та вищою медичною освітою, які мають дітей віком до 3 років, та осіб, які мають мобілізаційні розпорядження.

Організаційно-штатними одиницями формувань є загони, команди, групи, ланки.

Читайте також:

1. А/. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права.
2. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
3. Авілум – “син чоловіка” – повноправна людина, охороні його життя, здоров’я, захисту його майнових інтересів присвячена значна частина законника.
4. Адвокат як представник по потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача.
5. Адміністративна служба
6. Адміністративно-правове регулювання державної реєстрації актів цивільного стану, державної виконавчої служби, нотаріату та адвокатури.
7. Адміністративно-правовий спосіб захисту прав
8. Адміністративно-правовий спосіб захисту прав
9. Акустичні засоби|кошти| захисту
10. Б/. Юридичні особи як суб’єкти цивільного права.
11. Базові напрями організації захисту інформації ІКСМ.
12. Банк (філія) - учасник СЕП не має права передавати засоби захисту інформації іншій установі.

Переглядів: 908